Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/216/25

1-кп/302/61/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 рокуселище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді  ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора  ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071110000001 від 01.01.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижній Бистрий Хустського району Закарпатської області, мешканця буд. АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, раніше несудимого, непрацюючого,

в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

у с т а н о в и в:

29 грудня 2024 року біля 10:00 години ОСОБА_4 перебуваючи в урочищі «Петровець» у кварталі № 114 виділу № 4 Запереділянського лісництва філії «Міжгірське ЛГ» ДСГП «Ліси України» с. Вучкове Хустського району Закарпатської області, з корисливою метою, умисно, самовільно, без будь-якого на те дозволу та відповідних документів, усупереч установленому законом порядку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою бензопили марки «STIHL-036» зрізав шість сиро ростучих дерев породи «Бук» діаметром 25 см, 28 см, 30 см, 32 см, 33 см та 40 см., загальною кубомасою 4,50 м куб., які він порізав на сортименти та власноруч поніс їх за місцем свого проживання.

Своїми умисними і протиправними діями ОСОБА_4 спричинив істотну шкоду державі в особі філії «Міжгірське лісове господарство» ДП «Ліси України», що згідно з додатком № 1 до постанови КМУ від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», становить загалом 50 696,97 гривень.

Ці діяння ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, а саме як незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, визнав повністю, надав показання та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся в учиненому.

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти розгляду справи в порядку, установленому ч. 3 ст. 349 КПК України, та просив /з урахуванням фактичних обставин цього кримінального провадження, обставин, які пом`якшують покарання, відсутністю обставин, які б обтяжували покарання, даних про особу обвинуваченого/ призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1. ст. 246 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та на підставі положень ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Представник потерпілого і цивільного позивача Міжгірської селищної ради – ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяви від 25.02.2025, від 12.03.2025, в яких просив розглянуту це кримінальне провадження без його участі, заявлений Міжгірською селищною радою позов підтримав повністю і просив його задовольнити, а також просив призначити ОСОБА_4 покарання на розгляд суду (а.п.22, 31).

Вирішуючи питання щодо обсягу дослідження доказів суд установив, що фактичні обставини справи повністю визнаються учасниками справи, відповідно до їх викладу в обвинувальному акті та не оспорюються ними.

Суд роз`яснив учасникам справи, що у випадку визнання ними обставин провадження, може бути визнано недоцільним дослідження доказів на підтвердження таких обставин, – в такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, переконавшись, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, і досудової доповіді органу пробації відносно нього, та визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 у повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, а відтак об`єктивних сумнівів у доведеності його винуватості в учинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, у суду не має.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження у межах пред`явленого обвинувачення, належним чином проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

За змістом частин 1 і 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в учиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципу його законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, то при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, дані про особу винного, який раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, на обліку психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

З досудової доповіді Хустського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області від 26.02.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що ризик учинення ним повторно кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства чи окремих осіб оцінюється як середній що, на думку, органу пробації свідчить про можливість виправлення його без ізоляції від суспільства.

Як видно з характеристики за місцем проживання обвинуваченого, підписаної старостою Вучківського старостинського округу ОСОБА_6 від 08.01.2025 за № 03, то ОСОБА_4 характеризується позитивно, є трудолюбивим та добросовісним, веде здоровий спосіб життя, не зловживає алкогольними напоями, серед друзів та односельчан користується повагою та взаєморозумінням, у конфліктні ситуації не вступає, скарг на його адресу до старостинського округу не надходило.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид і міру покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 246 КК України, та враховуючи: - ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення; - його особу; - фактичні обставини справи, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання і відсутність обставини, яка обтяжує покарання, а також з урахуванням загальних засад призначення покарання суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк, у межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, та вважає за недоцільним призначення йому більш суворого виду покарання у межах санкції даної статті кримінального закону або менш суворого покарання. При цьому суд переконаний, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, саме цей вид покарання буде достатніми для виправлення ОСОБА_4 та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений Міжгірською селищною радою, про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, суд уважає необхідним позовні вимоги задовольнити, керуючись таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Статтею 22 ЦК України передбачено право особи на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час судового розгляду кримінального провадження доведено, що протиправними діями ОСОБА_4 спричинено шкоду державі в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області на загальну суму 50 696,97 гривні. Сума заподіяної шкоди підтверджується належними доказами, обвинуваченим ОСОБА_4 визнана у повному обсязі та не оспорюється, відтак заявлений Міжгірською селищною радою позов про відшкодування матеріальної шкоди суд уважає обґрунтованим і доведеним та таким, що підлягає задоволенню. Відтак суму шкоди в розмірі 50 696,97 грн належить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, в межах заявлених позовних вимог та в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Щодо застосування спеціальної конфіскації суд виходить із наступного.

Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Також положеннями ч. 10 ст. 100 КПК України визначено, що застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання.

Отже, з огляду на вказані вище законодавчі норми спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК України у випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання (постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 689/30/21; від 03 серпня 2022 року у справі № 161/5183/20; від 09 квітня 2020 року у справі № 676/2199/19).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Як установлено судом обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, за допомогою бензопили марки «STIHL – 036», яка була застосована як знаряддя вчинення даного кримінального правопорушення, при цьому документів на підтвердження її придбання, суду не надано, у зв`язку з чим вказана бензопила підлягає спеціальній конфіскації на підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст.100 КПК України.

Щодо сортименту порізаної деревини (дрова) породи «бук» у кількості 78 штук та сортименту порізаної деревини (дрова) породи «вільха» у кількості 5 штук, які одержані внаслідок учинення цього кримінального правопорушення, то зазначені лісоматеріали підлягають спеціальній конфіскації на підставі ст. 96-1, ч.1 ст. 96-2 КК України, п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: сортимент порізаної деревини (дрова) породи «бук» у кількості 78 штук та сортимент порізаної деревини (дрова) породи «вільха» у кількості 5 штук, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_1 – конфіскувати в дохід держави, відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України, застосувавши, відповідно до статей 96-1, 96-2 КК України спеціальну конфіскацію; бензопилу марки «STIHL – 036», яка передана на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, суд уважає за необхідне примусово безоплатно вилучити у власність держави, як знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення, застосувавши відповідно до статей 96-1, 96-2 КК України спеціальну конфіскацію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався і підстав для обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Процесуальні витрати є відсутніми.

З огляду на наведене вище та керуючись статтями 100, 128, 368-371, 373-376, 394, 395 та 532 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на  ОСОБА_4 такі обовязки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався і такий до нього до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Цивільний позов Міжгірської селищної ради про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37975895, р/р UA 248999980333189331000007423 код платежу: 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»), заподіяну в результаті вчинення кримінального правопорушення матеріальну шкоду в розмірі – 50 696 (п`ятдесят тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 97 копійок.

Застосувати спеціальну конфіскацію до речових доказів у цьому кримінальному провадженні та конфіскувати в дохід держави:

- сортимент порізаної деревини (дрова) породи «бук» у кількості 78 штук та сортимент порізаної деревини (дрова) породи «вільха» у кількості 5 штук, які під розписку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 ;

- бензопилу марки «STIHL-036», яка здана на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, згідно з квитанцією № 859.

Вирок може бути оскаржений із підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1