Провадження № 2-о/641/61/2025 Справа № 641/1426/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року                                                                м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Василенко О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Жамгаряна А.Р.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника ГУ ДМС України в Харківській області –Навроцької А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою  заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

Представник ОСОБА_2 , яка дії в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернулася через підсистему «Електронний суд» з вказаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 у неповнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 23.08.1989 по 30.08.1991заявник навчався у загальноосвітній школі І- Ш ступенів № 97 м. Харкова. В період з 20.02.1981 по 29.04.1992 заявник, як неповнолітня дитина був зареєстрований разом з матір`ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1

29.04.1992 заявник був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 , виданим ВВС Московського РВК м. Харкова. В подальшому, заявник втратив оригінал вказаного паспорта. Наразі заявник фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . 16.10.2024 року, заявник звернувся до територіального підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі – ГУ ДМС України в Харківській області) за місцем свого фактичного проживання з метою встановлення належності до громадянства України та оформлення паспорта громадянина України. Однак, в письмовій формі заявнику було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України та пройти процедуру набуття громадянства України, оскільки в нього відсутній оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку. Таким чином, встановлення факту постійного проживання на території України необхідне заявникові для звернення до органів Державної міграційної служби України з метою встановлення належності до громадянства України та в подальшому оформлення паспорта громадянина України. У ОСОБА_1 не має будь-якої іншої можливості, аніж в судовому порядку, встановити факт його постійно проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).

Ухвалою суду від 25.02.2025 провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду на 20.03.2025 об 10 год 00 хв.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена через підсистему «Електронний суд». Доставлена до електронного кабінету представника заявника ОСОБА_2 та заінтересованій особі ГУ ДМС України в Харківській області, 25.02.2025 об 22:50 год.

18.03.2025 до суду надійшов відзив заінтересованої особи, в якому вони зазначають, що 29.04.1992 заявник був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_2 , виданим ВВС Московського РВК м. Харкова. Однак, в подальшому, заявник втратив оригінал вказаного паспорта. Разом з тим, в матеріалах, доданих до заяви містяться копії карток реєстрації (форма А-2) надані КП «Житлокомсервіс», ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - матері заявника, що підтверджується доданим до заяви свідоцтвом про народження, відповідно до вказаної картки, заявник, як неповнолітня дитина був зареєстрований разом з матір`ю з 20.02.1981 по 29.04.1992 за адресою АДРЕСА_1 . На думку органу міграційної служби, подана заява містить належні докази щодо встановлення необхідного факту, що має юридичне значення, які б могли бути прийняті судом. Просили прийняти рішення на розсуд суду.

У судовому засіданні 20.03.2025 представник заявника підтримала доводи, викладені в заяві, просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 у неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.1991.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 пояснив, що він отримав паспорт але потім втратив його, просив задовільнити його заяву.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи – ОСОБА_5 підтримала обставини, викладені у відзиві, не заперечувала проти встановлення даного факту. У заявника є всі відповідні документи які підтверджують проживання на території України у неповнолітньому віці, не вистачає лише відповідного рішення суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України, в місті Харкові, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно 13.04.2024 Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Серія НОМЕР_3 , актовий запис №63 від 09.03.1976 (а.с.7).

       Згідно з відповіддю комунального закладу «Харківський ліцей № 97 Харківської міської ради» вих. № 73/01-28/24 від 29.02.2024  ОСОБА_1  навчався у загальноосвітній школі І- Ш ступенів № 97 м. Харкова з 23.08.1989 (наказ про зарахування до 2-е класу від 23.08.1989 №25) по 30.08.1991 (наказ про відрахування від 30.08.1991 №30), про що є відповідний запис в алфавітній книзі учнів №1 (тека 05-01.1) на сторінці 126 №302 (а.с.8,10).

Крім того, з цієї ж довідки вбачається, що загальноосвітня школа І- Ш ступенів № 97 м. Харкова перейменована на комунальний заклад «Харківський ліцей № 97 Харківської міської ради».

Згідно з відповіддю ГУ ДМС України в Харківській області від 16.12.2023 №04-16/02-2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_2 , оформленим ВВС Московського РВК м. Харкова. До відповіді також додається перша та друга сторінка Ф-1 (заява про видачу паспорта) (а.с.11).

Відповідно до повідомлення ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» від 19.04.2025 №22/4/5-3377/01-24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбував покарання у державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)» з 28.10.2018 по 27.10.2023. Після звільнення прямував до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12).

Як зазначено у відповіді комунального підприємства «Жилкомсервіс» перевіркою архівних документів, які знаходяться на зберіганні в КП «Жилкомсервіс» виявлено картку реєстрації особи (форми А) на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 29.04.1992 по 06.08.1997.

Крім того, у відповіді вказано, що виявлено картку реєстрації особи (форми А) на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20.02.1981 по 29.01.1997 року, в якій у розділі діти до 16-років внесена інформація про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія карток додається (а.с.13-15).

У відповідь на адвокатський запит від 12.04.2024 №02-12/04-2024 Департамент інформатизації МВС України направив копію дактилоскопічної карти стосовно ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи (а.с.18).

Згідно з листом Департамента інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України від 16.02.2024 №03-16/02-2024, Департаменту інформатизації від 16.02.2024 №02-16/02-2024 станом на 21.02.2024 за даними інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ЄІС МВС громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яку: 21.01.1998 Московським районним судом м. Харкова засуджено за ч. 1 ст. 144, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 140, ст. 17, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 89, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 11.02.1998. Прибув до Холодногірської ВК Харківської області (№ 18) 26.02.1998. Постановою Октябрського районного суду м. Харкова від 21.12.2001 із вироку виключено ч. 1 ст. 89 КК України (у редакції 1960 року). Звільнено з Холодногірської ВК Харківської області (№ 18) 22.02.2002 у зв`язку із відбуттям строку покарання;

- 15.08.2003 Ленінським районним судом м. Харкова засуджено за ст. 395, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 02.09.2003. Прибув до Дергачівської ВК Харківської області (№ 109) 22.02.2006. Звільнено з Дергачівської ВК Харківської області (№ 109) 16.05.2007 відповідно до постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 08.05.2007 на підставі ст. 81 КК України умовнодостроково, невідбута частина строку покарання 3 місяці 7 днів;

- 11.03.2008 Зміївським районним судом Харківської області засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 27.03.2008. Прибув до Харківської ВК (№ 43) 12.05.2008. Звільнено з Харківської ВК (№ 43) 12.01.2010 у зв`язку із відбуттям строку покарання;

- 01.08.2011 Дзержинським районним судом м. Харкова засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, початок строку 11.05.2011. Вирок набрав законної сили 26.08.2011. Вибув до Олексіївської ВК Харківської області (№ 25) 25.08.2001. Звільнено з Олексіївської ВК Харківської області (№ 25) 11.05.2015 у зв`язку із відбуттям строку покарання;

- 01.12.2017 Фрунзенським районним судом м. Харкова засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, початок строку 20.11.2015. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 20.11.2015 до 20.06.2017 з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі та з 21.06.2017 до дня набрання вироком законної сили – з розрахунку день за день попереднього ув`язнення. Вирок набрав законної сили 03.01.2018. Вибув до тимчасового СІЗО при Диканівській ВК Харківської області (№ 12) 28.12.2017. Прибув до Харківського СІЗО 23.01.2018. Прибув до Темнівської ВК Харківської області (№ 100) 06.12.2018. Звільнено з Темнівської ВК Харківської області (№ 100) 04.10.2018 відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04.10.2018 у зв`язку із відбуттям строку покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 21.06.2017 до 03.01.2018 з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі;

- 25.05.2020 Комінтернівським районним судом м. Харкова засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 11.03.2021. Вибув до Стрижавської ВК Вінницької області (№ 81) 03.06.2021. Прибув до Олексіївської ВК Харківської області (№ 25) з Темнівської ВК Харківської області (№ 100) 31.07.2023. Звільнено з Олексіївської ВК Харківської області (№ 25) 27.10.2023 у зв`язку із відбуттям строку покарання.

До листа додано фотозображення ОСОБА_1 , наявне в інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», Положення про яку затверджено наказом МВС від 03.08.2017 № 676, зареєстрованим в Мін`юсті 28.08.2017 за № 1059/30927 (зі змінами) (а.с.19-20, 22).

Як вбачається з відповіді ГУ ДМС України в Харківській області Індустріального відділу у місті Харкові б/н, ОСОБА_1 16.10.2024 звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області за місцем свого фактичного проживання з метою встановлення належності до громадянства України та оформлення паспорта громадянина України. Однак, в письмовій формі, заявнику було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України та пройти процедуру набуття громадянства України, оскільки в нього відсутній оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку (а.с.23).

Згідно з повідомленням Харківського районного управління поліції № 1 Відділу поліції №2 ГУНП в Харківській області від 22.01.2025 №7/03/119/62/01/11-25 ОСОБА_1 на теперішній час мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.24).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ), який був приведений судом до присяги, пояснив, що він є другом сім`ї заявника, в дитинстві особливо дружили зі старшим братом заявника – ОСОБА_8 та фактично доглядали за молодшим – ОСОБА_9 та його сестрою. З родиною ОСОБА_1 він знайомий з дитинства. Добре знає матір заявника та всіх його братів та сестер, з якими проводили весь вільний час. Свідок проживав у сусідньому будинку біля будинку ОСОБА_1 , тому знає заявника з малечку. У ОСОБА_1 багатодітна сім`я. До 1991 року весь час свідок та заявник проживали в м. Харкові та спілкувалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 293 ЦПК України та ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991; постійного проживання на території України за станом на 13.11.1991.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пп. «а» п. 7 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого Указом Президента України № 215 від 27.03.2001, в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006 (надалі за текстом - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України.

Відповідно до абз. 1 пп. «в» п. 7 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується, зокрема осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Згідно з положеннями п. 10 Порядку для встановлення відповідно до п. 1 та 2 ч.1 ст.3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію свідоцтва про народження; в) один із таких документів:

-довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

-довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

-документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

-копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

-судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

-судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

За наведеного слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі ст. 3 Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібних правових висновків дійшов Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі № 522/20494/18, провадження № 61-6498св20, від 05.04.2021 року у справі № 523/14707/19, провадження № 61-16116св20.

Дати 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року пов`язані із датою проголошення незалежності України та моментом набрання чинності Законом України «Про громадянство України», і відповідно надає право на громадянство.

Встановлені судом обставини справи, наведені факти у своїй сукупності та взаємозв`язку дають можливість дійти висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно проживав у неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 і до теперішнього часу.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що встановлення факту постійного проживання на території України станом на момент проголошення незалежності України 24.08.1991 необхідно заявнику для подальшого звернення до відповідних органів Державної міграційної служби України з метою отримання паспорта громадянина України, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення зазначеного факту у судовому порядку та про задоволення заяви.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 81, 89, 263, 265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заявник: ОСОБА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Римарська 24, ЄДРПОУ: 37764460.

Суддя О.Я.Василенко