Є.у.н.с.512/976/24

Провадження №2/512/127/25

"19" березня 2025 р. с-ще Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря – Тімановського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Обухівського районного округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса незаконним таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2024 представник позивачки Зачепіло З.Я. звернулася до Савранського районного суду Одеської області з позовом до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б., приватний нотаріус Обухівського районного округу Київської області Головкіна Я.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса незаконним таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнутих коштів, у якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №77124 від 02.04.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з позивачки ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованість у загальному розмірі 23876,00 грн. та понесені позивачкою судові витрати в розмірі 1211,20 грн. – судовий збір за подання позову немайнового характеру; 605,60 грн. – судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис №77124 про звернення стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованість в розмірі 23 876,00 грн.

26.11.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. на підставі виконавчого напису №77124 виданого 02.04.2021 р. приватним Нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. відкрито виконавче провадження №67679786.

Позивачка та її представник вважають вищевказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача. Нотаріус зазначену обставину не перевірив незаконно вчинив виконавчий напис, у зв`язку із чим виникає необхідність визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

До позовної заяви представник позивачки подала заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №67679786, відкритому 26.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. на підставі виконавчого напису №77124 виданого 02.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 11.12.2024 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 77124 вчиненого 02.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., до набрання чинності рішення у даній справі.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 17.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28.01.2025; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача – адвоката Зачепіло З.Я. про витребування у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. матеріали справи, а саме документи які підтверджують безспірність вимог стягувача та на підставі яких було вчинено виконавчий напис №77124 від 02.04.2021 (а.с.22-23).

28.01.2025 представник відповідача Тимошенко О.О. надав додаткові пояснення у справі з огляду на таке. Позичальник – ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт кредитодавця - ccloan.ua., ознайомився з Правилами й Паспортом споживчого кредиту, що є невід ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім?я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Представник відповідача стверджує, що кредитний договір позивачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тобто останньою погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення цих умов, отже позивачка довела факт укладення за зобов`язання за кредитним договором.

Щодо підстав набуття коштів представник відповідача вказав, що згідно з пунктом 1 Переліку №1172, відповідач надав нотаріусу наступні документи: оригінал договору, що встановлює основне зобов`язання, який укладений між первісним кредитором та ОСОБА_4 в електронній формі, а також виписку з особистого рахунку, Договори факторингу, реєстри, які підтверджують перехід права вимоги до позивача від первісного кредитора.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До підстав виникнення цивільних прав та обов?язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Враховуючи наведене представник відповідача просив відмовити у задоволенні даного позову (а.с.31-33).

Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання призначене на 28.01.2025 не з`явився (а.с.29).

Приватний виконавець Шуляченко М.Б. також належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання призначене на 28.01.2025 не з`явився (а.с.28).

Однак, до суду повернувся конверт адресований приватному нотаріусу Головкіній Я.В. з відміткою Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.30).

Слухання справи відкладено на 19.02.2025.

Сторони по справі в судове засідання призначене на 19.02.2025 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

З огляду на викладене слухання справи відкладено на 19.03.2025.

19.03.2025 позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Однак, в матеріалах справи міститься заява розгляд справи у їх відсутність (а.с.16 на звороті).

Відповідач в судове засідання 19.03.2025 не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, а саме судової повістки, до його особистого електронного кабінету в системі Електронний суд (а.с.41).

Треті особи в судове засідання призначене на 19.03.2025 також не з`явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, із заявою про розгляд справи у їх відсутності до суду не зверталися, заперечень не надали.

Також, інформація про час та місце розгляду справи була розміщена на веб-сайті «Судова влада» в розділі «Найближчі слухання».

Отже, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб про розгляд справи та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Треті особи - не скористалися правом на надання суду письмових пояснень щодо предмету позову в порядку статті 181 ЦПК України.

За вказаних обставин, з підстав, передбачених частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, зазначає наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Суд встановив, що 18.07.2019 року між позивачем та ТОВ «СС ЛОУН» укладено кредитний договір №608424-А.

В подальшому правонаступником ТОВ «СС ЛОУН» на підставі договору відступлення прав вимоги №40071779-25 від 13.11.2019 стало ТОВ «Фінфорс».

В подальшому правонаступником ТОВ «СС ЛОУН» на підставі договору відступлення прав вимоги №28/1220-01 від 28.12.2020 є ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», згідно з яким останнє набуло право вимоги за кредитним договором 608424-А від 18.07.2019.

