ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р. 15-00 Справа № АС-13/376-06 (н.р. 03/113-05)
вх. № 8841/1-13 (н.р. 3606/1-03)
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін :
позивача - Чеховський Д.Ю., дов. б/н від 01.08.06 р.
1 відповідача - Галецький І. М., дов. № 998/10/10-014 від 13.02.06 р.,
2 відповідача - не явився
Прокурор - Бурмака В. А., посв. № 1
по справі за позовом ПП "Еллада-2002" м. Х-в
до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків,
ВДК у Комінтернівському р-ні м. Харків,
за участю прокурора Комінтенівського району м. Харків
про відшкодування ПДВ
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ПП „Еллада - 2002”, просить стягнути з державного бюджету України суму бюджетної заборгованості по ПДВ за вересень 2003 р. в сумі 1839310,98 грн. та за жовтень 2003 р. в розмірі 1977827,29 грн., посилаючись на положення Закону України „Про ПДВ” та на те, що його право на отримання відшкодування бюджетної заборгованості підтверджено належним чином оформленими податковими деклараціями за відповідні періоди.
Перший відповідач, ДПІ Комінтернівського району м. Харкова, з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити, посилаючись на приписи п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ”. Крім того, перший відповідач повідомив про те, що підприємству запропоновано використати заявлену до відшкодування суму ПДВ згідно з Постановою КМУ № 1270 від 26.09.01 р. „Про впорядкування відшкодування ПДВ та розрахунків з бюджетом”.
Другий відповідач, ВДК Комінтернівського району м. Харкова, в судове засідання не явився, але надав суду витребувану інформацію.
Прокурор підтримує заперечення першого відповідача.
Справа розглядається в порядку КАС України.
Надані суду документи свідчать, що позивачем до ДПІ Комінтернівського району м. Харкова були подані податкові декларації з ПДВ за вересень та жовтень 2003 р. з визначенням в п. 25.2 суми ПДВ, заявленої до відшкодування шляхом зарахування на поточний рахунок після погашення податкових зобов’язань платника на протязі трьох наступних звітних періодів в розмірі 1906444,0 грн. та 2010501,0 грн. відповідно.
Питання правомірності заявлених до відшкодування сум податку були перевірені першим відповідачем, про що складений акт перевірки № 894/23-204 від 26.12.03 р. Як стверджує перший відповідач, на час проведення вищевказаної перевірки по балансовому рахунку № 63.1 „Розрахунки з постачальниками” рахувалася кредиторська заборгованість в сумі 55088640,48 грн., а на рахунку № 36.1 „Розрахунки з споживачами” дебіторська заборгованість складала 21212241,61 грн. За даними першого відповідача покупцями розрахунки за придбані у позивача ТМЦ проводилися шляхом надання векселів. В такий же спосіб позивач розраховувався з продавцями за придбаний у них товар.
За результатами даної перевірки перевіряючими були встановлені порушення вимог п. 7.2.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”, у зв’язку з чим зменшено бюджетне відшкодування за вересень 2003 р. на 67133,02 грн. та за жовтень 2003 р. на 32673,71 грн. За результатами перевірки начальником ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004122310/0 від 30.12.03 р. про завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2003 р. на 67133,02 грн. та за жовтень 2003 р. на 32673,71 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржено, не скасовано та не визнано у встановленому законом порядку недійсним.
В подальшому підприємство звернулося до першого відповідача з заявою від 17.05.05 р. про зарахування частини (5425,0 грн.) бюджетного відшкодування за вересень 2003 р. в погашення податкових зобов’язань по податку на прибуток. Першим відповідачем була задоволена подана заява і проведене відшкодування ПДВ шляхом погашення податкових зобов’язань по податку на прибуток.
Суд вважає необхідним відмітити, що на час декларування позивачем сум ПДВ до відшкодування з бюджету та на час звернення з позовом до Господарського суду Харківської області порядок визначення суми податку, належній до сплати до бюджету або відшкодування з бюджету та строки розрахунків з бюджетами встановлювалися п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”. Зокрема, в п. 7.7.1 цієї статті визначено, що суми податку, які належать до сплати в бюджет або відшкодування з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли у зв’язку з будь-якою передачею товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Крім того, в п. 7.7.3 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” встановлено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п. 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Представник першого відповідача в поясненнях в судовому засіданні наполягає на тому, що проведення розрахунків шляхом передачі векселів свідчить про відсутність сплати за отримані та реалізовані товари, що в свою чергу підтверджує порушення позивачем приписів п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ”.
Суд вважає необхідним відмітити, що у відзиві на позов та подальших поясненнях представника в судовому засіданні перший відповідач помилково ототожнює поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування, тоді як в п. 1.7 та п. 1.8 ст. 1, п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” кожне з цих понять має самостійне визначення.
