Справа 350/90/25

Номер провадження 1-кп/350/94/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року                                                        селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12024091220000164, яке внесене в ЄРДР 19.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якимівці, Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , одруженого, з середньою освітою, не працюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

установив:

Обвинувачений ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

18 серпня 2024 приблизно о 20.40 год. обвинувачений ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки "Opel Astra" н.з. НОМЕР_1 , будучи відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасником дорожнього руху, в світлу пору доби, біля с.Раків Калуського району рухаючись ділянкою автодороги Н-10 «Стрий-Чернівці-Мамалига» в напрямку на м.Долина, із асфальтобетонним покриттям, без вибоїн з наявною дорожньою розміткою, що розділяє зустрічні потоки транспорту 1.1 (вузька суцільна лінія), проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував ширини смуги руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними, не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку і стан керованого транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, маючи об`єктивну можливість для цього, в забороненому місці, виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з автомобілем марки "Skoda Fabia" н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався своєю смугою руху у зустрічному напрямку, тим самим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.2, у якому вказується, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

- п.п. «б» п. 2.3, де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

- п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

- п. 12.3, який вказує, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди

п. 34.1 Горизонтальна розмітка де вказано, що розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія) перетинати заборонено, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання указаної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок виїзду на зустрічну смугу руху обвинувачений ОСОБА_3 допустив зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем "Skoda Fabia" н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , у результаті чого пасажирка його автомобіля "Opel Astra" н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 від різкого зменшення швидкості руху та ударів до елементів салону автомобіля отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-лицевої травми із переломом кісток основи черепа та кісток лицевого скелету, забоєм головного мозку, забійними ранами та саднами в ділянці обличчя; травму шийного відділу хребта з ротаторним підвивихом першого шийного хребця; закритої травми живота, заочеревинного простору та його органів з розривом селезінки, субкапсульними гематомами правої та лівої долей печінки, зачеревинної гематоми зліва в ділянці лівої нирки та хвоста підшлункової залози, яка супроводжувалась внутрішньою кровотечею, що викликало необхідність проведення операції (19.08.2024 “Спленектомія”), які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 19.12.2024 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення, а також закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва та забоєм обох легень; закритої травми тазу з переломом крижової кістки із зміщенням відламків, травми правої руки із закритим переломом плечової кістки, ліктьового відростка ліктьової кістки, шийки променевої кістки, основ 11-ї та 111-ї п`ястних кісток кисті, травматичного розриву ліктьового нерва, що викликало необхідність проведення операцій (10.09.2024 “Відкрита репозиція внутрішньо-суглобового перелому проксимального відділу плечової кістки з внутрішньою фіксацією МОС PHILOS правої плечової кістки; ” 10.09.2024 “Відкрита репозиція перелому дистального відділу плечової кістки з внутрішньою фіксацією МОС надвиростків правої плечової кістки. Остеотомія ліктьової кістки справа. Відкрита репозиція перелому ліктьового відростка з внутрішньою фіксацією. МОС ліктьового відростка з внутрішньою фіксацією справа” 10.09.2024 “Первинне відновлення нерва. Ушивання правого ліктьового нерва в ділянці ліктьового суглоба.”; 25.10.2024 “Видалення металевого серкляжу ліктьового паростка справа”; 08.11.2024 “Дермальний клапоть”); травми лівої руки із закритим переломом медіального надвиростка плечової кістки, ліктьового відростка ліктьової кістки із незначним зміщенням; травми правої ноги із закритим переломом стегнової кістки із зміщенням відламків, що викликало необхідність проведення операції (19.08.2024 “Монтаж системи скелетного витяжіння”; 03.09.2024 “Закрита репозиція перелому стегнової кістки із внутрішньою фіксацією”; 03.09.2024 “Відкрита репозиція перелому стегнової кістки з внутрішньою фіксацією”), що відносяться відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 19.12.2024 до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, та які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, дав суду показання про те, що вчинив кримінальне правопорушення при обставинах, які викладені в обвинувальному акті. Просить суд не допитувати свідків, та не досліджувати письмові і речові докази, оскільки повністю погоджується з висновками досудового розслідування.

Суд вважає, що показання обвинуваченого є послідовними і логічними, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_5 не заперечила щодо розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, дала показання, якими підтвердила, що правопорушення, під час якого вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, вчинено за обставин зазначених в обвинувальному акті. Просить призначити обвинуваченому, який доводиться їй чоловіком, не суворе покарання.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність продовження дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч . 2 ст. 286 КК України, оскільки він керував транспортним засобом та порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем реєстрації.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України є повне визнання своєї вини та щире каяття, відсутність претензій зі сторони потерпілої, думка потерпілої щодо призначення не суворого покарання, відшкодування завданого злочином збитку, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а також положення статті 65 КК України, якою встановлено, що "особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів".

Також, при призначені покарання ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого винним кримінального правопорушення, його наслідки, які є тяжкими, а тому вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 286 ч. 2 КК України.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" роз`яснює, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За змістом ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання» рішення суду про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням має бути мотивованим.

Суд враховує спосіб вчинення злочину, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив хоч і тяжкий, але необережний злочин, за місцем реєстрації характеризується позитивно, наявність пом`якшуючих покарання обставин, якими є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, поведінка винного після вчинення злочину, яка проявилася у повному відшкодуванні завданого злочином збитку потерпілій, думка потерпілої щодо призначення не суворого покарання, що обвинувачений на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував, тобто відсутні обтяжуючі покарання обставини.

За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України, обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, та не призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно вимог ч. 2 п. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду від 08 січня 2025 (справа № 350/1418/25 номер провадження 1-кс/350/6/2025 ) в кримінальному провадженні 12024091220000164, частково накладено арешт на автомобіль марки "Opel Astra" н.з.  НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 .

В зв`язку із закінчення провадження в цьому кримінальному провадженні, відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню прийнятого судом рішення.

Розподіл процесуальних витрат суд вирішує у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про долю речового доказу вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366 - 369, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У відповідності до ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

На підставі ч. 1 п.п.1, 2 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду від 08 січня 2025 (справа № 350/1418/25 номер провадження 1-кс/350/6/2025 ) в кримінальному провадженні 12024091220000164, на автомобіль марки "Opel Astra" н.з.  НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 .

Речовий доказ - атомобіль марки "Opel Astra" н.з.  НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 17432 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять два) гривень 56 копійок витрат за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя