Справа № 287/453/25

провадження 3/287/2147/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року         м. Олевськ

        Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ID-картка № НОМЕР_1 , видана 26.03.2021 року органом видачі №1828, не працюючої, жительки АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111323 від 06.02.2025 року вбачається, що в період часу з 17.01.2025 по 06.02.2025 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків по догляду та вихованню за своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який без поважних причин не відвідує Олевського ліцею № 3, окрім того ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями та не контролює навчальний процес, дозвілля свого сина, який схильний до паління цигарок та вживання спиртних напоїв

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст.184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно пункту 9 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

У той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено даних, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітнього сина (не займається його вихованням, не піклується за останнім щодо його духовного, морального та фізичного розвитку), як і не вказано від яких саме передбачених законом обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, ухиляється ОСОБА_1 і в чому це проявилось.

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, не дає можливості визначитись, які саме дії (чи бездіяльність) вчинено ОСОБА_1 і в чому саме полягає їх протиправність.

Крім протоколу, у матеріалах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2  ст. 184 КУпАП, відсутні інші документи, які відповідно до ст. 251 КУпАП, можуть містити будь-які фактичні дані щодо невиконання обов`язків щодо виховання дітей та вважатися доказами у справі.

Зокрема, не долучено підтверджень періодів невідвідування школи, причин, які до цього призвели та наслідків. Також не долучено пояснень керівництва школи, педагогічних працівників, психологів тощо.

Отже, до протоколу про вчинення адміністративних правопорушень не додано достатніх доказів, які б об`єктивно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

З рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії") вбачається, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Таким чином, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять "обвинувачення за адміністративним проступком" та "обвинувачення, які мають ознаки злочину", залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини», "Девеєр проти Бельгії», "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Дослідивши надані матеріали справи, враховуючи не зазначення в протоколі істотних ознак складу правопорушення, що унеможливлює їх підтвердження наданими доказами та є порушенням права особи на захист, оскільки звинувачення є неконкретним, приходжу до висновку про те, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: М. Г. Русин