22 червня 2006 року                                                              м. Київ

Колегія  суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про повернення грошових заощаджень, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він має заощадження, які ним внесені до січня 1992 року в розмірі 3 ь454 грн. 50 коп. до відділення банку. На його звернення про повернення йому вкладу йому необґрунтовано відмовляють. Просив його позов задовольнити та зобов'язати відповідача видати йому заощадження з врахуванням відсотків відповідно до індексу інфляції.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 квітня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судових рішень з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи. 

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.