Справа № 2-2437/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

(резолютивна частина)

8 липня  2011 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:  

головуючого судді                              Клімашевської І. В.

з участю секретаря                              Ногіної О.Ф.

представника позивача                        Чорнобривченко І.І.

представника відповідача                    Никоненко В.О.

третьої особи                              ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ПАТ «Кредитпромбанк»до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_3,  про звільнення майна з-під арешту,

          Керуючись ст.ст.54,56 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215ЦПК України,

ВИРІШИВ:

          Позов ПАТ «Кредитпромбанк»- задовольнити частково.

          Звільнити майно, що належить ОСОБА_3, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 44,44 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м, з-під арешту накладеного Зарічним відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя                                                                                 І. В. Клімашевська

Справа № 2-2437/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня  2011 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:  

головуючого судді                              Клімашевської І. В.

з участю секретаря                              Ногіної О.Ф.

представника позивача                        Чорнобривченко І.І.

представника відповідача                    Никоненко В.О.

третьої особи                              ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ПАТ «Кредитпромбанк»до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_3,  про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

          08.06.2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що між ПАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_3 02.11.2007 року було укладено кредитний договір та іпотечний договір, яким забезпечено виконання зобов’язань ОСОБА_3 перед банком. Предметом іпотеки за вказаним договором є квартира АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 та вартість якої складає 275600,00 грн. В зв’язку з укладенням зазначеного іпотечного договору 02.11.2007 року було нотаріально засвідчено  заборону на відчуження квартири.

          01.06.2010 року Зарічним районним судом м.Суми винесено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк»заборгованості  за кредитним договором в сумі 483789,94 грн., а  також судових витрат.

          Зазначене рішення суду не зверталось ПАТ «Кредитпромбанк»до примусового виконання.

          07.04.2011 року на адресу позивача надійшло повідомлення ОСОБА_3 про її намір добровільно виконати рішення суду, в зв’язку з чим вона планує продати квартиру, яка є предметом іпотеки, але, як з’ясувалось, для цього є певні перешкоди, оскільки на вказану квартиру Зарічним відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції під час відкриття виконавчих проваджень  про стягнення з ОСОБА_3 боргу на користь інших осіб за виконавчими листами, що перебувають у відділі ДВС на виконанні, було також накладено арешт.

          За таких обставин, вважають, що в даному випадку право позивача, як іпотекодержателя,  порушене державним виконавцем, в зв’язку з чим, просили звільнити майно з-під арешту накладеного Зарічним відділом ДВС Сумського міського управління юстиції, а також заборонити Зарічному ВДВС Сумського МУЮ вчиняти будь-які дії щодо реалізації майна, яке знаходиться під іпотекою, до розгляду справи по суті.

          В судовому засіданні представник позивача  вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував та суду пояснив, що арешт державним виконавцем Зарічного ВДВС Сумського МУЮ було накладено на все належне ОСОБА_3 майно постановами під час відкриття виконавчих проваджень за рішеннями судів про стягнення з ОСОБА_3 на користь інших осіб заборгованості, що підтверджується витягом з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Тому, за таких обставин, з метою недопущення порушень прав позивача, як іпотекодержателя, просив звільнити предмет іпотеки з-під арешту.

          Третя особа в судовому засіданні підтвердила про те, що дійсно має намір погасити заборгованість перед позивачем, продавши предмет іпотеки, але доки на зазначену квартиру накладено арешт в рамках виконавчого провадження, що знаходиться на виконанні у Зарічному ВДВС Сумського МУЮ, вона позбавлена можливості відчужити квартиру. За таких обставин, просила суд задовольнити позов банку, надавши їй можливість виконати добровільно рішення суду про стягнення з неї заборгованості на користь ПАТ «Кредитпромбанк».

          Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

          Як встановлено судом, 02.11.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» , яке в подальшому  перейменовано на ПАТ «Кредитпромбанк»(а.с.33-34), та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №7426/17/07-С, відповідно до якого останній було надано кредит на споживчі цілі у розмірі 200000,00 грн. строком по 10.10.2017 року (а.с.7-13).

          З метою забезпечення виконання зобов’язань по даному договору 02.11.2007 року між сторонами  було також укладено договір іпотеки №7426/17/07-С, відповідно до якого ОСОБА_3 надала банку в іпотеку майно у вигляді квартири, що належить їй на праві приватної власності (а.с. 14-18) та  розташована за адресою: АДРЕСА_1.

          Даний договір засвідчений нотаріально, зареєстрований в реєстрі за №4169 та на  квартиру нотаріусом накладено заборону відчуження до припинення дії іпотечного договору, про що свідчить реєстрація в реєстрі заборон за № 4170 (а.с. 19) та що підтверджується копіями витягів з відповідних реєстрів (а.с. 20-24).

          Крім того, як вбачається з доданого до матеріалів справи копії Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна: 28.12.2009 року, 03.02.2010 року, 09.02.2010 року, 25.03.2010 року та 13.04.2010 року Зарічним відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції  постановами про відкриття виконавчих проваджень за № 16572586 від  17.12.2009 року, №17039019 від 26.01.2010 року,  № 18221925 від 15.03.2010 року, № 18617984 від 01.04.2010 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 на праві власності, а постановою  про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП №16572586 від 09.02.2010 року -  на належну на праві приватної власності ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27-32).

          Згідно  ст. 1 Закону України «Про заставу»застава  - це спосіб забезпечення зобов’язань, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Відповідно до ст.13 зазначеного Закону договір застави укладається у формі нотаріально посвідченого договору іпотеки з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

          Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що іпотека -  це вид  забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном,  що залишається у володінні і  користуванні  іпотекодавця, згідно  з  яким  іпотекодержатель  має  право  в  разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх  вимог  за  рахунок  предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

          Згідно ст.54 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

          Як встановлено в судовому засіданні, виконавчий лист щодо виконання рішення Зарічного районного суду м.Суми про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором на суму  483789,94 грн., а  також будь-який інший виконавчий документ про звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції для примусового виконання позивачем не подавався.

          Ч.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що в разі звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, заставодержатель має право звернутись до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

          Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться в іпотеці у ПАТ «Кредитпромбанк», є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

          Що стосується вимоги позивача про заборону Зарічному ВДВС Сумського МУЮ вчиняти будь-які дії щодо реалізації майна, яке знаходиться під іпотекою, до розгляду справи по суті, суд зазначає наступне.

          Зі змісту даної вимоги вбачається, що позивач фактично намагався в такий спосіб забезпечити позов.

          Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд може забезпечити позов за заявою  осіб, які беруть участь у справі. З цією метою сторонами подається заява про забезпечення позову в формі окремого процесуального документу, яка повинна відповідати вимогам  зазначеної статті.

          Оскільки відповідна заява позивачем не була подана, судом не вирішувалось питання забезпечення позову в порядку визначеному ст. 153 ЦПК України, а вирішувати питання про заборону органу ДВС вчиняти реалізацію заставленого майна на стадії прийняття рішення, коли відбувся розгляд справи по суті і прийнято рішення про задоволення позову та звільнення майна з-під арешту, - є недоцільним.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.54,56 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215ЦПК України,

ВИРІШИВ:

          Позов ПАТ «Кредитпромбанк»- задовольнити частково.

          Звільнити майно, що належить ОСОБА_3, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 44,44 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м, з-під арешту накладеного Зарічним відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя                                                                                 І. В. Клімашевська