Кодимський районний суд Одеської області

Справа №  1-198/11

                                     В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24.11.2011 року

         Кодимський районний суд Одеської області в складі:                головуючого-судді        Гури А.І.

               при секретарі               Поліковській О.І.

                за участю: прокурора   Шевчука В.М.

                                  захисника-адвоката ОСОБА_1

                                  законного представника  ОСОБА_2

                                  потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима, Одеської області кримінальну справу за обвинуваченням:

                ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця,   із  освітою 8 класів,  учня 9-го класу Ободівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, Тростянецького району, Вінницької області, не військовозобов»язаного, раніше не судимого,

  в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1  КК України,

                                            В С Т А Н О В И В:

    Підсудний,  19 вересня 2011 року, близько 9 години 30 хвилин, перебуваючи в квартирі потерпілого ОСОБА_3, який мешкає в АДРЕСА_1, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклого злочинного наміру, спрямованого на викрадення чужого майна, таємно викрав 1400 грн., що належали потерпілому, спричинивши матеріальні збитки на означену суму.

           Підсудний свою вину в скоєному визнав в повному обсязі та в судовому засіданні показав.  В теперішній час навчається в 9-му класі Ободівської школи-інтернат Вінницької області. Вільний від навчання час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з матір»ю та старшим братом. 19 вересня 2011 року він разом із своїм товаришем ОСОБА_5 прийшли до потерпілого ОСОБА_3 з метою відремонтувати мопед, який у того брали і поламали. Зайшовши в квартиру, застали там лише матір потерпілого, яка пояснила, що не знає де син. Він же пішов до кухні і там на стіні побачив речову сумку. Знявши з вішалки сумку, не втримав її в руці і вона впала. З сумки випав гаманець. Піднявши гаманець, виявив у ньому велику суму грошей. Було десь 1400 грн.. Все це він робив так, щоб ніхто не бачив. Гроші сховав до кишені і нічого нікому не говорячи вийшов з квартири. ОСОБА_5 теж про крадіжку нічого не знав. Частину грошей витратив на ігри на комп»ютері та на придбання різних іграшок. У скоєному щиросердно кається. Просить суд суворо не карати.

   Суд, зважаючи на те, що учасники судового розгляду не заперечують, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому з”ясувавши, що підсудний й  інші учасники судового розгляду справи правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумніву в добровільності й істинності їхньої позиції.

   Викладене приводить суд до переконання в тому, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст.185 ч.1 КК України, тому, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

    При обранні виду й міри покарання суд ураховує суспільну небезпеку вчиненого, тяжкість скоєного злочину, обставини справи, особистість підсудного, зокрема  позитивні характеристики з місця проживання та навчання, довідки Кодимської ЦРЛ про те, що він обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

    До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного у вчиненому, його першу судимість, неповнолітній вік.

  Обтяжуючих покарання підсудного обставин суд не вбачає.

  Стосовно цивільного позову, то суд приходить до висновку про необхідність його задоволення в повному обсязі, оскільки вина підсудного у заподіянні матеріальних збитків потерпілому знайшла своє підтвердження під час судового розгляду справи.

   Суд, з урахуванням обставин, що пом»якшують покарання (неповнолітній вік, щире каяття), приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому, засудивши його до позбавлення волі, вважає за можливе застосувати дію ст.ст. 104,75 КК України, звільнивши від відбуття призначеного покарання з випробуванням.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324,332,333,334,335 КПК України, суд

                                               З А С У Д И В:

       ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді  1 (одного) року позбавлення волі.

    Згідно ст.ст. 104,75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 (одного) іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає обов»язки, передбачені ст. 76 КК України:

-          не виїжджати  за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-          повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

 Запобіжний захід –підписку про невиїзд –залишити колишньою до набрання чинності вироком, після чого скасувати.

 Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_3 –600 грн., розстрочивши  сплату на чотири місяці, з розрахунку сплати щомісяця по 150 грн..

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   ОСОБА_6