У спростування твердження першого відповідача про порушення підприємством приписів п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ” позивачем до матеріалів справи разом з поясненнями від 15.08.06 р. наданий реєстр оплат постачальникам за період з 01.10.03 р. по 31.07.06 р. (рахунок № 63.1.31), в якому відображені всі проведені платежі за векселями, раніш переданими постачальникам. Даний реєстр та факти оплати векселів першим відповідачем не спростовані. Таким чином, на час розгляду даної справи позивач підтвердив сплату за всі отримані ТМЦ, у зв’язку з придбанням яких у нього виникало від’ємне значення ПДВ за вересень та жовтень 2003 р.
Також суд не приймає як доказ посилання першого відповідача на Постанову КМУ № 1270 від 26.09.01 р. „Про впровадження відшкодування податку на додану вартість та розрахунки з бюджетом”, оскільки правовідносини, що склалися між сторонами, повністю врегульовані Законом України „Про ПДВ”. Крім того дана Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 181 від 12.03.05 р. але це не враховано першим відповідачем.
Перший відповідач у відзиві на позов та подальших поясненнях представника в судовому засіданні наполягає на тому, що згідно особливостей оподаткування ПДВ, встановлених ст. 7 Закону „Про ПДВ”, в момент виникнення у позивача податкового кредиту у його контрагента виникає відповідне податкове зобов'язання і обов'язок його сплатити (тобто податковий кредит позивача дорівнює податковим зобов'язанням його контрагентів) та передбачає коригування зобов'язань та кредиту в межах позовної давності у випадку не проведення розрахунків між контрагентами.
Суд вважає необхідним відмітити, що Закон України „Про ПДВ” не встановлює обов'язок підприємства при визначенні розміру податкового кредиту проводити надмірну сплату ПДВ, на чому наполягає перший відповідач у відзиві, оскільки взагалі неможливо сплатити ПДВ в сумі більшої, ніж передбачено Законом України „Про ПДВ” при визначенні ставки податку і формуванні ціни товару, зважаючи на те, що покупець товару не сплачує при його придбанні податок до бюджету (розрахована сума ПДВ сплачується у складі ціни товару).
Ні у відзиві на позов, ні в подальших поясненнях представника першого відповідача відсутні дані про те, що контрагенти позивача не включали в розрахунок власних податкових зобов’язань по ПДВ суми податку по операціям з підприємством у вересні та жовтні 2003 р., а в акті перевірки записано, що за результатами зустрічних перевірок цих постачальників порушень податкового законодавства не виявлено.
Таким чином, на час розгляду даної справи позивачем дотримані вимоги п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ”.
Згідно п. 6 ст. 7 Положення про державне казначейство, затвердженого постановою КМУ № 590 від 31.07.95 р., відділення державного казначейства у районах, містах, районах у містах здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнутих податків, зборів і обов'язкових платежів. При цьому Порядок відшкодування ПДВ, затверджений наказом ДПА України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.01 р., який є чинним на теперішній час, передбачає, що відшкодування ПДВ з бюджету органами державного казначейства здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Таким чином, органи державного казначейства виконують приписи документів, які направляються відповідними органами ДПС, або за рішенням суду.
З урахуванням приписів вищенаведених норм, суми від’ємного значення ПДВ, задекларовані позивачем в деклараціях за вересень та жовтень 2003 р., з урахуванням прийнятого першим відповідачем рішення, повинні перераховуватися на рахунок платника до 01.02.04 р. та до 01.03.04 р. відповідно. Але відповідачами не надано доказів того, що на теперішній час ними були прийняті заходи по відшкодуванню ПДВ.
Як вказано вище, відповідачами за заявою платника з сум, що підлягали відшкодуванню з бюджету, була відшкодована сума 5425,0 грн. в рахунок погашення зобов’язань по податку на прибуток, але дана сума позивачем була включена до позову. Тому в цій частині позов заявлений неправомірно і задоволенню не підлягає.
З урахуванням встановлених судом обставин є правомірними та доведеними документально вимоги про стягнення з бюджету суми бюджетної заборгованості за вересень 2003 р. в розмірі 1833885,98 грн. та за жовтень 2003 р. в розмірі 1977827,29 грн.
Керуючись статтями 4, 8, 9, 71, 86, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Стягнути з державного бюджету України суму бюджетної заборгованості по ПДВ за вересень 2003 р. в сумі 1833885,98 грн. та за жовтень 2003 р. в сумі 1977827,29 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь ПП "Еллада-2002" ( 61000 м. Харків, вул.Плеханівська 92А корп.Б, кім.1606, р/р 260060136237 у ВАТ "Імпромбанк", МФО 351878) 1700,0 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі
заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 01.09.06 р.
Суддя Водолажська Н.С.