УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Єлфімова О.В.,
суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 лютого 2011 року.
Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2011 року
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього певних обов’язків.
ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 23 жовтня 2009 року, близько 13.20 години рухаючись на технічно справному автомобілі НОМЕР_1 по пр-ту 50-років СРСР у м. Харкові, зі сторони пр-ту Героїв Сталінграду у напрямку пр-ту Гагаріна, та, проїжджаючи біля будинку № 27/1, в порушення п.п. 1.5, 10.1, 12.1, 12.4 ПДР України, перевищив допустиму в населених пунктах швидкість руху, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, після чого здійснив зіткнення із автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8,в результаті чого останньому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_5 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону – ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості. При цьому посилається на те, що суд в достатній мірі не врахував, що засуджений вчинив тяжкий злочин, ніде не працює, характеризується посередньо, шкоду завдану злочином не відшкодував.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_5 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки суд, як вбачається з вироку, врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так й особу винного, а саме те, що він раніше не судимий, частково відшкодував завдану злочином шкоду.
Таким чином, суд, при призначенні ОСОБА_5 покарання в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи і правильно дійшов висновку про можливість звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_5, не встановлено.
Підстав вважати призначене ОСОБА_5 покарання несправедливим внаслідок його м’якості, про що йдеться у касаційній скарзі, немає. Обране покарання і рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням слід визнати таким, яке є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
Судді:
Єлфімов О.В. Сахно Р.І. Шибко Л.В.