Справа №22 -382/08                                                                                 Головуючий у 1 інстанції Ковальова О.Б.                                                    Категорія 19, 27                                                                                            Доповідач  Кривохижа В. І.

                                                    УХВАЛА

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня  2008 року              Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                   Головуючої:       Кривохижі В.І.                      

                                                                                Суддів:      Черниш Т.В.

                                                                                             Чорнобривець О.С.

                                                                      при секретарі      Дімановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк”  на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду від  6 грудня 2007 року, -

                                                      ВСТАНОВИЛА:

         У  вересні 2007 року відкрите акціонерне товариство “Кредитпромбанк” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: “ТОВ “Тіньки” про звернення стягнення на предмет іпотеки та заставлене майно.

         Позивач зазначав, що 23 березня 2007 року між ВАТ “Кредитпромбанк” та ТОВ “Тіньки” було укладено кредитний договір, за яким позивач надав ТОВ “Тіньки” кредит на 400 000 грн., за користування яким ТОВ “Тіньки” зобов'язалося сплачувати банку щомісячні платежі нарахованих процентів до 25 числа кожного місяця, з встановленням загальної процентної ставки за користування кредитом в розмірі 19 відсотків річних згідно додаткової угоди до кредитного договору.

         Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи - ТОВ “Тіньки” за кредитним договором, між позивачем та відповідачами були укладені договори застави, за умовами яких: відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. передали в заставу зернозбиральні комбайни марки “John Deere” моделі М-9500, 1997 року випуску, які належать заставодавцям на підставі свідоцтв про реєстрацію машин, виданих Кіровоградською районною інспекцією Держтехнагляду відповідно: 15 березня 2005 року та 14 квітня 2004 року; а відповідач ОСОБА_1. за умовами іпотечного договору передав в іпотеку нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1.

         Оскільки своє зобов'язання за кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитом ТОВ “Тіньки” систематично не виконує, допустивши прострочення сплати процентів, позивач має право вимагати відповідно до п.3.1.6 вищезазначеного договору дострокового повернення кредиту і сплати процентів за фактичний час користування кредитом та пені, про що були направлені листи третій особі та відповідачам. Станом на 14 серпня 2007 року сума боргу, відсотків та пені за договором складала 412 729 грн.

         Оскільки заборгованість за кредитним договором не була погашена, позивач і просив задовольнити вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно та предмет іпотеки майнових поручителей.

         Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 6 грудня 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

         Суд дійшов висновку, що позивач набуває право звернення стягнення на предмет застави та іпотеки у день, який є календарним наступним днем після дня, коли боржник повинен повністю виконати всі зобов'язання за кредитним договором у випадку, якщо будь-яке із зобов'язань боржником за кредитним договором не буде виконано.

         В апеляційній скарзі ставиться питання про  скасування рішення суду. Зазначається, зокрема, що п.3.1.6 кредитного договору передбачені правові наслідки у разі порушення позичальником його умов. Тому ВАТ “Кредитпромбанк” звернувся до суду з позовом після  невиконання боржником та майновими поручителями письмових вимог по достроковому поверненню кредиту, сплаті відсотків та пені. Такі ж підстави були визначені і у договорах застави та іпотечному договорі.

         Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не грунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.

         Судом встановлено,  що між ВАТ “Кредитпромбанк” та ТОВ “Тіньки” було укладено кредитний договір від 23 березня 2007 року, за яким останній отримав 400 000 грн. з процентною ставкою у розмірі 19 відсотків річних, зобов'язавшись повернути кредит не пізніше 21 березня 2008 року.

         Відповідно до п.3.1.6 цього договору у разі порушення позичальником його умов та додаткових угод банк має право вимагати дострокового повернення кредитів і сплати процентів за фактичний час користування кредитами та пені, у разі її наявності, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23 березня 2007 року, застави згідно договорів застави від 23 березня 2007 року.

         Пунктом 3.4.9 передбачена у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами або процентами сплата пені за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

         Згідно п.5.1 зазначеного договору він набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення позичальником кредитів, процентів за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів.

         Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до  ст. 20 Закону України “Про заставу”,  ч. 2 ст. 592, ст. 1050 ЦК України дійшов обгрунтованого висновку про те, що умовами кредитного договору не встановлено обов'язку повернути позику частинами, а лише визначений термін виконання зобов'язання - 21 березня 2008 року; порушень умов договорів застави та іпотеки не встановлено; письмова вимога позивача щодо повернення кредиту та сплати процентів і пені не є вимогою про припинення зобов'язання, з такою вимогою він до суду не звертався, а тому право звернення стягнення на предмет застави та іпотеки позивач не набув. Його висновки сумніву не викликають.

         Тому безпідставні доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. Інші її доводи також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

         Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування немає.

         Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                    УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу відхилити, а заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду від 6 грудня 2007 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

         Головуюча:

         Судді: