Справа № 138/2796/24

Провадження №11-кп/801/415/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинувачених в режимі відеоконференції: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024020000000526, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03 липня 2024 року, за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Могилів-Подільський Вінницької області, українки, громадянки України, із повною середньою освітою, пенсіонерки, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

24 лютого 2000 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

24 жовтня 2005 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі;

07 серпня 2014 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 296 КК України до 2 років 6 місяців 8 днів позбавлення волі;

20 листопада 2017 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, із повною середньою освітою, не працюючого, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

у с т а н о в и в :

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з дня її затримання, а саме з 03 липня 2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 вирішено обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з дня його затримання, а саме з 03 липня 2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 вирішено обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирішено питання про долю речових доказів та процесуальних витрат.

Вироком суду першої інстанції встановлено, що 03 липня 2024 року ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за попередньою змовою зі ОСОБА_8 вчинили умисне вбивство ОСОБА_11 за таких обставин.

03 липня 2024 року, у період часу з 07:00 год по 11:00 год, обвинувачені та ОСОБА_11 , перебуваючи у приміщенні кухні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , спільно вживали алкогольні напої, під час чого між ним, на фоні особистих неприязних відносин розпочався словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_11 .

У цей час, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої, взяла до рук кухонний ніж та нанесла ним один удар в тулуб та удар в шию ОСОБА_11 .

У цей же час, ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої, взяв до рук фрагмент тканини та накинув його на шию ОСОБА_11 , здавлюючи до тих пір поки остання не перестала подавати ознаки життя.

Спільними умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заподіяли потерпілій тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці події.

У подальшому, обвинувачені, з метою приховання слідів вчиненого ними злочину та уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи саморобний візок, вивезли труп ОСОБА_11 до річки «Дерло», що по вул. Карпівській у м. Могилів-Подільський, поблизу трансформаторної підстанції № ТП-92 та залишили труп останньої, прикидавши його листям, гіллям і сміттям.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 63 смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії, внаслідок здавлення органів шиї скрученою тканиною. Рана по середній лінії живота та рана на правій боковій поверхні шиї на межі верхньої та середньої третини, яка продовжується у раневий канал ідучи знизу догори та справа на ліво, утворилась від дії не менше двох раз колюче ріжучого предмету, типу клинок ножа, який мав обушок та загострену частину та носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень в момент заподіяння. Враховуючи дані відтворення події, а також приймаючи до уваги характер та розташування тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_11 , здавлення органів шиї та проникаюче ножове поранення на животі та рана на шиї утворилась одночасно, враховуючи те, що вони могли бути нанесені двома особами.

Дії обвинуваченої ОСОБА_7 судом кваліфіковано за п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 просить вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року скасувати через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 невинуватою в інкримінованому їй злочині у зв`язку з недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Просить повторно дослідити докази, зокрема:

допитати обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , експерта ОСОБА_13 ;

висновок судово-медичної експертизи № 63 від 03 липня 2024 року;

звукозапис судового засідання від 18 грудня 2024 року в частині допиту експерта ОСОБА_13 ;

протокол проведення слідчого експерименту від 16 липня 2024 року та відеозапис до нього;

протокол слідчого експерименту від 23 серпня 2024 року та відеозапис до нього;

протокол № 5918т/14-2024 від 09 серпня 2024 року та компакт-диск;

документи, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_7 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

судом першої інстанції не правильно надано оцінку встановленим в судовому засіданні обставинам та дослідженим доказам, та як наслідок, невірно кваліфіковано дії обвинуваченої ОСОБА_7 за п. п. 12, 13 ч. 1 ст. 115 КК України;

стороною обвинувачення не доведено наявності між обвинуваченими попередньої змови та умислу на вбивство ОСОБА_11 ;

між діями обвинуваченої ОСОБА_7 та настанням смерті потерпілої відсутній причинно-наслідковий зв`язок;

суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення у справі додаткової судово-медичної експертизи для з`ясування послідовності нанесення обвинуваченими тілесних ушкоджень потерпілій та чи стоять ножові поранення наявні на тілі останньої в причинно-наслідковому зв`язку з її смертю;

судом не взято до уваги висновок судово-медичної експертизи та свідчення експерта в частині того, що смерть потерпілої настала від асфіксії, та ту обставину, що обвинувачена ОСОБА_7 не вчиняла жодних дій спрямованих на удушення потерпілої;

призначаючи покарання суд не в повній мірі урахував особу обвинуваченої ОСОБА_7 , яка має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв`язки, стан здоров`я останньої, часткове визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 просить скасувати вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

суд допустив неповноту судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявності попередньої змови та умислу на вбивство ОСОБА_11 ;

матеріали справи не містять доказів того, що вона особисто завдала удар потерпілій у область шиї, а також, що між її діями та настанням смерті потерпілої наявний причинно-наслідковий зв`язок;

ухвалюючи вирок суд, не урахував її часткове визнання вини, щире каяття, осуд та критичну оцінку своєї поведінки, а також стан здоров`я, зокрема, наявність ряду тяжких захворювань та потреби лікування.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 просить вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року скасувати через невідповідність призначеного судом покарання та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

місцевий суд не у повній мірі урахував загальні підстави призначення покарання, унаслідок чого призначив обвинуваченому ОСОБА_8 надто суворе покарання;

суд не урахував особу винного, який частково визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, указавши, що не діяв за попередньою змовою з обвинуваченою ОСОБА_7 та не бажав настання наслідків у виді смерті потерпілої.

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник – адвокат ОСОБА_9 , підтримали доводи апеляційних скарг сторони захисту з підстав, викладених у них, просили їх задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник – адвокат ОСОБА_10 , підтримали доводи апеляційної скарги захисника з підстав викладених у ній, та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених та їх захисників, указав, що оскаржуваний вирок є законним і обґрунтованим.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З оскаржуваного вироку слідує, що указані норми закону в частині доведеності вини, кваліфікації дій та призначення покарання обвинуваченим судом дотримані, а висновки належним чином умотивовані.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 в частині того, що вирок суду є незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та відсутність в діях обвинуваченої ОСОБА_7 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, є безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 1-2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, або відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Указаних обставин суд апеляційної інстанції не вбачає, водночас винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України – умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, є доведеною «поза розумним сумнівом», яка слідує зі співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів безпосередньо досліджених місцевим судом.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомила, що обвинувачена ОСОБА_7 є її сусідкою. Потерпілу ОСОБА_11 вона не знає. Того дня йшов дощ. До неї зателефонував сусід ОСОБА_15 повідомивши, що бачив, як ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перевозять щось підозріле на тачанці, та попросив її вийти подивитися. Вона побачила, що обвинувачені застрягли з тачанкою біля сараю, але не змогла розгледіти, що саме вони перевозили. Водночас, сусід повідомив, що на тачанці було видно ноги людини. Дочекавшись повернення обвинувачених, вона помітила сліди бурого кольору на тачанці. З огляду на те, що 20 років тому ОСОБА_7 уже скоїла подібне вбивство, вона звернутлая до магазину «Платон» з проханням переглянути записи з камер відеоспостереження. На записах було видно, що ОСОБА_8 в напрямку Карпівського яру, а ОСОБА_7 йшла поруч. Після цього, вона разом з батьком пішла в указаному напрямку, виявила тіло потерпілої та викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_16 повідомив суду, що є сусідом ОСОБА_7 . Події, про які він свідчить, сталися у четвер, коли через дощ його відпустили з роботи, і він перебував удома. Близько 12:00 год він побачив через вікно, як ОСОБА_7 вийшла з сараю зі штиковою лопатою, що здалось йому підозрілим, адже йшов дощ. Через дверне вічко він побачив її співмешканця ОСОБА_8 з тачкою. Вийшовши з квартири, наздогнав їх, і ОСОБА_7 пояснила, що вони вивозять сміття, хоча на тачці, накритій зеленою плівкою, сміття не було. Коли подув вітер, він побачив під плівкою людські ноги в мокрих синіх джинсах, загнуті під спину. Він повідомив про це сусідку ОСОБА_14 та продовжив спостереження. Приблизно через 30 хвилин обвинувачені повернулись й мились під дощем. Згодом ОСОБА_8 виніс на смітник зелений пакет. Пізніше ОСОБА_14 повідомила йому, що знайшла тіло людини. Зазначив, що того дня в квартирі ОСОБА_7 гучно грала музика через, що не було чути можливих конфліктів. Слідів крові на їхньому одязі він не помітив, однак від ОСОБА_7 відчувався запах алкоголю.

Експерт ОСОБА_13  в судовому засіданні підтримав наданий ним висновок та пояснив, що смерть потерпілої ОСОБА_11  настала внаслідок тривалого здавлення (асфікції). Шия потерпілої була здавлена скрученою тканиною, а характер ушкоджень свідчить, що тиск здійснювався спереду назад. Ножове поранення живота нанесено за життя, що підтверджується незначною кровотечею в шлунку. Раневий канал перпендикулярний, тобто ніж входив у черевну порожнину під кутом 90°, що вказує на те, що потерпіла та нападник стояли обличчям один до одного та на одному рівні. Удар у шию нанесений одночасно зі здавленням, коли потерпіла вже перебувала в агональному стані. На підставі вихідних даних він зробив висновок, що ножові поранення живота, шиї та здавлення шиї відбулися одночасно, причому одна людина стояла позаду потерпілої, а інша – перед нею.

