ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2006                                                                                   Справа № 30/105  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П.

суддів: Чус О.В- доповідач. , Логвиненка А.О.

при секретарях судового засідання: Стуковенкова Н.В.   Ревкова Г.О.

Представники сторін:       

          від позивача:  Янушкевич Т.В. представник, довіреність №11  від 13.03.06;

від відповідача-1:  Сердюк Л.О. представник, довіреність №14/719  від 27.12.05;

від відповідача-2:  Попов О.О. представник, довіреність №10062  від 28.12.05;

від відповідача-3:  Ревякіна Н.М. представник, довіреність №7/11-1608  від 30.12.05;

від третьої особи:  Федорова Л.В. заступник начальника управління, довіреність №2203/01-13  від 22.08.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року у справі № 30/105

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ,

до відповідача-1 - Кіровської районної у місті ради, м. Дніпропетровськ,

відповідача-2 - комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ           

відповідача-3 - Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про  визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

В березні 2006 року позивач звернувся в господарський суд Дніпропетровської області до Відповідачів 1, 2 про:

-          визнання права власності на приміщення будівлі лит.А-3 площею 835, 7 кв.м.; лит. Б-2 площею 99,9 кв.м.; В(гараж на три автомобілі Д(навіс); Г(уборна, крематорій), усього 1248, 9 кв.м. за адресою: пров.Скоріковського, 1, м.Дніпропетровськ.

-          зобов”язання КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право державної власності на приміщення літ. А-3 площею 835, 7кв.м., літ. Б-2 площею 99,9 кв.м.; В(гараж на три автомобілі);  Д(навіс), Г(уборна, крематорій), усього 1248, 9 кв.м. за адресою: пров.Скоріковського, 1, м.Дніпропетровськ.

             Рішенням господарського суду Дніпропетровської області вді 04.07.2006р. ( суддя –Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволені частково.

Визнано право державної власності на приміщення літ. А-3 площею 835, 7кв.м., літ. Б-2 (двоповерхова будівля) площею 391,3 м2, В (гараж на три автомобілі) площею 99,9 м2, Д (навіс), Г (уборна, крематорій), усього 1248,9 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Скоріковський, 1 в особі Верховної Ради України.

В задоволенні вимоги про зобов'язання комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право державної власності на приміщення  будівлі літ. А-3 (триповерхова будівля) площею 835,7 м2, літ. Б-2 (двоповерхова будівля) площею 391,3 м2, В (гараж на три автомобілі) площею 99,9 м2, Д (навіс), Г (уборна, крематорій), усього 1248,9 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Скоріковський, 1 –відмовлено. У позові до Дніпропетровської міської ради –відмовлено.

Не погодившись з рішенням, відповідач 3 звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду  та прийняти нове, яким  відмовити позивачу щодо визнання права державної власності на будівлі по пров. Скоріковському, 1.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду від 04.07.2006р.

Розпорядженням заступника голови суду - голови судової палати від 22.08.2006 року № 646 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя –П.П.Павловський, судді –О.В.Чус ( доповідач), А.О.Логвиненко.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та прийняте  рішення господарського суду, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції  повно та всебічно досліджені матеріали  справи,  правильно встановлені фактичні обставини справи, їм дана належна  правова  оцінка. Висновки суду відповідають приписам закону та  ґрунтуються на доказах, залучених до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.08.2005 року ІІ сесія 4 скликання Кіровської районної у місті ради прийняла рішення №5/1-22 „Про передачу-прийняття приміщення по пров. Скоріковський,1”, відповідно до якого  затвердила Акт обстеження від 29.06.2005 року районної комісії по прийому-передачі будівель і приміщень загальною площею 1248,9кв.м. за адресою провулок Скоріковський,1, який займав з 1966р. по 30.06.2005 року Кіровський районний військовий комісаріат, вирішила передати районному військовому комісару, а начальнику управління житлово-комунального господарства Кіровської районної у місті ради прийняти на баланс приміщення будівель літ. А-3 (триповерхова будівля) площею 835,7кв.м., літ. Б-2 (двоповерхова будівля) площею 391,3 кв.м., В (гараж на три автомобілі) площею 99,9кв.м., Д (навіс), Г (уборна, крематорій), усього 1248,9кв.м. за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Скоріковський,1; зобов’язала начальника Управління житлово-комунального господарства вирішити питання щодо оформлення права державної або комунальної власності на приміщення (майновий комплекс) та укласти договір оренди строком на один рік на зазначене приміщення.

Згідно зведеного акту вартості будівель та споруд інвентарбюро від 21.09.1954 року станом на 21.09.954 року спірна будівля за призначенням відносилась до житлового фонду. На генеральному плані визначено, що користувачем житлового будинку літ. А-3 по пров. Скоріковський,1 є мукомольно-елеваторний технікум і спірна будівля станом на 21.09.1054 року за призначенням відносилась до житлового фонду ( а.с.-28).

Згідно з рішенням № 495 від 30.12.1988 року виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів було дозволено управлінню капітального будівництва міськвиконкому проектування прибудови та реконструкції існуючої будівлі Кіровського райвійськкомату. Відповідно до цього рішення Управління капітального будівництва виконкому зобов’язано видати замовлення спеціалізованій проектній організації на розробку проекту у відповідності з паспортом земельної ділянки, який видається Головним архітектурно-планувальним управлінням.

До передачі вказаних приміщень і будівлі Кіровському райвійськкомату вказані об’єкти  знаходилися на балансі Дніпропетровського мукомольно-елеваторного технікуму, на теперішній час це технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрного університету, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,76.

Таким чином до переходу у користування Кіровським райвійськкоматом будівля належала державі, у комунальну власність станом на день виникнення спору не передавалась. Як вбачається з довідки за № 212 від 22.04.2004 року  будівлі та споруди знаходяться на балансі Кіровського районного військового комісаріату, який з моменту його створення у 1966 році користувався зазначеною будівлею, отриманою від Дніпропетровського мукомольно  - елеваторного технікуму ( а.с.-63-66).

За змістом  статті 6 Конституції УРСР від 30.01.1937 року земля,  її надра,  води,  ліси,  заводи,  фабрики, шахти,  рудні,  залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку,  організовані державою великі сільськогосподарські підприємства (радгоспи,  машинно-тракторні станції  і  т.  п.),  а також  комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових  пунктах  є  державною  власністю,  тобто  всенародним добром.

Статтею 10 Конституції УРСР 1978 року визначено, що основу  економічної  системи  України  становить соціалістична власність на засоби виробництва  у  формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне  їм  для  здійснення  статутних завдань.

До 1966 року до передачі будівлі і приміщень на баланс Кіровського райвійськкомату спірна будівля літ. А-3 мала статус житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 11.05.1988 року №151/7 було дозволено виконкому Кіровської районної ради проведення капітального ремонту з прибудовою призовної ділянки району по пров. Скоріковський,1. Згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів № 495 від 30.12.1988 року замовником проектування прибудови та реконструкції існуючої будівлі Кіровського райвійськкомату було Управління капітального будівництва міськвиконкому, тобто будівництво спірних об’єктів могло відбуватися лише за рахунок державних коштів.

Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України „Про власність” на території України існує приватна, колективна та державна власність і законодавство забезпечує власникам рівні умови захисту права власності.

Відповідно до частини першої статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб’єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об’єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що управління об’єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб’єкти.

Зміна правового режиму майна суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом (ч.2 статті 145 Господарського кодексу України).

Згідно ч.3 статті 145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання,  заснованого на державній (комунальній) власності,  може бути  змінений  шляхом приватизації    майна   державного   (комунального)   підприємства відповідно до закону. Позивач, як орган приватизації, не проводив приватизацію вказаної будівлі.

Згідно листа від 28.11.2005 року №19/5/393 комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради направленого на адресу регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області будівлі і споруди, розташовані за адресою: пров. Скоріковський,1 не належать до комунальної власності територіальної громади міста (а.с.81).

Станом на день звернення позивача до суду реєстрація права власності на будівлі і споруди, розташовані по пров. Скоріковський,1 у КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” не проводилась (лист від 06.05.2005 року № 3307).

Згідно листа від 05.12.2005 року №1077 військового комісару Дніпропетровського обласного військово комісаріату (а.с.83)  балансова вартість будівель Кіровського РВК становить 576,7 тис. грн. та будівля тимчасово взята на бухгалтерський облік. Рішення відповідних органів згідно з яким в 1966 році здійснювалась передача цієї будівлі Кіровському районному військкомату в Дніпропетровському ОВК відсутні.

Державне майно, незалежно від того на балансі якої організації воно знаходиться не втрачає статусу державної власності.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого  висновку  щодо задоволення  позовних вимог про визнання права державної власності на приміщення будівлі по пров. Скоріковський,1 у м.Дніпропетровську.

Стосовно позовних вимог до Комунального підприємства ”Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” про реєстрацію права державної власності, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність  спору між позивачем та відповідачем-2 на моменту звернення з позовом до суду порушених прав та інтересів позивача, що підлягають захисту у встановленому порядку.

Відповідно до  ст. 33 Господарського процесуального  кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, господарський  суд  дійшов вірного висновку  про часткову доведеність позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Регіонального відділення  Фонду державного майна України по Дніпропетровській області  відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, а доводи апеляційної  скарги їх не спростовують.

За таких обставин, апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення  господарського суду Дніпропетровської  області  від 04.07.2006 р.  у справі № 30/105 –без змін.

Керуючись ст. 103-105  Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення. Рішення  господарського суду Дніпропетровської області  від 04.07.2006 року  у справі № 30/105  залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

П.П.Павловський

Суддя

О.В.Чус

Суддя

А.О.Логвиненко