Справа № 277/307/25

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"20" березня 2025 р.        селище Ємільчине  

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2025 року до Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини.

Позовна заява підписана представником за довіреністю ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що позовна заява не може бути прийнята судом та підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4)справи про розірвання шлюбу;5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини.

Таким чином, з характеру правовідносин в даній справі не вбачається, що справа є малозначною та водночас спір між сторонами даної справи не належить до спорів, які виникають з трудових відносин.

Враховуючи вищевикладене, представником, який може представляти інтереси позивача в даній справі, може бути лише адвокат.

За нормами ч. 4ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Разом із тим, до позову на підтвердження повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_1 додано довіреність, якою, останній уповноважує ОСОБА_2 представляти його інтереси. Довіреність дійсна до 25.02.2027 року з правом передоручення повноважень іншим особам.

Доказів того, що Черкес Марія Іванівна є адвокатом, до позовної заяви не додано.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи, що до позовної заяви, підписаної Черкес М.І., як представником, не додано документів, що посвідчують статус її як адвоката і право на заняття адвокатською діяльністю, що не відповідає вимогам ст. 60 ЦПК України, позовна заява вважається підписаною особою, яка не має права її підписувати, та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Згідно з ч. 7ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

У зв`язку з наведеним, повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону заявник має право повторного звернення до суду із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 58, 60, 177, 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.Г.Корсун