На підтвердження доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, суд першої інстанції послався і на досліджені в ході судового розгляду письмові докази, а саме:

рапорт інспектора-чергового Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_17 № 5212 від 03 липня 2024 року, відповідно до якого надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03 липня 2024 о 16:44 год у м. Могилів-Подільський біля будинку РЕСу виявили тіло мертвої людини. Зі слів заявниці можливо особу вбили мешканці будинку по АДРЕСА_3 , квартиру повідомити не можуть. Заявниця відмовилася називати анкетні дані;

витяг з ЄРДР № 12024020000000526 від 03 липня 2024 про реєстрацію заяви;

протокол огляду місця події від 03 липня 2024 року, фототаблиці та відеозапис до нього, з яких встановлено, що слідчим в присутності двох понятих, за участю спеціалістів, оглянуто ділянку місцевості, розташовану по вул. Карпівській у м. Могилів-Подільський Вінницької області, неподалік електричного трансформатору № ТП-92 РУ-10кВ. Указана ділянка місцевості має кущові та дерев`яні насадження. На відстані близько 8 метрів на схилі до річки виявлено труп жіночої статі, вкритий гіллям рослини, схожої на бузину. Тіло розміщене на правому боці, ногами донизу. При піднятті тіла на рівну поверхню встановлено, що труп одягнений у футболку синього кольору, на якій відсутні пошкодження, на шиї тканина червоного кольору у вигляді шнурка. На нижній частині тіла наявні джинсові штани синього кольору, під штанами відсутня нижня білизна, на стопах шкарпетки синьо-зеленого кольору. На трупі жіночої статі наявні тілесні ушкодження: на передній стінці живота, по середині лінії нижче епігастральної дільниці, веретено подібна рана проникаюча в черевну порожнину розміром 2 х 0,5 см; в ділянці правої молочної залози наявна група синців розмірами від 1 х 1 см до 2,5 х 2 см у кількості 6 штук; на правій поверхні шиї, на межі середньої та верхньої третини шиї, - рана верето побідної форми, розміром 4 см х 1,5 см; в центрі лобної дільниці - синець темно-синього кольору, розміром 5 х 4 см; синці на повіках правого ока. У зв`язку з погодними умовами трупні зміни у ході огляду не досліджувались. Під час огляду установлено, що труп жіночої статі належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ході огляду прилеглої території, поруч з тілом виявлено поліпропіленовий мішок білого кольору, поверхня якого просякнута речовиною бурого кольору, на дні якого знаходиться речовина рослинного походження зі слідами речовин бурого кольору. У ході огляду вилучено: фрагмент тканини червоного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору з шиї трупа ОСОБА_11 ; поліпропіленовий мішок білого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору; речовину рослинного походження зі слідами речовини бурого кольору з пропіленового мішка;

акт про застосування службового собаки від 03 липня 2024 року серії СО № 5212 та схему її роботи на місці події, згідно якого службовий собака взяв слід неподалік тіла та направився до будинку по АДРЕСА_3 , біля якого завершив свій слід;

заяву ОСОБА_18 від 16 липня 2024 року, згідно якої остання добровільно надала дозвіл на проведення працівниками поліції огляду її домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

протокол огляду місця події від 03 липня 2024 року, фототаблиці та відеозапис до нього, згідно яких слідчим в присутності двох понятих, за участі спеціалістів оглянуто домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду зафіксовано, що у коридорі будинку на підлозі виявлено ганчірку (фрагмент тканини) з жіночого одягу червоного кольору, яка має пошкодження у вигляді відсутності нижньої частини, що ззовні схожа на фрагмент тканини, виявленого на шиї трупа ОСОБА_11 , та дерев`яну поличку з поліпропіленовим мішком, на поверхні якого наявні нашарування речовини бурого кольору, ззовні схожі на кров. В кухонній кімнаті на підлозі виявлено пляму речовини бурого кольору, жіночу спідню білизну, сіро-білу сорочку з нашаруванням речовини бурого кольору, поліпропіленовий мішок білого кольору з речовиною рослинного походження схожою на виявлену поруч з трупом ОСОБА_11 . У підсобному приміщенні виявлено дерев`яну чотирьох колісну тачанку з прикріпленою мотузкою, на поверхні дна якої наявні плями речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров, та залишки речовини рослинного походження. Під тачанкою виявлено ковдру та фрагмент картону з плямами та нашаруванням речовини бурого кольору,

У ході проведення слідчої дії вилучено: лопату; кухонний ніж з червоною рукояткою з коридору; поліпропіленовий мішок зі слідами РБК; фрагмент тканини червоного кольору; 2 зразки одорологічного походження з держака лопати; спортивну чоловічу кофту синього кольору; 2 пари жіночих трусів; чоловічу сорочку зі слідами РБК; 5 ножів: 1 - з рукояткою червоного кольору, 2 - з рукояткою білого кольору, 3 - з рукояткою червоного кольору, 4 - з рукояткою чорного кольору, 5 - з рукояткою білого кольору; речовину рослинного походження, що з поліпропіленового мішка; вирізку з полімерного матеріалу зі слідами РБК; два змиви речовини бурого кольору з поверхні скатертини та поверхні підлоги; пластикову пляшку з-під напою «Кока-кола» з ємністю прозової рідини; 2 скляні чарки; ключі від підсобного приміщення з брелком № 13; 2 мобільні телефони; дерев`яну тачанку зі слідами РБК; змив РБК з дерев`яної тачанки; мотузку з дерев`яної тачанки; змив РБК з ковдри; ковдру з підсобного приміщення; вирізку з картону;

протокол огляду місця події від 03 липня 2024 року та фототаблиці, згідно яких слідчим в присутності двох понятих оглянуто відкриту територію позаду магазину «Платон», розташованого по проспекту Героїв, 8 у м. Могилів-Подільський Вінницької області. Під час огляду зафіксовано два пластикові контейнери для сміття зеленого та чорного кольору. Серед сміття зеленого контейнеру виявлено та вилучено: поліетиленовий пакет білого кольору з чотирма частина невстановленого матеріалу схожого на шпалеру білого кольору з плямами РБК; рушник зеленого кольору у білу клітинку з слідами РБК; дві частини тканин схожої на ковдру, різних форм блакитного кольору з слідами РБК; три частини тканини прямокутної форми бірюзового кольору з слідами РБК; гумові капці чорного кольору;

протокол огляду трупа ОСОБА_11 від 03 липня 2024 року та фототаблиці, яким зафіксовано наявні на ньому тілесні ушкодження;

протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобу фото-, кінозйомки, відеозапису від 04 липня 2024 року та опис речей і документів (відеоінформації), які були вилучені, згідно яких вилучено оптичний носій DVD-R диск з відеозаписами камер відеоспостереження магазину «Платон», розташованого по проспекту Героїв, 8/2 у м. Могилів-Подільський Вінницької області, за період часу з 12:00 год по 18:00 год 03 липня 2024 року;

відеозапис з камер відеоспостереження магазину «Платон», яким зафіксовано як 03 липня 2024 року у період часу з 12:18 год до 12:42 год двоє осіб, чоловік і жінка, переміщувалися з візком та накритим вантажем на ньому, від проспекту Героїв, 9/10 у бік вулиці Карпівської, що у м. Могилів-Подільський. У період з 12:42 год до 13:28 год вони повернулися з візком без вантажу від вул. Карпівської до проспекту Героїв, 9/10. Пізніше, у період з 13:26 год до 13:28 год, чоловік вийшов з цієї ж адреси, перетнув проспект Героїв, викинув поліетиленову накидку та своє взуття у сміттєвий бак за магазином «Платон», після чого повернувся босоніж до будинку по АДРЕСА_3 ;

протоколи затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину від 04 липня 2024 року та відеозаписи до них, з яких встановлено, що 03 липня 2024 о 20:40 год затримано ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

довідку Вінницького обласного центру гідрометеорології від 05 серпня 2024 року про погодні умови за даними метеорологічної станції, згідно якої 03 липня 2024 року у м. Могилів-Подільський Вінницької області зафіксовані такі погодні умови: вітер північний, швидкістю 3/6 м/с, температура повітря 20,4 С, вологість повітря – 90%, видимість – 10 км, опади 10 мм, атмосферні явища: дощ, гроза, серпанок;

протокол слідчого експерименту від 16 липня 2024 року та відеозапис до нього, проведений за участю свідка ОСОБА_16 , під час якого свідок відтворив обстановку та події, які мали місце 03 липня 2024 року на прилеглій території квартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_3 ;

протокол слідчого експерименту від 16 липня 2024 року та відеозапис до нього, проведений за участю підозрюваного ОСОБА_8 , під час якого останній відтворив обстановку та події, які мали місце 03 липня 2024 року в квартирі АДРЕСА_4 ; розповів та продемонстрував на місці події обставини завданням ним спільно з ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_11 . Зокрема указав, що душив потерпілу рушником, а ОСОБА_7 нанесла їй удар кухонним ножем в ділянку живота. Також повідомив про подальше приховання тіла;

протокол слідчого експерименту від 23 серпня 2024 року та відеозапис до нього, проведений за участю підозрюваної ОСОБА_7 , під час якого остання відтворила обстановку та події, які мали місце 03 липня 2024 року в квартирі АДРЕСА_4 ; розповіла та продемонструвала на місці події обставини завданням тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , указавши, що нанесла останній кухонним ножем з червоним руків`ям один удар в ділянку живота. Також повідомила про подальше приховання тіла;

