Справа № 761/46928/24

Провадження № 2/761/4239/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Ю.Н., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс» звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 6961,98 грн., інфляційних витрат у сумі 696,20 грн. та 3% річних у сумі 185,46 грн. від простроченої суми заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по їх сплаті.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивачем здійснюються функції з обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі є власником та споживачем наданих позивачем послуг за адресою житлового будинку. Відповідні послуги надавались відповідачу позивачем в повному обсязі, однак своєчасно та в повному обсязі кошти за надані послуги відповідач не сплачував, в результаті чого утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом з інфляційними витратами та 3% відсотками річних, нарахованими на суму простроченої заборгованості.

Ухвалою від 27.12.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення, які містили копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, направлялись за місцем проживання відповідача, зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак повернулись до суду з відміткою про неотримання їх відповідачем з причин закінчення встановленого терміну зберігання.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 09.06.2006 року, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення № 1090-С/КІ від 05.06.2006 року, на звороті якого міститься реєстраційний напис КП «БТІ» від 19.06.2006 року про реєстрацію права власності та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «Житлосервіс» за вказаною адресою відповідно до Договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території № 80-Г від 01.07.2006 року.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 надавалися житлово-комунальні послуги, плата за надання яких нараховувалася за затвердженими в установленому порядку тарифами, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 сума заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 р. становить 6 961,98 грн.

Оскільки між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач має зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18), тому оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

Окремо суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 28 Закону № 2189-VIII у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акту-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником стороною договору або його представником.

Однак обов`язок доведення неотримання послуг, отримання послуг неналежної якості чи кількості, не у відповідності із умовами договору, тощо покладається на споживача лише у випадку наявності договірних стосунків між сторонами, оскільки споживач наділений для цього відповідними засобами, а саме вправі повідомляти про це виконавця, у різних формах, складати відповідні акти-претензії, тощо.

Вказане також слід вважати відповідає та не суперечить змісту правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду України за наслідками розгляду справ №6-110цс12 від 10.10.2012 року та 6-2951цс15 від 20.04.2016 року.

При прийнятті рішення по даній справі, суд виходить з того, що відповідачем не доведено того факту, що ними не було отримано чи отримано не в повній мірі відповідні послуги від ТОВ «Житлосервіс», оскільки не доведено, що він повідомляв надавача послуг про невиконання/неналежне виконання чи не в повному обсязі таких послуг, складав відповідні акти, претензії, тощо.

При цьому позивач на підтвердження факту надання послуги протягом періоду, за який виконавець нараховує споживачу плату за послуги, до позовної заяви надав докази у справі (відомості по видам послуг по будинку за адресою АДРЕСА_1 , інформації про витрати на утримання будинку), а за договором з управління багатоквартирним будинком послуга надається всім співвласникам, а не конкретно відповідачу.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 березня 2023 року у cправі №920/1343/21.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте положеннями вказаного пункту заборонено нарахування визначених ст.625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних виключно за кредитними договорами, а відтак нарахування індексу інфляції та 3 % річних за договорами про надання житлово-комунальних послуг у період дії воєнного стану , законом не заборонено.

Відповідно до пункту Постанови Кабінету Міністрів № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановами від 21.04.2023 року № 390, від 29.12.2023 року №1405), (далі постанова № 206) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

З врахуванням того, що місто Київ не належить до територій, на яких ведуться бойові дії (територій можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нарахування позивачем на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги 3% річних та інфляційних втрат здійснено правомірно.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3статті 12 ЦПК України).

Ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (статті12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої статті 141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3028,00 грн., сплачений ним при подачі позову, яку суд вважає за необхідне задовольнити з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись статтею 162 ЖК України, статями 509,625 ЦК України, статями 10,12,13,81,141,263,265,266,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-сервіс» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Протасів Яр, буд.8, код ЄДРПОУ 30167045) заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року у розмірі 6 961,98 грн. (шість тисяч дев`ятсот шістдесят одна грн. 98 коп.), інфляційні втрати у сумі 696,20 грн. (шістсот дев`яносто шість гривні 20 коп.), 3% річних у сумі 185,46 грн. (сто вісімдесят п`ять грн. 46 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: