ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 615/236/17 Номер провадження 11-кп/814/232/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участі прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених – ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №42016220000001048 за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вирок Валківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2021 року,

встановила:

       Цим вироком

ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, українку, громадянку України, із вищою освітою, заміжню, маючу на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючу на посаді інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судиму,

визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, арешту майна, речових доказів.

Згідно з вироком суду  ОСОБА_9  та ОСОБА_10 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

25 листопада 2016 року у період часу з 11 год. 30 хв. до 14 год. 30 хв. на посту ДАІ, що розташований за адресою: буд. 129, вул. Харківська, м. Валки Харківської області (далі - пост ДАІ у м. Валки), під час попереднього огляду працівниками поліції належного ОСОБА_11 автомобіля марки «Hundai Accent», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні виявлено грошові кошти у сумі 805 000 грн. та розкладну металеву палицю. Через деякий час на пост ДАІ у м. Валки прибула слідчо-оперативна група Валківського ВП ГУ НП в Харківській області (далі - Валіківський ВП), до складу якої входила слідчий ОСОБА_10 , яка, переконавшись, що у салоні автомобіля перебувають зазначені грошові кошти, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , у телефонному режимі повідомила про вказаний факт заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Валківського ВП ОСОБА_9 та, узгодивши з останнім план подальших дій, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , згідно з яким ОСОБА_10 повинна провести ряд першочергових слідчих дій, направлених на створення умов, за яких ОСОБА_11 , переконавшись у реальності реалізації наміру слідчого розпорядитись належними йому транспортним засобом та грошовими коштами, змушений буде передати їм грошові кошти за повернення належного йому транспортного засобу та грошових коштів у сумі 805 000 грн.

ОСОБА_10 , будучи наділеною повноваженнями щодо здійснення функцій представника влади, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 КК України будучи службовою особою, знаходячись на службі, шляхом обмеження законного права користування ОСОБА_11 транспортним засобом та грошовими коштами, а також вільного доступу до них, погрожуючи вилученням належних йому грошових коштів, доводячи останнього до того, що у нього склалося переконання про реальність реалізації її незаконного наміру – вилучення грошових коштів та арешту транспортного засобу, склала протокол огляду місця події, у ході якого вищезазначений автомобіль було опечатано паперовими бирками та на евакуаторі «Ford Cargo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та в подальшому відвезено до Валківського ВП, про що ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_9 .

Перебуваючи на третьому поверсі приміщення Валківського ВП, ОСОБА_9 , будучи обізнаним у тому, що у автомобілі «Hyndai Accent» знаходяться грошові кошти у сумі 805 000 грн., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення за рахунок вимагання грошових коштів, належних ОСОБА_11 , з метою звернення їх на свою користь, будучи наділеним повноваженнями щодо здійснення функцій представника влади, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 КК України будучи службовою особою, діючи з корисливих мотивів, під час розмови з ОСОБА_12 висловив до останнього усні вимоги передачі йому грошових коштів в сумі 25 000 грн. за повернення транспортного засобу та наявних у ньому грошових коштів ОСОБА_11 , зазначивши при цьому, що у разі передачі вказаної суми вони знищать складений протокол огляду місця події, а у випадку їх відмови від передачі йому 25 000 грн., він може забрати із автомобіля значно більшу суму грошових коштів, в результаті чого ОСОБА_11 змушений був передати ОСОБА_9 кошти.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду, ухвалити рішення, яким ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виправдати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок ухвалено суддею, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у його неупередженості, проте у задоволенні зазначених заяв було незаконно відмовлено.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що підтверджують вину обвинувачених. Так, показання зацікавлених осіб ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не узгоджуються між собою, а показанням інших свідків суд не надав належної оцінки. Також, суд необґрунтовано відхилив клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими, оскільки усі докази отримані без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та досудове розслідування проведено не уповноваженою особою. Зазначає, що суд відхилив докази сторони захисту без зазначення правової підстави для цього.

На апеляційну скаргу прокурор подав заперечення у якому просив відмовити у задоволенні апеляційних вимог захисника та вирок суду залишити без змін.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, обвинувачених та їх захисників у підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

       Підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.

       Згідно з ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.

Суд апеляційної інстанції при виявленні відповідних порушень повинен виходити не лише із того, що вони фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а й з потенційної можливості такого перешкоджання.

Відповідно до приписів ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:

1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;

2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;

4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Вирок підлягає скасуванню із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначене свідчить, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлені, зокрема, порядком оцінки доказів і визначення відповідно до ст. 94 КПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Наведені приписи закону при ухваленні вироку місцевим судом не дотримано.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, місцевий суд дійшов до висновку, що докази, надані стороною обвинувачення доводять факт вчинення обвинуваченими інкримінованих їм дій.

Такі висновки суду не містять належного аналізу сукупності доказів обвинувачення і є передчасними.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга захисника містить вагомі та належним чином аргументовані доводи щодо неправильної, на його думку, оцінки місцевим судом певних доказів.

       Так, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свою вину у вчиненому діянні не визнали. Зазначили, що не вимагали грошові кошти у ОСОБА_11 , не знали про їх наявність у потерпілого, а його автомобіль було доставлено до відділу поліції для огляду, відповідно до вимог діючого законодавства, у зв?язку з повідомленням щодо наявності у автомобілі заборонених речей.

       Про вимагання ОСОБА_9 грошових коштів за повернення автомобіля вказали потерпілий ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_12 .

