Справа № 289/297/25

Номер провадження 3/289/221/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2025 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані та РНОКПП відсутній в матеріалах справи, громадянку України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.02.2025 року, серії ЕПР1 №241992, 08 лютого 2025 року, о 19 год. 55 хв., гр. ОСОБА_1 , в м. Радомишль по вул. Міськради, керувала транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки ТЗ та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовилася. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду з`явилася, надала заяву, в якій просила проводити розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення у її відсутність, свою вину щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку визнала. Також вказала, що хотіла самостійно без присутності поліцейських пройти вказаний огляд, однак у медичному закладі їй відмовили пояснивши, що не мають права проводити такий огляд без працівників поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. На підставі того, що ОСОБА_1 подано до суду заяву про розгляд матеріалів відносно неї без її участі, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність останньої.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

 У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

 Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

 Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

  Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

 Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про вчинене адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №241992 від 08.02.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; відеозаписом поліцейських на диску від 08.02.2025 року, який наявний в матеріалах справи, з якого також вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 08.02.2025 року; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом.

Доказів, що спростовували б  винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, що являється джерелом підвищеної небезпеки і це потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому вона як водій добровільно погодилася взяти на себе додаткові зобов`язання та обмеження щодо своїх прав, в тому числі виконувати вимогу про зупинку, підкорятися вимозі працівників поліції вийти з транспортного засобу та надати документи, що надають право керувати транспортним засобом, не керувати транспортним засобом в стані сп`яніння та виконувати вимоги працівників поліції у проходженні медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, однак як засвідчують матеріали справи вона ці вимоги свідомо ігнорувала, а залишення працівниками поліції таких дій без реагування могло завдати серйозної шкоди.

Суд вважає, що викладені у протоколі обставини підтверджені, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими.

З довідки відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, вбачається, що ОСОБА_1 отримувала та має посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 від 17.10.2023 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення та його суспільну небезпеку, особу правопорушника. З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи та не надано суду жодного підтвердження, щодо можливих підстав звільнення його від сплати судового збору, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на неї судом накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 34-35, 40-1, 130, 245, 251, 268, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач:  ГУК у  м.  Житомирській обл./ Житомир. 21081300; Код отримувача  (ЄДРПОУ):  37976485;  Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО):  899998;  р/р: UA368999980313060149000006001 "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".

Стягувачем є Відділення поліції №2 (м. Радомишль) Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави, на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Роз`яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.

Строк пред`явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК

Постанова набрала законної сили _________________ 20__ р.