УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді            Єлфімова О.В.,

суддів            Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

за участю прокурора            Сингаївської А.О,                

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь  в розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від         13 січня 2011 року.

    Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 жовтня        2010 року

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього певних обов’язків.

ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він в квітні 2010 року, знаходячись у приміщенні гуртожитку, що розташований по                                                 АДРЕСА_1, у невстановленої слідством особи, отримав в якості повернення боргу особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який з метою збуту почав зберігати у лісосмузі, біля гуртожитку.

26 червня 2010 року, приблизно о 18.00 годині ОСОБА_5, знаходячись АДРЕСА_1, незаконно збув ОСОБА_6 частину вказаного наркотичного засобу вагою 5,1 гр. за 100 гр.

Крім того, ОСОБА_5 частину вказаного наркотичного засобу, який у нього залишився після продажу частини ОСОБА_6, почав зберігати при собі, з метою подальшого збуту, який в той же вечір перевіз громадським транспортом до будинку № 7 по вул. Деревянка у м. Харкові, де, приблизно о 18-10 годині був затриманий працівниками міліції.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально – процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м’якості. При цьому посилається на те, що судом не виконані вимоги ст. 334 КПК України, оскільки, незважаючи на часткове визнання вини засудженим, не було досліджено всіх доказів по справі, а висновок щодо доведення вини засудженого є невмотивованим. При цьому прокурор вважає, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь  в розгляді справи у суді першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі й розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій  ОСОБА_5  за ч. 2  ст. 307 КК України є правильною.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для  зміни чи скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Як свідчить зміст протоколу судового засідання ОСОБА_5 повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, що було  правильно визнано судом пом’якшуючими покарання обставинами.

Дотримався суд положень кримінального закону і при вирішенні питання про призначення покарання засудженому.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд урахував  характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину,  дані про особу засудженого, пом’якшуючі покарання обставини, а саме те, що злочин він учинив вперше, характеризується позитивно, працює, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому.

Обтяжуючих його покарання обставин судом  встановлено не було.  

Посилання прокурора на те, що судом при призначенні ОСОБА_5 покарання не враховано характер та суспільну небезпечність вчинених злочинів,  безпідставні.

Так, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який є тяжким, та призначено покарання в межах санкції ч.2 ст. 307 КК України.

З огляду на викладене, судом на законних підставах прийнято рішення про застосування ст. 75 КК України і звільнення  ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з  іспитовим строком.

Таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.394 – 396 КПК України, колегія суддів  

                                           ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи у суді першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.  

                                  Судді:  

Єлфімов О.В.                                   Сахно Р.І.                                Шибко Л.В.