       Враховуючи зміст ст. 189 КК України предметом вимагання цього кримінального правопорушення є майно, право на майно, а також дії майнового характеру. Об?єктивною стороною вимагання є незаконна вимога передачі чужого майна чи права на майно, або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Таким чином діяння може виявлятися лише в активній поведінці – в незаконній вимозі.

       Разом з тим, жоден із учасників кримінального провадження, окрім потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 не вказує на наявність предмету кримінального правопорушення, а саме грошових коштів у салоні автомобіля «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_11 , та на вчинення активних дій працівниками поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо вимагання у потерпілого грошових коштів.

       Також показання потерпілого ОСОБА_11 суперечать показанням інших свідків щодо присутності ОСОБА_9 у день події на посту ДАІ у м. Валки Харківського району Харківської області, який за словами потерпілого вимагав у нього 25 000 грн. Відсутня така інформація і на збережених відеозаписах, зроблених ОСОБА_12 на флеш карту пам?яті «USB Fiash Drive – 8 GB» особистого телефону, яку визнано речовим доказом.

       Під час обшуків, проведених у службових кабінетах Валківського ВП, не встановлено докази на підтвердження факту вимагання грошових коштів працівниками поліції.

Грошові кошти, які нібито передані ОСОБА_9 на його вимогу, ніким не оглядались, у обвинуваченого не вилучались. Безпосередньо після цієї події потерпілий із відповідною заявою до правоохоронних органів не звертався та про такий факт повідомив свідок ОСОБА_12 лише через декілька днів під час допиту у кримінальному провадженні в якості потерпілого щодо факту отримання ним тілесних ушкоджень.

       Крім того, потерпілий та свідок ОСОБА_12 взагалі не зазначають у своїх свідченнях про вимагання у ОСОБА_11 грошових коштів слідчою ОСОБА_10 , а лише припускають, що вона могла діяти за попередньою змовою з ОСОБА_9 , що також не підтверджується належними, допустимими та дослідженими у ході судового розгляду доказами.

       Разом з тим, інформація щодо з?єднань між телефонними номерами, якими користувалися ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у день події, не свідчить про наявність між ними попередньої змови на вчинення вимагання. ОСОБА_10 на той час працювала у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_9 , обвинувачені зазначають, що спілкувались з робочих питань і стороною обвинувачення такі твердження не спростовані.

       З матеріалів перевірки за рапортом поліцейського ОСОБА_13 №4132 від 25.11.2016, наданих суду на дослідження прокурором вбачається, що показання свідка ОСОБА_13 та дані, наявні у рапорті слідчої ОСОБА_10 узгоджуються між собою та лише підтверджують факт виїзду ОСОБА_10 на пост ДАІ з приводу перевірки наявності заборонених предметів у автомобілі потерпілого, що не суперечить поясненням, які надані ОСОБА_11 та долучені зазначеної до справи.

       Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які працювали на місці події, зазначили, що не чули про вимагання обвинуваченими грошових коштів у ОСОБА_21 та підтвердили факт прибуття на пост ДАІ у м. Валки лише слідчої ОСОБА_10 з приводу повідомлення потерпілим про наявність у його автомобілі заборонених предметів, а саме телескопічної дубинки. Не вказував жоден із свідків і на наявність грошових коштів у салоні автомобіля потерпілого.

       Свідок ОСОБА_22 підтвердив факт його виклику на пост ДАІ у м. Валки з приводу вирішення конфлікту та зазначив, що не пам?ятає, чи були там присутні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

       Не зазначили фактів на підтвердження винуватості обвинувачених і свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , які підтвердили лише факт переміщення автомобіля потерпілого на територію відділку поліції, та не вказали на факти, які свідчать про наявність у транспортному засобі грошових коштів чи вчинення вимагання працівниками поліції.

       Всупереч свідченням ОСОБА_11 , свідок ОСОБА_27 зазначив, що ОСОБА_9 разом з ним перебував до та після обіду у день події у прокуратурі.

       Також наявні у матеріалах кримінального провадження інші докази, на які посилається місцевий суд, у тому числі фотокартки, долучені до протоколу допиту ОСОБА_16 , рапорт старшого інспектора – чергового Валківського ВП ОСОБА_20 , зареєстрованого в ЖЕО за №4133 від 25.11.2016 про спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень на посту ДАІ у м. Валки, протоколи пред?явлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для впізнання від 09.12.2016, окремо та у свої сукупності не доводять винуватості обвинувачених у вчиненні вимагання поза розумним сумнівом.

Більше того, відповідно до ч.3 ст.374 КПК України, суд у мотивувальній частині вироку повинен зазначити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням, зокрема, місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, мотивувальна частина вироку взагалі не містить формулювання, коли саме, де і хто передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 25000 гривень, зазначено лише, що ОСОБА_11 був змушений передати ці кошти.

       З огляду на те, що суд всупереч вимогам ст. 94 КПК України не дослідив всіх обставин кримінального провадження, не оцінив їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, наведені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону неможливо виправити судом апеляційної інстанції.

       Тому, згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК України вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.

       Під час нового розгляду кримінального провадження місцевому суду необхідно провести процедуру провадження з дотриманням вимог закону, перевірити доводи апеляційної скарги захисника, надати належну оцінку усім доказам в їх сукупності, дослідити всі обставини кримінального провадження та вирішити питання щодо наявності чи відсутності належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні протиправного діяння поза розумним сумнівом.

       Отже, апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково.

       Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 418 та 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Валківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2021 року, щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4