протокол про результати аудіо, відео контролю місця, а саме камери ІТТ № 1 ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 4, № 5918т/14-2024 від 09 серпня 2024 року та компакт-диск, з яких встановлено розмову між фігурантом (А) з особою (Б), тривалість якої складає 00:59:46. 15 липня 2024 року зафіксовано розмову, яка складає інтерес по справі, а саме як фігурант ОСОБА_19 рекомендує фігуранту ОСОБА_20 всю вину перекладати на чоловіка, з яким спільно були вчинено протиправні дії. У разі, якщо чоловік буде вказувати на фігуранта ОСОБА_20 , то фігурант ОСОБА_19 рекомендує зазначати, що протиправні дії були скоєні обома;

протокол про результати аудіо, відео контролю місця, а саме камери ІТТ № 1 ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 4, № 59187т/14-2024 від 09 серпня 2024 року та компакт-диск, з яких встановлено розмову між фігурантом (А) з особою (Б), тривалість якої складає 01:00:00. Починаючи з 19 год 06 хв 08 с по 19 год 11 хв 10 с 15 липня 2024 року зафіксовано розмову, яка складає інтерес по справі, а саме: фігурант ОСОБА_20 розповідає фігуранту ОСОБА_19 про те, що він вживав алкоголь з жінками, які почали сваритися між собою, а потім битися, одна з жінок нанесла удар ножем іншій, від чого та упала. Також встановлено, що фігурант ОСОБА_20 розповідає фігуранту ОСОБА_19 про те, що вони вивозили труп вдень, біля людей, при цьому їх було зафіксовано на камери відеоспостереження;

висновок експерта № 165 від 15 липня 2024, згідно якого походження слідів крові та епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілої ОСОБА_11 (об`єкт № 1) може бути від будь-якої однієї чи кількох осіб з групою крові А (ІІ) ізосерологічної системи АВО, у тому числі як від самої потерпілої ОСОБА_11 так і від підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що не виключається;

висновок експерта № 166 від 15 липня 2024, згідно якого походження слідів крові та епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті лівої руки потерпілої ОСОБА_11 (об`єкт № 2) може бути від будь-якої однієї чи кількох осіб з групою крові А (ІІ) ізосерологічної системи АВО, у тому числі як від самої потерпілої ОСОБА_11 , так і від підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що не виключається;

висновок експерта № 879 від 08 липня 2024 року яким встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогмаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО;

висновок експерта № 880 від 08 липня 2024 року яким встановлено, що кров підозрюваної ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогмаглютинином анти-В за ізосерологічногою системою АВО;

висновок експерта № 882 від 08 липня 2024 року, згідно з яким кров ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглюнинином анти-В за ізосерологічною системою АВО;

висновок експерта № 186 від 15 липня 2024 року згідно якого в плямах на змиві з ковдри (об`єкт № 1), вирізці з картону (об`єкт № 2), змиві з тачанки (об`єкт № 4), підлоги (об`єкт № 5), скатертини (об`єкт № 6), та мішку (об`єкт №7, 8), вилучених при ОМП, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може відноситись до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_11 або від будь-якої іншої особи (осіб) з такою ж групою крові, і в тому числі від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Статева належність плям крові у змиві РБК з ковдри (об`єкт № 1ц), на вирізці з картону (об`єкт № 2ц), на фрагменті полімерного матеріалу (об`єкт № 3ц), у змиві РБК з тачанки (об`єкт № 4ц), у змиві РБК з підлоги (об`єкт № 5ц), у змиві РБК з поверхні скатертини (об`єкт № 6ц) та на мішку (об`єкти № № 7ц, 8ц) не встановлена у зв`язку з відсутністю в ядрах клітинних елементів крові (лейкоцитах), що зберегли свою структуру, статево-спецефічних ознак (мікропрепарати об`єктів № № 1ц, 2ц, 3ц, 4ц, 5ц) та відсутністю клітинних елементів крові (лейкоцитів) зі збереженими ядрами (мікропрепарати об`єктів № №6ц, 7ц, 8ц);

висновок експерта № 187 від 18 липня 2024 року, яким встановлено, що в плямах на фрагменті полімерного матеріалу (об`єкт № 3), на футболці з трупа ОСОБА_11 (об`єкт № № 1, 2), встановлено наявність крові людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_11 , або від будь-якої іншої особи (осіб) з такою ж групою крові, і в тому числі від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;

висновок експерта № 188 від 18 липня 2024 року, яким встановлено, що в плямах на сорочці (об`єкти № № 1, 2, 4), що належать підозрюваному ОСОБА_8 , встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може відноситись до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_11 , або від будь-якої іншої особи (осіб) з такою ж групою крові, і в тому числі від ОСОБА_8 чи ОСОБА_7 ;