02.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської облаті Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №77124, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» (правонаступником на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 40071779-25 від 13 листопада 2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС", ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, правонаступником усіх прав та обов?язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "СС ЛОУН", ідентифікаційний код юридичної особи 40071779,») заборгованості за кредитним договором №608424-А від 18.07.2019.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. про відкриття виконавчого провадження ВП №67679786 від 26.11.2021 вбачається про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість у сумі 23876,00 грн. (а.с.7).

З постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. від 16.11.2024 ВП№67679786 вбачається, про зміну прізвища боржника з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » на підставі довідки про реєстрацію шлюбу (а.с.8).

Крім того, згідно постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. від 16.11.2024 ВП№67679786 вбачається, про зміну імені боржника з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с.9).

З інформації приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. №68947 від 15.11.2024 вбачається про стягнення коштів з ОСОБА_9 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» в сумі 14628,17 грн ( а.с.10).

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 17.08.2023 вбачається, що ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.17).

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі Порядок).

Вказаним Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Згідно пункту 3 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

З оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172, в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови КМУ від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з цим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року була залишена без змін, постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої палати Верховного суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Виконавчий напис про стягнення заборгованості по кредитному договору вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 02.04.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Оскільки укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та позивачем ОСОБА_1 кредитний договір №608424-А від 18.07.2019, який був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому суд вважає, що при вчиненні оспореного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру та наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Тому відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року.

Однак, в матеріалах справи відсутній кредитний договір №608424-А. від 18.07.2019 укладений між позивачем та ТОВ «СС ЛОУН».

Суд враховує також ті обставини, що з матеріалів справи неможливо достовірно встановити, що право вимоги за кредитним договором від 18.07.2019 року, укладеним між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_10 перейшло до ТОВ «Фінфорс», а в подальшому – до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення позивачу повідомлень про погашення заборгованості та повідомлення про намір вчинення виконавчого напису за кредитним договором.

Разом з тим, станом на 19.03.2025 ухвала Савранського районного суду Одеської області від 17.12.2024 в частині витребування матеріалів нотаріальної справи, а саме документів які підтверджують безспірність вимог стягувача та на підставі яких було вчинено виконавчий напис №77124 від 02.04.2021, не виконана.

Крім того, суд зазначає, що строк виконання вказаної ухвали 24.01.2025.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18), від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

За положеннями частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не було надано належних та достатніх документів, що підтверджують безспірність заборгованості.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача.

Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Відповідно до статті 88 Закону та статей 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» мало б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.

Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, Постанови правління НБУ № 566, Постанови правління НБУ № 174 - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.

Для вчинення виконавчого напису не було подано засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При цьому, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.

З частини 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року з змінами передбачено що для одержання нотаріально посвідченого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Суду не надано доказів того, що відповідачем надано нотаріусу всі необхідні документи для вчинення нотаріального напису, відповідно до ч.1 Переліку.

Отже, на думку суду, нотаріус при вчиненні оспореного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Щодо стягнення з відповідача ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» на користь позивача 14628,17 грн. безпідставно набутих коштів, суд вказує на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з боржника) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів відповідно до статті 1212 ЦК України.

Даний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц; Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №201/6498/20.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження №67679786 при виконанні виконавчого напису нотаріуса №77124, виданого 02.04.2021, було стягнуто із позивача ОСОБА_9 на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙ ФІНАНС» 14628,17 грн. (а.с.10).

Таким чином, враховуючи, що правовою підставою набуття ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зокрема суми заборгованості 14628,17 грн від ОСОБА_9 став оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса №77124, виданий 02.04.2021, який виконанню не підлягає, відтак правова підстава для отримання ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» від позивача грошових коштів у сумі 14628,14 грн. відпала, тому вказані кошти і підлягають поверненню позивачу відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_10 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виконавчий напис, вчинений 02.04.2021, зареєстрований в реєстрі за №77124, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути на користь позивача безпідставно набуті кошти у розмірі 14628,14 грн.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

Документально підтверджені судові витрати позивача складають 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-16, 18, 259, 628, 630, 634, 663 Цивільного кодексу України, статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат», статтями 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-285, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, приватний нотаріус Обухівського районного округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса незаконним таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнутих коштів - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 77124 від 02.04.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 608424-А від 18.07.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок, 34, офіс 511, код ЄДРПОУ - 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою с.Капустянка Подільського району Одеської області безпідставно набуті кошти у розмірі 14628 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 17 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (місце знаходження: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок, 34, офіс 511, код ЄДРПОУ - 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою с.Капустянка Подільського району Одеської області судовий збір у загальному розмірі  1816,80 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.: 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. - судовий збір (звернення з позовом до суду) та 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. - судовий збір (забезпечення позову).

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Ю. Брюховецький