У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2005 року, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2004 році ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що придбала у власність квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_1. До придбання зазначеної квартири власником була відповідачка, яка на даний момент проживає в спірній квартирі те не має наміру в добровільному порядку звільнити дану квартиру.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2005 року, позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Постановлено усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою, яка належить їй на праві приватної власності шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Зобов`язано відділення громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ЗДУ УМВС України в Запорізькій області відмінити реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2005 року, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У ході розгляду справи суд першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що у відповідачки немає законних підстав для володіння та користування спірною квартирою, а проживання у спірній квартирі створює перешкоди у володінні та користуванні належному власнику даного майна.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Установлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук
Ю.Л.Сенін