висновок експерта № 189 від 18 липня 2024 року, яким встановлено, що в плямах на фрагменті тканини (об`єкт № 1), мішку (об`єкт № 2) та килимі (по постанові «ковдрі») (об`єкт № 3), встановлено наявність крові людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає походження її від як від потерпілої ОСОБА_11 , так і від будь-якої іншої особи з такою ж групою крові, і в тому числі ОСОБА_8 чи ОСОБА_7 ;

висновок експерта № 937 від 15 липня 2024 року яким встановлено, що в плямах фрагменті полімерного матеріалу (об`єкт № 3), вилученому при ОМП, встановлено наявність крові людини групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_11 або від будь-якої іншої особи (осіб) з такою ж групою крові, і в тому числі від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . В плямах на змиві з ковдра (об`єкт № 1), вирізці з картону (об`єкт № 2), змивів з тачанки (об`єкт № 4), підлоги (об`єкт № 5), скатертини (об`єкт № 6) та мішку (об`єкт № 7, 8), вилучених при ОМП, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може відноситись до групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_11 , або від будь-якої іншої особи (осіб) з такою ж групою крові, і у тому числі від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;

висновком експерта № 949 від 18 липня 2024 року, яким встановлено, що в плямах на сорочці (об`єкти № 1, 2, 4,), що належить підозрюваному ОСОБА_8 , встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може відноситись до групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає походження її від будь-якої людини з такою групою крові і, в тому числі від потерпілої ОСОБА_11 та підозрюваних ОСОБА_8 чи ОСОБА_7 . В плямах на сорочці (об`єкт № 3), що належить підозрюваному ОСОБА_8 наявності крові не встановлено;

висновок експерта № 950 від 18 липня 2024 року, яким встановлено, що в плямах на фрагменті тканини (об`єкт № 1), мішку (об`єкт № 2) та килимі (по постанові «ковдрі») (об`єкт № 3), встановлено наявність крові людини групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає походження її як від потерпілої ОСОБА_11 , так і від будь-якої іншої особи з такою ж групою крові, і у тому числі ОСОБА_8 чи ОСОБА_7 ;

висновок експерта № 948 від 15 липня 2024 року, згідно якого в плямах на футболці трупа ОСОБА_11 (об`єкт № 1, 2) встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може відноситись до групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає походження її від потерпілої ОСОБА_11 , або від будь-якої іншої особи (осіб) з такою ж групою крові, і у тому числі від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;

висновком експерта № 432 від 05 серпня 2024 року, згідно якого, ОСОБА_8 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння виявляв психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2); судомний синдром в анамнезі. ОСОБА_8 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії або керувати ними. В теперішній час у ОСОБА_8 виявлені психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2); судомний синдром в анамнезі. ОСОБА_8 в теперішній час за свої психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. ОСОБА_8 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. З приводу наявної алкогольної залежності потребує лікування на загальних підставах за місцем його подальшого перебування;

висновок експерта № 433 від 05 серпня 2024 року, з якого встановлено, що ОСОБА_21 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, виявляла психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2). ОСОБА_7 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, за своїм психічним станом повною мірою могла усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. В теперішній час у ОСОБА_7 виявлені психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2). В теперішній час ОСОБА_7 за свої психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. ОСОБА_7 застосуванню до неї примусових заходів медичного характеру не потребує. З приводу наявної алкогольної залежності потребує лікування на загальних підставах за місцем її подальшого перебування;

висновок експерта № 63 від 03 липня 2024 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мали місце такі тілесні ушкодження:

рана по середній лінії живота нижче на 10 см від мечеподібного паростку (рана проникає в черевну порожнину з скрізним пошкодженням передньої стінки цибулини 12-ти палої кишки та кровотечей у шлунок); рана на правій боковій поверхні шиї на межі верхньої та середньої третини (раньовий канал пересікає мілкі судини); садна на передній поверхні шиї зліва від внутрішнього кінця рани, до даної садни під гострим кутом зверху до низу та справа на ліво примикає подібна садна (яка може бути оцінена, як незамкнена странгуляційна борозна, яка іде майже у поперековому напрямку); синець по центру чола; п`ять подібних синців по внутрішньому краю правої молочної залози, які розміщені у один ряд, та на верхній та нижній повіках правового ока, які сходяться у зовнішнього та внутрішнього кутів ока, неповний перелом правого верхнього великого рогу щитоподібного хряща.

Смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї скрученою тканиною (смерть ОСОБА_11 наступила одразу після здавлення її шиї), що підтверджується даними експертизи трупа, а саме: садною незамкненою та стиснутим між передніми зубами кінчика язика, переповненням кров`ю правого шлуночка серця, неповним переломом правого верхнього великого рогу щитоподібного хряща.

