Справа 2 - 7 \ 07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2007 p. Турківський районний суд Львівської області в складі головуючого - судді Федитник І. Д. при секретарі Роздольської О. Б. з участю представника позивача ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Турка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_5та товарної біржі „ Наша" про визнання недійсним договору купівлі -продажу нежилого приміщення від 09.09.2005 р. та від 19.08.2004 року і виданих свідоцтв про право власності, визнання незаконним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів від 19.08.2004 р. як таких , що не відбулися та відновлення становища яке існувало до порушення прав , -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась з даним позовом посилаючись на те , що 19. 08.2004 року відповідачами незаконно здійснено купівлю -продаж нежитлового приміщеня , що знаходиться у с. Комарниках Турківського р-ну та оформлено свідоцтво про право власності на підставі договору купівлі -продажу наОСОБА_5 . Дане приміщення орендувала у відповідача ОСОБА_3без оформлення договору оренди . У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та доповнила , що працювала у колгоспі яке було перейменовано на АТЗоВ імені Шевченка і мала пай . Десь з 1999 року з дозволу голови АТЗоВ Гартман зайняла приміщення для торгівлі. Ніхто її не попереджав що , буде проводитись продаж даного приміщення і тому не змогла прийняти участь у проведенні прилюдних торгів . Крім того згідно протоколу проведення прилюдних торгів товарною біржою „ Наша " видно що у купівлі - продажу брав тільки один учасник відповідач ОСОБА_5
Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала і пояснила , що довідавшись у ОСОБА_5, відносно продажу нежитлового приміщення , а тому купила в нього . Знала про те , що позивачка дане приміщення займає незаконно .
Відповідач ОСОБА_3. позов не визнав і пояснив , що працював головою колгоспу , яке було перейменовано на АТЗоВ імені Шевченка . У зв"язку із ухвалою господарського суду Львівської області у 2002 році АТЗоВ імені Шевченка було визнано банкрутом і призначено арбітражного керуючого . До цього часу позивачка не на законних підставах користувалась спірним нежитловим приміщенням . Про проведення торгів відносно купівлі-продажу нежитлового приміщення знала . Скільки у ліквідованому колгоспі позивачка працювала точно не знає . Своє придбане приміщення на торгах продав.
Відповідачі ОСОБА_4. та ОСОБА_5 і представник товарної біржі „ Наша " у судове засідання не з'явились повторно без поважних причин , хоч були належним чином повідомлені, що підтверджується розписками про вручення.
Заслухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає до задоволення .
Судом встановлено що згідно ухвали господарського суду Львівської області від 08.10.2002 року АТзОВ імені Шевченка с. Комарники Турківського р-ну було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру . Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.01.2004 року в порядку заміни було призначено ліквідатором ОСОБА_4 . Позивачка працювала у АТзОВ імені Шевченка Турківського району і з 1999 р. користується спірним приміщенням по даний час . Відповідно до закону ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута . Згідно протоколу зборів власників майнових паїв АТзОВ імені Шевченка від
19.03.2004 року вбачається , що позивачки у даному списку немає при
умові, що остання користується нежитловим приміщенням , яке підлягає
продажу . Відповідно до ст. 30 ч. 2 Закону України „ Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " та договору
від 16.08.2004 року укладеного ліквідатором ОСОБА_4 та генеральним
директором товарної біржі „ Наша " ліквідатор повинен забезпечити через
засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна
банкрута , склад, , умови та строки придбання майна . З протоколу
проведення прилюдних торгів вбачається , що покупцем в частині
нежитлового приміщення був один учасник ОСОБА_5, де
згідно біржового контракту - договору купівлі - продажу від 19.08.2004
року став власником права власності на 24 / 100 частин . Відповідно до
договору ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на придбане
нежитлове приміщення . Однак ОСОБА_5 знаючи , що спірним житловим
приміщення користується позивачка , 09.09.2005 року продає дане
приміщення ОСОБА_2 При укладення угоди купівлі-
продажу сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_2.3нали , що даним нежитловим
приміщенням користується позивачка тобто вчиняють договір з метою
приховати вчинення недійсного договору з товарною біржою „ Наша " .
Вищенаведене підтверджується поясненнями позивачки та представника позивачки , частково поясненнями відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3., договором купівлі-продажу 24 / 100 частин нежитлових приміщень від
09.09.2005 року , витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно ,
свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.10.2004 року на
ОСОБА_5., протоколом зборів власників майнових паїв АТзОВ імені
Шевченка від 19.03.2004 року , біржовим контрактом - договору купівлі -
продажу від 19.08.2004 року , протоколами проведення прилюдних торгів ,
договор від 16.08.2004 року , матеріалами цивільної справи господарського
суду Львівської області відносно банкрутства АТзОВ імені Шевченка .
Враховуючи зібрані докази по справі суд вважає , що під час продажу майна банкрута на торгах було порушено права позивачки , оскільки
користуючись нежитловим приміщенням лівідатор і відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_5 знали про користування позивачкою приміщенням яке підлягає продажу і не повідомили її . Крім того ліквідатор відповідно до закону не-забезпечив через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута , склад , умови та строки придбання майна , чим порушив ст. 30 ч. 2 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом "
Проведення торгу даного приміщення без участі позивачки яка з 1999 року по даний час користується і працювала у колгоспі є суттєвим порушенням закону під час продажу майна і порушує її право на придбання майна у власність.
Суд приймає до уваги і ту обставину , що ОСОБА_2. купляючи у ОСОБА_5 частину нежитлового будинку знала про те , що позивачка користується даним приміщення , а ОСОБА_5 придбавши частину приміщення , не висував вимоги про звільнення . Фактично сторони знали про порушення прав позивачки під час проведення торгів і при вчиненні договору купівлі -продажу від 09.09.2005 року .
Відповідач ОСОБА_3. достовірно знаючи , що позивачка користується частиною нежитловим приміщенням яке підлягає продажу і працювала у колгоспі не повідомив товарну біржу і не вжив заходів до повідомлення , а замовчував про дану обставину .
Відповідно до ст. ст. 228 , 658 ЦК України договори купівлі-продажу від 19.08.2004 року та від 09.09.2005 року слід визнати недійсними , а видане свідоцтво про право власності недійсними .
Враховуючи , що товарна біржа не знала про права позивачки , суд вважає , судові витрати з неї не стягувати .
Керуючись ст. ст. 10 , 60 , 88 , 212 ЦПК України , ст. ст. 30 ч. 2 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " , ст. ст. 228 , 658 ЦК України , суд , -
ВИРІШИВ :
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення 24/100 частин від 09.09.2005 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та договір купівлі-продажу від 19.08.2004 року нежитлового приміщення 24/100 частин між товарною біржою „ Наша " і ОСОБА_5 та виданих свідоцтв про право власності.
Визнати незаконним та скасувати протокол проведення прилюдних торгів від 19.08.2004 р. як таких , що не відбулися через порушення закону та відновити становище сторін яке існувало до порушення прав шляхом проведення продажу нежитлового приміщення 24 / 100 частин , що знаходиться в с. Комарниках Турківського району на повторних торгах .
Стягнути ОСОБА_2 , ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору по 17 грн. з кожного та витрати по сплаті по розгляду цивільної справи за ІТЗ на користь ДСА у Львівській області по 10 грн. з кожного .
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення , а апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .