ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів: Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Саленка І.В.,
розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від
4 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 13 січня 2011 року.
Вказаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянина України,
в силу ст. 89 КК України не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю
3 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4
ч. 1 ст. 76 КК України.
ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він на початку липня 2010 року на березі річки Латориця в мікрорайоні «Росвигово» на перехресті вулиць Короленка та Проніна знайшов два кущі дикорослої коноплі, відніс до свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1, де висушив, а потім подрібнив їх, довівши до стану можливого вживання, де і зберігав без мети збуту.
27 липня 2010 року працівники міліції під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 виявили та вилучили два поліетиленові пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом (марихуаною), загальною масою в перерахунку на суху речовину 10,8648 г.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї заступник прокурора Закарпатської області просив судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вказав на те, що судимості у засудженого погашені, у зв’язку з чим в його діях відсутня кваліфікуюча ознака – повторність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних речовин є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, досліджених, належно оцінених судом та детально викладених у вироку.
Доводи прокурора у касаційній скарзі про відсутність у діях
ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки «повторність» заслуговують на увагу.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня
2009 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком від 5 серпня 2008 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки з іспитовим строком тривалістю 1 рік у зв’язку з тим, що призначений йому випробувальний термін закінчився.
З огляду на наведене ОСОБА_1 відповідно до вимог
п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України є особою, котра судимості не має і в діях якої відсутня кваліфікуюча ознака «повторність», яку необхідно виключити з вироку, а дії засудженого перекваліфікувати на ч. 1 ст. 309 КК України.
У зв’язку з перекваліфікацією дій ОСОБА_1 та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, наявних у справі обставин, які пом’якшують покарання, колегія суддів дійшла висновку, що покарання має бути визначено відповідно до санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
Разом із тим, на думку колегії суддів, доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про необґрунтоване звільнення районним судом на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням безпідставними.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України в разі, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Мотивуючи можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу засудженого, котрий за місцем проживання характеризується посередньо, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, та інші обставини — визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, які суд визнав обставинами, що пом’якшують покарання.
Рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням суд належним чином умотивував.
Наведені в касаційній скарзі доводи щодо неможливості виправлення засудженого без відбування покарання не є достатніми для визнання неправомірним застосування ст. 75 КК України.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від
4 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 13 січня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з вироку посилання на кваліфікуючу ознаку – повторність, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 309 КК України на
ч. 1 ст. 309 КК України і за цим законом призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю
3 роки, з покладенням на нього обов’язків, передбачених пунктами 2, 3, 4
ч. 1 ст. 76 КК України.
Судді:
_______________ ____________ ____________
О.В. Єлфімов Р.І. Сахно Л.В. Шибко