Між здавленням шиї ОСОБА_11 , що призвело до її асфіксії та смертю є причинний зв`язок. Рана по середній лінії живота нижче на 10 см від мечеподібного паростку приблизною шириною 12 мм та шириною 1 мм (рана проникає в черевну порожнину у вигляді раньового каналу довжиною приблизно 8 см, який закінчується скрізним пошкодженням стінки цибулини 12-ти палої кишки з кровотечею у шлунок); рана на правій боковій поверхні шиї на межі верхньої та середньої третини, яка продовжується у раньовий канал ідучий знизу до гори та справа на ліво (раньовий канал пересікає мілкі судини) утворились від дії не менш двох разів колюче ріжучого предмету, типу клинок ножа, який мав обушок та загострену частину та носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень (згідно п.2.1.3к.п «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень»). Синець по центру чола; п`ять подібних синців по внутрішньому краю правої молочної залози, які розміщені у один ряд, та на верхній та нижній повіках правого ока, які сходяться у зовнішнього та внутрішнього кутів ока, утворились від неодноразової дії тупого предмету (ів) незадовго до настання її смерті, можливо 03 липня 2024 та всі у сукупності та кожне окремо носять ознаку легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.1а «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень»). Усі тілесні ушкодження, які описані в п.1 теперішнього підсумку, могли утворитись 03 липня 2024.

Ураховуючи дані, які були отримані під час відтворення події та приймаючи до уваги характер ушкоджень на тілі, а саме напрямок раньових каналів, можна висловитись, що проникаюче ножове поранення на передній поверхні живота ОСОБА_11 було нанесено, коли вона знаходилась у вертикальному або близько до нього положенні обличчям до нападаючого. Пошкодження тканини шиї з наявністю раньового каналу ідучого знизу до гори та справа на ліво можна припустити, що дане ушкодження утворилось від дії плоского колючого предмету по типу клинок ножа та також було нанесено під час знаходження її тіла у вертикальному або близько до цього положенні обличчям до нападаючого. Враховуючи дані відтворення події, а також приймаючи до уваги характер та розташування тілесних пошкоджень на тілі ОСОБА_11 можна припустити, що здавлення органів шиї та проникаюче ножове поранення на животі, та рана на шиї могли утворитись одночасно, враховуючи те, що вони могли бути нанесені двома особами. На тілі трупа ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, які могли би бути оцінені, як ушкодження, які утворились під час самозахисту немає. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт в крові, у концентрації 3,1 %; дана концентрація алкоголю в крові у живих осіб на момент смерті могла відповідати сильному алкогольному сп`янінню.

Проаналізувавши сукупність зібраних доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що указані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», заява № 16437/04).

Відтак доводи апеляційних скарг сторони захисту про невідповідність указаних у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки перелічені вище докази, кожен окремо та у сукупності, підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, встановлених судом.

Апеляційний суд визнає безпідставними доводи апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 щодо нанесення нею лише одного удару в мертве тіло потерпілої (в область черевної порожнини). Такі твердження повністю спростовуються показаннями експерта ОСОБА_13 , допитаного в суді першої інстанції, а також висновком експерта № 63 від 03 липня 2024 року.

З указаних доказів чітко встановлено, що:

удар в черевну порожнину було завдано живій людині, яка перебувала у стані агонії;

удар в шию був нанесений особою, яка стояла обличчям до потерпілої, знизу догори, і такий удар не міг бути нанесений особою, яка душила потерпілу, оскільки такі дії (здавлення органів шиї потерпілої та завдання удару ножем у шию потерпілої) були проведені одночасно двома різними особами.

Не знайшли свого підтвердження і доводи обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника про відсутність попередньої змови між обвинуваченими та спільного умислу позбавити життя ОСОБА_11 з огляду на таке.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, слід враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, а також їх стосунки між собою. Визначальним є цьому суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Судом установлено, що про наявність умислу на вбивство ОСОБА_11 свідчить цілеспрямовані спільні дії обох обвинувачених щодо нанесення тілесних ушкоджень, шляхом завдання потерпілій ударів ножем в життєво важливі органи (проникаючих поранень черевної порожнини, шиї), та удушення, а також факт приховання тіла.

Твердження обвинуваченої ОСОБА_7 про відсутність у неї умислу нанесення тяжких тілесних ушкоджень та спричинення смерті ОСОБА_11 є її захисною позицією, яка повністю спростовується дослідженими письмовими доказами, зокрема висновком експерта № 63 від 08 серпня 2024 року та показаннями експерта, якими встановлено, що ножове поранення на передній поверхні живота ОСОБА_11 та пошкодження тканин шиї з наявністю рваного каналу було нанесено, коли потерпіла знаходилася у вертикальному або близько до нього положенні обличчям до нападаючого, здавлення органів шиї, проникаюче ножове поранення на животі, та рана на шиї могли утворитись одночасно, з урахуванням нанесення їх двома особами.

Відтак доведеною є об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України, а саме активна дія – нанесення ударів ножем в тулуб та шию, а також здавлення шиї.

Отже, урахувавши усі встановлені обставини справи, зокрема, характер та спосіб дій обвинувачених, локалізацію та характер тілесних ушкоджень, спрямованість та силу нанесених ударів, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність у обвинуваченої ОСОБА_7 умислу саме на заподіяння смерті потерпілій, а тому її дії за п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, судом кваліфіковано вірно.

Відповідно до ст. 26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб`єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення .

Відповідно до роз`яснень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06 листопада 2009 року злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому, можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Домовитися про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди про скоєння відповідного діяння до моменту виконання його об`єктивної сторони. Така домовленість може відбуватись у будь-якій формі - як у вербальній, так і за допомогою конклюдентних дій.

Конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи. Це, наприклад, обмін жестами, мімікою, певними рухами, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.

Причому проміжок часу між домовленістю і реальним початком учинення злочину може бути різний і вирішальної ролі не відіграє. Домовленість може бути досягнута як за тривалий час до вчинення суспільно небезпечного діяння, так і за кілька годин, хвилин чи секунд.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 11/785/124/14 та від 02 грудня 2021 року у справі № 742/2146/20.

Про спільну участь обвинуваченої ОСОБА_7 з обвинуваченим ОСОБА_8 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_11 свідчать у своїй сукупності досліджені письмові доказами, зокрема, висновки судово-медичних експертиз, які підтверджують настання смерті ОСОБА_11 від механічної асфіксії, унаслідок здавлення органів шиї скрученою тканиною та нанесенням удару в живіт та шию потерпілої.

Ба більше, з протоколів слідчих експериментів від 16 липня 2024 року та 23 серпня 2024 року слідує, що обвинувачена ОСОБА_7 під час удушення обвинуваченим ОСОБА_8 потерпілої ОСОБА_11 не намагалась припинити його дії, а навпаки, нанесла ножові поранення та допомагала переносити та приховувати тіло потерпілої.

Безпідставними є доводи сторони захисту щодо того, що тілесне ушкодження, нанесене ОСОБА_7 , не спричинило смерті потерпілої, а отже, спростовує наявність умислу на вбивство, з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 14 січня 2025 року у справі № 760/7012/17к зроблено висновок, що:

«особи є співвиконавцями умисного вбивства, якщо вони діяли з умислом на вчинення цього злочину та завдали потерпілому різні тілесні ушкодження, незалежно від того, яке з них виявилося безпосередньою причиною смерті».

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника правильність висновків суду не спростовують.

Апеляційним судом порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами кримінального провадження не встановлено.

Доводи апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_7 , її захисника, та адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , в частині призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених унаслідок суворості (є явно несправедливим) суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Частиною другою статті 52 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Таким чином, кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести, та з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.

У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 756/4830/17-к зроблено висновок, що:

«термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання».

З оскаржуваного вироку слідує, що призначаючи покарання ОСОБА_7 за п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у межах санкції статті, суд урахував тяжкість злочину (особливо тяжкий злочин), непоправимі наслідки у вигляді смерті потерпілої, наявність непогашеної судимості за вчинення умисного вбивства, вік потерпілої, яка вчинила злочин у віці понад 65 років, негативну характеристику за місцем проживання та перебування під диспансерним наркологічним спостереженням з 15 червня 2024 року, з діагнозом: «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю».

За відсутності обставин, які пом`якшують покарання, місцевим судом ураховано обставину, яка відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України його обтяжує – вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_8 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у межах санкції статті, суд урахував тяжкість злочину (особливо тяжкий злочин), непоправимі наслідки у вигляді смерті потерпілої, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих обставин та обставину, яка обтяжує його покарання - вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Такі дані про осіб винних у сукупності зі встановленими обставинами вчинення кримінального правопорушення дають підстави стверджувати, що призначене місцевим судом покарання у наближеному до середнього розміру, установленого санкцією частини статті про кримінальну відповідальність (від десяти до п`ятнадцяти років) є справедливим та при цьому необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання винних, попередження вчинення ними інших злочинів.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_7 , її захисника, адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , та скасування вироку суду в частині призначеного обвинуваченим покарання з підстав наведених у них.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не установлено.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9  в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 за п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, у той самий строк з дня отримання її копії.

Судді:

ОСОБА_2         ОСОБА_3                           ОСОБА_4