Справа № 127/3434/25

Провадження № 33/801/276/2025

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.

Доповідач: Шемета Т. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, -

встановив:

       Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП та застосовано до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн на користь держави.

       В постанові суду зазначено, що 27 січня 2025 року о 09 год. 40 хв. в м. Вінниця по вул. Хмельницьке шосе,130А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами від 09 серпня 2022 року ВП 10328231 Першим відділом державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький, чим порушив ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».

       Не погоджуючись з такою постановою суду, ОСОБА_1 28 лютого 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити.

       Основними доводами апеляційної скарги є те, що на час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП йому не було відомо про наявність відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами. У матеріалах справи відсутні докази прямого умислу у його діях на керування транспортними засобами при наявності тимчасового обмеження такого права, при цьому вказує, що він є учасником бойових дій та проходить військову службу, однак ці докази суд першої інстанції не досліджував.

       18 березня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив відкласти судовий розгляд призначений на 20 березня 2025 року, у зв`язку з тим, що він є військовослужбовцем і знаходиться в зоні бойових дій, а тому не має змоги бути присутнім на судовому засіданні. Вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до частини 6 статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.

       Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

       Згідно статті 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Підставою притягнення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, до юридичної відповідальності, є наявність у діях цієї особи складу правопорушення визначеного статтею КУпАП.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення визначається сукупністю ознак, які характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення.

При цьому обов`язковими ознаками об`єктивної сторони є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння, та місце і час його вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП, на підставі даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 231343 від 27 січня 2025 року та в постанові ВП 10328231 Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 231343 вбачається, що 27 січня 2025 року о 09 годині 40 хвилин в м. Вінниця, по вул. Хмельницьке Шосе, 130 А водій  ОСОБА_1  керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами від 09 серпня 2022 року ВП 10328231 Першим відділом державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький, чим порушив ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» (а.с. 1).

Згідно постанови державного виконавця від 09 серпня 2022 року (ВП № 10328231) встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 2-32878/08, виданим 01 липня 2008 року (а. с. 4 на звороті).

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною 5 статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність указаної постанови державного виконавця та, що вона йому була надіслана у встановленому законом порядку.

З наведеного слідує, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 йому не було відомо про наявність відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а відтак він не усвідомлював протиправний характер своїх дій та не бажав про настання будь-яких наслідків, що дає підстави стверджувати про відсутність вини у формі умислу.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 3 статті 126 КУпАП передбачає умисну форму вини: особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом.

Відтак, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за частиною 3 статті 126 КУпАП, обов`язково мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою Відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження та докази які б підтверджували обізнаність особи про застосування відносно неї відповідного обмеження. Всупереч вищевикладеного, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 було відомо про постанову державного виконавця від 09 серпня 2022 року.

З урахуванням вищевикладеного, доводи ОСОБА_1 стосовно необізнаності про наявність обмеження у праві керування транспортним засобом є обґрунтованими.

Висновок суду першої інстанції про те, що в письмових поясненнях ОСОБА_1 не вказує про необізнаність наявності заборгованості зі сплати аліментів на користь дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є безпідставними, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 231343 27 січня 2025 року в рядку 14 «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначено: «через те, що проходжу військову службу в/ч НОМЕР_2 , та відсутність відпусток не міг знати про виконавче провадження» (а.с. 1).

Підсумовуючи наведене, очевидним є висновок, що органом, який склав протокол не надано беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 3 ст. 126 КУпАП, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У статті 62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП: у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -,

постановив:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

       Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2025 року скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

       Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

       Суддя Вінницького

       апеляційного суду                                                         Т. М. Шемета