ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

17 березня 2025 року                                                                                      Справа № 906/387/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. ,  суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"

у справі № 906/387/24

за позовом Комерційного товариства "SIA GENTMED"  

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"

про стягнення 725 574, 56 євро

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"

до Комерційного товариства "SIA GENTMED"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медікал"

про стягнення 514 665, 57 євро

за участю представників учасників справи:

від Комерційного товариства "SIA GENTMED" - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" - Сіра А.В.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медікал" - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.02.2025 апеляційну скаргу Комерційного товариства "SIA GENTMED" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 у справі №906/387/24 в частині задоволення зустрічного позову та проведенні зустрічного зарахування грошових сум - без змін.

В подальшому, на адресу суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" надійшла заява, відповідно до якої представник просить прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Комерційного товариства "SIA GENTMED" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 60 000 грн.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.03.2025 призначив розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на 17.03.2025 о 12:15 год.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 17.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" підтримала подану заяву, просила її задовольнити.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.

Згідно із ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене та те, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (т. 3 а. с. 181-182), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" за відсутності представників інших учасників справи.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез", суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Апеляційний господарський суд вказує, що у відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач вказував попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у зв`язку із переглядом справи судом апеляційної інстанції у розмірі 100 000 грн (т. 3, а. с. 116-121).

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник Комерційного товариства "Sia Gentmed" подав заперечення на заяву в яких вказує, що Додатковою угодою №1 сторони на 100% підвищили вартість послуг адвоката, хоча умовами Договору №63 передбачено, що розміри індивідуальних погодинних ставок можуть переглядатись раз на рік з урахуванням індексу інфляції.

Вважає, що встановлений у Додатковій угоді №1 тариф у 5 000 грн/год значно перевищує економічно обґрунтований рівень, є штучно завищеним, необґрунтованим та таким, що не відповідає реальним ринковим умовам надання послуг.

Звертає увагу суду, що доводи викладені ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез" у відзиві на апеляційну скаргу за своїм змістом та суттю в повному обсязі повторюють позицію та доводи ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез", які були викладені ним у зустрічній позовній заяві та відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву, а відтак не потребували від адвоката вивчення додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, правозастосовної практики, документів та доводів, якими позивач за первісним позовом обґрунтовував вимоги апеляційної скарги, що, в свою чергу, вказує на те, що надання такої послуги як «вивчення апеляційної скарги, вивчення судової практики, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу» не могла зайняти в адвоката 10 год. його робочого часу.

Підсумовує, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу порівняно з предметом спору та складністю справи, є неспіврозмірними та достатньо завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою по цій справі.

Просить зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез" у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, з 60 000 грн до 15 000 грн.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК України загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зауважує, що в судовому засіданні 27.02.2025 представниця ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез", до закінчення судових дебатів, вказала про подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду .

При цьому, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову в цій справі 27.02.2025.

За приписами ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1). Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4). Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (ч. 6). Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч. 7).

Таким чином, перебіг строку на подання доказів розпочався 28.02.2025 та закінчився 05.03.2025.

В той же час, самі докази подані до суду апеляційної інстанції 03.03.2025, тобто в межах строку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога в суді апеляційної інстанції Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Новофарм-Біосинтез" надавалася адвокатом Сірою А.В.

Зокрема, 11.08.2023 між ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" (далі - Клієнт) та адвокатом Сірою А.В (далі - Виконавець) було укладено Договір на надання правової допомоги № 63 (далі – Договір; т. 3, а. с. 172-174), за умовами якого Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги Клієнту (надалі – Послуги) на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, за цим Договором Виконавцем надається така правнича допомога:

1) повідомлення правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав і законних інтересів заявника, потерпілого, особи, стосовно якої застосовуються заходи кримінально-правового характеру, володільця (власника) майна, а також особи, яка притягається до іншої відповідальності, залежно від того, в якому процесуальному статусі перебуває Клієнт;

4) надання правничої допомоги Клієнту у справах про адміністративне правопорушення, у кримінальному провадженні та інше;

5) представництво інтересів Клієнта в державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, перед фізичними-особами підприємцями, фізичними особами;

6) представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами та інше;

7) представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги Клієнту під час виконання кримінальних покарань.

Конкретні види наданих Послуг зазначаються Виконавцем в Акті про надання послуг (далі – Акт).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за надання правничої допомоги Клієнт оплачує Виконавцю гонорар (вартість Послуг) та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Клієнт здійснює сплату вартості Послуг:

1) після настання певної події, яка вказується в рахунку на оплату;

2) або протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту погодження Акту або з моменту коли такий Акт вважається погодженим (якщо Послуги раніше не були оплачені, або інше не визначено в рахунку на оплату або Акті).

За домовленістю Сторін оплата Послуг може здійснюватися Клієнтом в іншому порядку, одним платежем та/або частинами.

Згідно п. 4.3. Договору, вартість Послуг, що надаються, розраховується:

1) у фіксованому розмірі (коли можна точно визначити обсяг надання Послуг, а також в інших випадках, коли сума попередньо узгоджена Сторонами в будь-якій формі);

2) враховуючи погодинні ставки: 1 година роботи Адвоката - 2 500 грн.

Кожна не повна година роботи оплачується Клієнтом у розмірі вартості однієї повної години роботи за умови якщо робота виконувалася не менше 30 (тридцяти) хвилин протягом такої години.

Розміри індивідуальних погодинних ставок можуть переглядатись раз на рік з урахуванням індексу інфляції.

В подальшому, 30.12.2024 між ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" та адвокатом Сірою А.В. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023 (далі – Додаткова угода; т. 3, а. с. 169).

