Справа №  2-393/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 червня 2011 року                                                                                                 м. Запоріжжя

          Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піх Ю.Р., при секретарі Бабенко Г.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув  у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Комунарська районна адміністрація Запорізької міської ради, управління житлового господарства Запорізької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу місцевого самоврядування, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, -

                                                      ВСТАНОВИВ:         

Позивач ОСОБА_2 у січні  2010 року звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому зазначила, що з 27.01.1984 р. по 01.10.2002 р. вона та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі.

18.06.1987 р. вона та ОСОБА_3 отримали для своєї сім'ї трикімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1 у ЖБК №313 «Локомотив-2»м. Запоріжжя за адресою: АДРЕСА_1, в яку вселились вона - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та наші діти.

ОСОБА_3 був прийнятий у члени ЖБК № 313 «Локомотив-2»м. Запоріжжя.

Пай за квартиру вони разом сплатили повністю у грудні 1991 р. у сумі 10 671,70 крб. Пай сплачений за рахунок спільних коштів їхньої сім'ї.

В грудень 1991 p., коли вона та ОСОБА_3 сплатили останній внесок паєнагромаджень, діяв Закон України „Про власність" та КпІІІС України.

Тому правовідносини щодо нашого права на вказану квартиру, які виникли у грудні 1991 p., регулюються саме вказаними нормами права.

Підтверджують викладене свідоцтво про укладення шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу, ордер № 480 від 18.06.87 р. на жиле приміщення в будинку ЖБК, довідки ЖБК №313 Локомотив-2»м. Запоріжжя від 01.09.07р. про сплату паєнагромаджень та про склад сім'ї.

14.03.2008 p., ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, котре видане управлінням житлового господарства Запорізької міської ради на підставі розпорядження Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради №422р від 03.03.2008 р.

В розпорядженні №422р від 03.03.2008 р. та в свідоцтві про право власності на квартиру від 14.03.08 р. власником квартири зазначена лише одна особа - ОСОБА_3

Розрядження №422р від 03.03.2008 р. Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради - органу місцевого самоврядування, є актом індивідуальної дії органу місцевого самоврядування, яке порушує мої майнові та житлові права і інтереси, її право на отримання у власність Ѕ  частини квартири та проживання в ній, у зв'язку з чим вона вправі вимагати визнати його незаконним, оскільки воно не відповідає закону.

Вказане розпорядження є незаконним, так як в ньому зазначено про видачу правовстановлюючого документу на квартиру лише на одну особу - на ОСОБА_3, та в ньому не йдеться про видачу зазначеного свідоцтва на її ім'я - на ім'я співвласника квартири, чим порушено її право власності на квартиру, яке вона набула на підставі Закону України „Про власність" у грудні 2001 р.

Також вважає, що свідоцтво про право власності на житло, котре було видане 14.03.2008 р. управлінням житлового господарства Запорізької міської ради на ім'я ОСОБА_3, теж не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки в ньому не зазначена ОСОБА_2, співвласником квартири.

При видачі 14.03.08 р. правовстановлюючого документу на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю двох осіб, тільки на одну особу, на ім'я ОСОБА_3, було порушено її право власності на вказану квартиру, так як вона, співвласник квартири, не вказана власником квартири у виданому свідоцтві.

          В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Треті особи –Комунарська районна адміністрація Запорізької міської ради, управління житлового господарства Запорізької міської в судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, в зв’язку з чим, суд, на підставі ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності представників третьої особи.

          Вислухавши представника позивача, всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає, що позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.  Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно  ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Судом встановлено:

З 27.01.1984 р. по 01.10.2002 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі.

18.06.1987 р. позивачка та ОСОБА_3 отримали для своєї сім'ї трикімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1 у ЖБК №313 «Локомотив-2»м. Запоріжжя за адресою: АДРЕСА_1, в яку вселились вона - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та наші діти.

ОСОБА_3 був прийнятий у члени ЖБК № 313 «Локомотив-2»м. Запоріжжя.

Пай за квартиру вони разом сплатили повністю у грудні 1991 р. у сумі 10 671,70 крб. Пай сплачений за рахунок спільних коштів їхньої сім'ї.

Відповідно до ст. 141 ЖК України особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, по рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми її пайового внеску і граничного розміру жилої площі, передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про власність" член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, набуває право власності на це жиле приміщення.

Відповідно до  ст. 4 постанови  Верховної Ради України від 25 березня 1991 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про власність", ст. 7 Закону СРСР "Про власність в СРСР", ст. 4 постанови Верховної Ради СРСР від 06 березня 1990 року "Про введення в дію  Закону "Про власність в СРСР" при повному внесенні пайового внеску станом на 1 липня 1990 року право власності на квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення набуває член кооперативу (особа, яка була його членом на зазначену дату), а не його спадкоємці.

Особи, які мали право на частку паю (дружина члена кооперативу, члени сім’ї, спадкоємця), набувають право власності на квартиру, за яку повністю сплачено пайові внески, пропорційно розміру їхніх часток у цих внесках.

Згідно зі ст.ст. 22, 28 КпШС України частки подружжя в спільному майні визнаються рівними.

Згідно з п. 1 "Прикінцевих та перехідних положень"  Цивільного кодексу  України, 2003 року, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.   

У пункті  4 вказаних положень зазначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних  відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Житловий Кодекс Української РСР.

Тобто на момент винесення розрядження №422р від 03.03.2008 р. Комунарською районною адміністрацією Запорізької міської ради та свідоцтва про право власності на житло, котре було видане 14.03.2008 р. управлінням житлового господарства Запорізької міської ради на ім'я ОСОБА_3 членом кооперативу був відповідач і згідно діючого на той час законодавства свідоцтво про право власності видавалося тільки члену кооперативу.

Тому суд вважає, що не порушено право спільної сумісної власності на спірну квартиру ОСОБА_2 Окрім цього, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27.01.2010 р. за позивачкою визнано право власно на Ѕ частини спірної квартири.

          На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215  ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Комунарська районна адміністрація Запорізької міської ради, управління житлового господарства Запорізької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу місцевого самоврядування, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                    Суддя                                                                                       Ю.Р.Піх