Судове рішення #19100718

копія

Справа №33-329, 2011 року                                                      Головуючий в 1-й інстанції Мацюк Ю.І.

Категорія:ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 року                                                              м. Хмельницький

Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є. з участю секретаря Лук’янчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року,

          

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

За постановою суду 16 вересня 2011 року о 16 годині 25 хвилин на автодорозі Р-49 в місті Шепетівка по вулиці Новоград-Волинське шосе          ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, який здійснював поворот праворуч на вулицю Лазо, при цьому транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В обґрунтування скарги посилається на те, що під час розгляду справи в суді він намагався пояснити, що зіткнення сталося не з його вини, однак йому не було надано можливості дати пояснення, хоча в постанові зазначено, що він визнав свою вину частково та щиро розкаявся. Стверджує, що при здійсненні повороту праворуч на перехресті він діяв у відповідності до вимог Правил дорожнього руху. Звертає увагу на те, що п.12.1. Правил дорожнього руху, на який є посилання у постанові суду, є загальним, а правила проїзду перехресть, розташування транспортних засобів на дорозі регулюються іншими пунктами ПДР, зокрема: п.п.10.1., 10.3., 10.4., 10.5., 11.1., 11.2. На його думку, виходячи з аналізу цих пунктів та схеми ДТП, остання сталася з вини водія автомобіля ВАЗ-21043.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на зазначені у ній доводи, ОСОБА_2 (водія ВАЗ-21043), який покладається на розсуд апеляційного суду і претензій до ОСОБА_1 не має, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Як видно з постанови суду та апеляційної скарги ОСОБА_1, останній брав участь у розгляді справи.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 також повідомив, що суддя, який розглядав справу в суді першої інстанції, не тільки не роз’яснив йому його прав в судовому засіданні, а й відмовив у його проханні надати йому можливість дати суду пояснення.

Однак перевірити такі твердження апелянта, зокрема й те, чи визнавав він свою вину в ході розгляду справи, чи ні, можливості немає через відсутність у справі протоколу судового засідання.

Ведення ж протоколу судового засідання у таких випадках є обов’язковим.

Не дивлячись на відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення норми про обов’язкове ведення протоколу судового засідання при розгляді справ про адміністративні правопорушення суддею одноособово, такий протокол повинен вестися за аналогією з вимогами ст.87 КПК України, відповідно до якої основним засобом фіксування перебігу судового розгляду справи є протокол судового засідання; у ході кожного судового засідання суду першої інстанції, а також при кожній окремій процесуальній дії, вчиненій поза постійним місцем засіданням суду першої інстанції, складається протокол.

Застосування такої аналогії щодо обов’язкового ведення протоколу судового засідання при розгляді справ про адміністративні правопорушення, тим більше, коли особа не визнає своєї вини у вчиненні правопорушення чи визнає її частково, узгоджується і з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною законодавства України і відповідно до якої:

„1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. ...

2. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;

d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

e) ...”

Необхідність застосування зазначеної аналогії обумовлена й практикою Європейського суду з прав людини, який приймає до свого провадження і скарги на рішення судів про накладення на осіб таких адміністративних стягнень як адміністративний арешт, штраф у значних розмірах, конфіскація майна тощо, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи носять кримінальний характер (рішення у справах „Гурепко проти України”, „Надточій проти України”). А відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди при розгляді справ мають застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Крім того, відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, мають бути зазначені усі відомості, необхідні для вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто обов’язковою ознакою цього правопорушення є порушення відповідних правил дорожнього руху.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що не вибрав безпечної швидкості руху, не враховував дорожньої обстановки, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем             ВАЗ-21043, який здійснював поворот праворуч, і транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху.

Як видно з матеріалів справи, у своїх поясненнях в день ДТП ОСОБА_1 вказував на те, що водій автомобіля ВАЗ-21043 здійснював поворот праворуч з порушенням вимог ПДР, що ставляться до цього маневру.

Однак в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного інспектором Шепетівського взводу ДПС, всупереч вимог ст.256 КУпАП, не зазначено ні в чому полягала дорожня обстановка, яку повинен був врахувати ОСОБА_1, ні вимог нормативного акту, які він порушив при здійсненні повороту праворуч за вказаних у схемі ДТП обставин, ні того, чи з дотриманням вимог ПДР здійснював поворот праворуч водій автомобіля ВАЗ-21043, хоча це має істотне значення для правильного вирішення справи.

Зазначення ж у цьому протоколі лише про порушення ОСОБА_1 п.12.1 ПДР за вказаних обставин є недостатнім і позбавляє його можливості ефективно захищатися від пред’явленого обвинувачення.

За таких обставин при підготовці справи до розгляду судді суду першої інстанції, за змістом п.2 ст.278 КУпАП, належало повернути матеріали справи органу, який порушив адміністративне переслідування. Однак цього зроблено не було.

Отже при порушенні провадження у справі про адміністративне правопорушення та при розгляді справи судом було допущено істотне порушення процесуального закону, зокрема й право на захист, що за аналогією з положеннями ст.370 КПК України (з наведених вище підстав) є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції з поверненням справи органу, який порушив адміністративне переслідування.

На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.3 ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Славутського міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року щодо нього скасувати, а справу повернути органу, який порушив адміністративне переслідування.

Постанова набирає законної сили негайно.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

          Суддя апеляційного суду

          Хмельницької області                                                             С.Є.Ващенко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація