ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах                        Вищого спеціалізованого суду України з розгляду                             цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого             Єлфімова О.В.,

суддів                 Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

за участю прокурора         Кравченко Є.С.,

розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2011 року.

    Вказаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_1,  

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

    На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю
1 рік, з покладенням на нього обов’язку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 30 липня 2010 року приблизно о 20:00 на подвір’ї будинку АДРЕСА_1 на ґрунті неприязних стосунків під час конфлікту із сусідом ОСОБА_2 двічі ударив останнього металевим наконечником резинового шлангу по грудній клітині зліва, завдавши при цьому легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі засуджений просить постановлені щодо нього судові рішення скасувати та закрити справу за п. 2 ст. 6 КПК України. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказав на те, що судовий розгляд справи проведено неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що в задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 395 КПК України змінити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї потерпілого ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити, а судові рішення змінити.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, установлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, досліджених, належно оцінених судом та детально викладених у вироку.

Зазначені в касаційній скарзі міркування не містять даних, які б заперечували правильність висновків суду, і спростовуються наведеними у вироку доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що саме ОСОБА_1 завдав йому тілесних ушкоджень; показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які (кожна окремо) підтвердили факт нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2.; даними висновку судово-медичної експертизи від 27 вересня 2010 року № 316/1230 про характер та локалізацію завданих потерпілому тілесних ушкоджень у вигляді крововиливів на тілі та переламу 12-го ребра зліва, які відносять до тілесних ушкоджень легкої та середньої тяжкості.

Тому доводи касаційної скарги засудженого щодо неповноти та однобічності судового розгляду справи є необґрунтованими, оскільки було вжито всіх передбачених законом заходів для повного і всебічного її вирішення.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, його призначено з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, а також даних про особу засудженого.

Твердження ОСОБА_1 щодо безпідставності його засудження є надуманими, оскільки питання відповідності висновків суду, викладених у вироку першої інстанції, фактичним обставинам справи були предметом дослідження при розгляді справи в апеляційному суді.

Апеляційний суд, розглядаючи доводи апеляції засудженого та його захисника на аналогічних підставах, правильно визнав обґрунтованим висновок місцевого суду про доведеність винності ОСОБА_1 та обґрунтовано відмовив у задоволенні апеляцій, визнавши їх такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з обвинувального висновку, ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і саме з такою кваліфікацією дій засудженого погодився місцевий суд у мотивувальній частині вироку.

Однак у резолютивній частині вироку суд припустився помилки, оскільки визнав винним і засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України.

Тому постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають зміні в порядку ст. 395 КПК України.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

У порядку ст. 395 КПК України вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання, визначеного місцевим судом, та звільненим на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням на нього обов’язку, передбаченого
п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Судді:

         _______________                     ____________                        ____________

          О.В. Єлфімов Р.І. Сахно Л.В. Шибко