Справа № 711/885/25

Номер провадження 3/711/369/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року                                                                         м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , та його захисника Нікітюка А. М., адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 227099), про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , старшого водія 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 22 січня 2025 року, близько 01:02 години, у м. Черкаси по вул. Смілянська, 65, керував транспортним засобом «Volkswagen Touran», номерний знак державної реєстрації  НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні 14.03.2025 ОСОБА_1 ознак каяття чи жалю з приводу вчиненого не виявив. Погодився з фактичними обставинами, зазначеними у протоколі, та зафіксованими на відео з нагрудних камер працівників поліції. Зазначив, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки був невпевнений у його результаті. На запитання суду чому їхав містом під час комендантської години, повідомив, що повертався додому з роботи, з ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований на АДРЕСА_2 , а зупинку поліцією на вул. Смілянська біля міського стадіону (в напрямку до вул. Хоменка) пояснив тим, що підвозив додому товариша, звідки вже прямував до свого місця проживання.

Захисником ОСОБА_1 . Нікітюком А. М. 10.02.2025 до суду подане клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголошення ОСОБА_1 усного зауваження та закриття провадження у справі щодо нього. У клопотанні захисник погоджується з наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та звертає увагу на надзвичайну важливість завдань, які виконує військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_1 , що перебуває на посаді старшого водія 2 аеромобільної роти. На підтвердження викладених доводів до клопотання долучено: копію військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 16.12.2010; копію посвідчення про відрядження ОСОБА_1 , відповідно до якого останній з 03.01.2025 відряджений з військової частини НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для забезпечення підтримання визначеного рівня укомплектованості особовим складом військових частин ДШВ; копію довідки від 02.12.2024 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 05.10.2022; копію постанови Закарпатського апеляційного суду від 31.07.2024 у справі № 3088/18063/23, якою скасовано постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2024 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, особу звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрите.

Також за клопотанням адвоката Нікітюк А. М. від 03.03.2025 до матеріалів справи долучено документи про отримання ОСОБА_1 нагород та відзнак за проходження військової служби, зокрема, копію нагороди «За особисту хоробрість» від 13.03.2025, копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 15.07.2023 з нагрудною нагородою «Ветеран війни», копію відзнаки Президента України « За оборону України» від 05.08.2022.

У судовому засіданні 14.03.2025 адвокат Нікітюк А. М. не оспорював викладені у протоколі обставини, натомість зазначив, що порушення Правил дорожнього руху, допущене ОСОБА_1 , хоча і містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак, виходячи із його фактичних обставин, не завдало збитків державним, суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. ОСОБА_1 є мобілізованим, на якого наразі покладено надважливе завдання забезпечення підтримання визначеного рівня укомплектованості особовим складом військових частин ДШВ, що дає законні підстави звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням відповідно до ст. 22 КУпАП, із закриттям провадження у справі в порядку, передбаченого ч. 2 ст. 284 КУпАП. Просив врахувати статус, нагороди ОСОБА_1 , мету і завдання КУпАП при вирішенні цієї справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав клопотання захисника, захисника Нікітюка А. М., дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як указує зміст статей 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чинна редакція статті уведена в дію Законом України № 1231-IX від 16.02.2021, яким було посилено відповідальність за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі прирівняно відмову від проходження обов`язкового на вимогу поліції огляду на стан сп`яніння до керування транспортним засобом у такому стані. Отже, суспільна небезпека діяння, яке полягає у відмові від проходження огляду, є не менш значущою, ніж, власне, саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентований ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015

№ 1376, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій відповідно до наявних ознак перебуває у такому стані.

Відповідно до пунктів 6-7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що 22.01.2025 близько 01:02 години поліцейський екіпаж здійснив зупинку транспортного засобу «Volkswagen Touran», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_6 , за порушення комендантської години. Водієм автомобіля виявився ОСОБА_1 , у якого під час спілкування поліцейські виявили ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager» або у медичному закладі КНП «ЧОНД» у лікаря нарколога, однак водій ОСОБА_1 від будь-якого огляду відмовився. Наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені. У подальшому щодо нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 після зупинки поліцейськими, а потім і після відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, неодноразово звертався до поліцейських з проханням вимкнути нагрудні відеокамери та «вирішити питання». На запитання суду, що саме він мав на увазі під цими проханнями, ОСОБА_1 відповів, що з`ясовував чи можна було у вказаній ситуації не складати щодо нього протокол, оскільки у квітні цього року заплановане його підвищення по службі, а факт притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП може такому підвищенню перешкодити.

Слід зазначити, що положення КУпАП посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин по притягненню до адміністративної відповідальності та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються та затверджуються з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності уповноважених посадових осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема працівників патрульної поліції тощо.

При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.

Разом з тим, суд зауважує, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів, та поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора, діють відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі охорони здоров`я.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227099 від 22.01.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22.01.2025 з відміткою про відмову ОСОБА_1 від огляду;

-довідкою начальника відділу АП УПП в Черкаській області майора поліції А. Яковлева від 22.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом календарного року за ст. 130 КУпАП не притягувався;

-рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП в Черкаській області ДПП рядового поліції Огілька В. від 22.01.2025 про результати патрулювання екіпажу «Агат», зупинку 22.01.2025 о 01:02 годині транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, внаслідок чого поліцейські запропонували йому пройти у встановленому законом порядку огляд, на що водій відмовився;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських № 473273, № 472500, № 232374, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Touran», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_7 , зупинку автомобіля поліцейським екіпажем, а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і в закладі охорони здоров`я, та обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Зібрані у справі докази у своїй сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд бере до уваги відомості, що характеризують особу ОСОБА_1 , зокрема інформацію про проходження військової служби, наявність відзнак і нагород за службу, важливість завдань, які він виконує під час воєнного стану, введеного в державі.

Разом з тим, пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи той факт, що правопорушник відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим грубо порушив Правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачене санкцією статті як обов`язкове додаткове стягнення, при призначенні якого суд позбавлений будь-яких дискреційних повноважень.

Застосування такого стягнення буде достатнім для виховання порушника в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

При цьому клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголошення ОСОБА_1 усного зауваження та закриття провадження у справі щодо нього, задоволенню не підлягає з огляду на встановлену приміткою до ст. 22 КУпАП пряму заборону на застосування положень про малозначність до адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим 15.07.2023, від сплати судового збору він звільняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 130, 245, 247, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, п.2.5 ПДР України, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ю. А. Остапенко