Згідно п. 1 Додаткової угоди, у зв`язку із продовженням співпраці Адвокат та Клієнт дійшли згоди внести зміни до Договору про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023, а саме:

- 1.1. п. 4.3. Договору та викласти його в редакції:

"4.3. Вартість Послуг, що надаються, розраховується:

1) у фіксованому розмірі (коли можна точно визначити обсяг надання Послуг, а також в інших випадках, коли сума попередньо узгоджена Сторонами в будь-якій формі);

2) враховуючи погодинні ставки: Погодинні ставки в 2025 році, 1 год. роботи Адвоката                  5 000 грн.

Кожна не повна година роботи оплачується Клієнтом у розмірі вартості однієї повної години роботи за умови якщо робота виконувалася не менше 30 (тридцяти) хвилин протягом такої години.

Розміри індивідуальних погодинних ставок можуть переглядатися раз на рік з урахуванням індексу інфляції. Зміни ставок відповідно до офіційного індексу інфляції за рік (із заокругленням у разі необхідності) вважаються такими, що узгоджуються автоматично, якщо ціни погоджені Клієнтом шляхом сплати рахунку на оплату, або підписанням Акту з урахуванням нових цін.

За запитом Клієнта зміни у індивідуальних погодинних ставках можуть бути зафіксовані шляхом укладання Додаткової угоди до Договору. У разі непогодження нових цін між Сторонами, вважається, що діють ціни, які були погоджені Сторонами раніше.".

- 1.2. п. 6.1. Договору викласти в редакції:

"6.1. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2025.".

Отже, з 01.01.2025 розрахунок по вищевказаного договору про надання правничої допомоги здійснюється за погодинною ставкою з розрахунку 1 година роботи Адвоката - 5 000 грн.

Пізніше, 03.03.2025 між Клієнтом та Виконавцем було підписано Акт про надання послуг по справі № 906/387/24 до договору про надання правничої допомоги № 63 від 11.08.2023 (т. 3, а. с. 168).

Згідно п. 1 вказаного акту, на виконання умов Договору Виконавець надав Клієнту правничу допомогу по супроводженню справи № 906/387/24 у суді апеляційної інстанції в такому обсязі:

1.Вивчення апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області по справі № 906/387/24, аналіз судової практики та підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу - 10 год., що складає 50 000 грн.

2. 10.02.2025 участь у судовому засіданні по справі № 906/387/24 - 1год., що складає                 5 000 грн.

3. 27.02.2025 участь у судовому засіданні по справі № 906/387/24 - 1 год., що складає                  5 000 грн.

Всього (без ПДВ): 12 год. - 60 000 грн.

Відповідно до п. 2. Акту, Сторонами погоджено, що сума гонорару за ведення справи у суді апеляційної інстанції складає 60 000 грн.

03.03.2025 ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез" на користь адвоката було сплачено грошові кошти в розмірі 60 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 630 (т. 3, а. с. 170).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Як вказано вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тому, з огляду на викладене, враховуючи розумну необхідність судових витрат для цієї справи, оцінюючи надані роботи з правничої допомоги та враховуючи критерій розумної необхідності судових витрат для конкретної цієї справи, апеляційний господарський суд враховує таке:

- вивчення апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області по справі № 906/387/24, аналіз судової практики та підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу - 10 год, що складає 50 000 грн. Апеляційний господарський суд вказує, що предметом апеляційного перегляду було рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову та проведення зарахуванні зустрічних вимог. При цьому фактично стояло питання щодо тлумачення умов Договору №03/2022, укладеного між учасниками цієї господарської справи. Крім того, проаналізувавши доводи відзиву на апеляційну скаргу, суд вказує, що вони частково базуються на доводах відзиву на первісний позов та зустрічного позову. Таким чином, в цій частині заявлені до стягнення витрати слід зменшити до 20 000 грн;

- участь в судових засіданнях 10.02.2025 та 27.02.2025 у справі № 906/387/24. Суд бере до уваги, що представник приймала участь в двох судових засіданнях. Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21). З врахуванням викладеного в цій частині обґрунтованими є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в загальній сумі 10 000 грн.

Відносно доводів Комерційного товариства "SIA GENTMED" щодо завищення вартості роботи адвоката, то суд апеляційної інстанції зважає на те, що:

- ставка у розмірі 2 500 грн була погоджена у серпні 2023 року, а сторони підвищили більш ніж через рік і чотири місяці;

- за приписами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

- умова договору про перегляд погодинної ставки раз на рік з урахуванням індексу інфляції не обмежує сторін у перегляді такої ставки за інших умов, за відсутності інших застережень в договорі;

- позивачем за первісним позовом не надано доказів на підтвердження економічно обґрунтованого рівня вартості години роботи адвоката.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з Комерційного товариства "SIA GENTMED" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн, які останнє понесло у зв`язку із переглядом рішення в суді апеляційної інстанції і такий розмір, на думку суду апеляційної інстанції, враховує поведінку сторін, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, наданими адвокатом послугам в суді апеляційної інстанції, а також відповідає критеріям розумності, пропорційності та співмірності.

Оскільки в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі №906/387/24 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі № 906/387/24.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" задовольнити частково.

2. Стягнути з Комерційного товариства "SIA GENTMED" (Registration number 50203425451, adress: Turaidas iela 110 k-1-3, Jurmala, LV-2015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" (11700, Україна, Звягельський р-н, Житомирська обл., місто Звягель, вулиця Житомирська, будинок, 38, код 20420715) - 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В стягненні 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "19" березня 2025 р.

Головуючий  суддя                                                                      Петухов М.Г.

Суддя                                                                                              Бучинська Г.Б.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.