Справа 2-1291\2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
31.03.2008 р. м. Саки
Сакський міскрайоний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Сакської міської Ради про визнання права власності,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на майно, мотивуючи свої вимоги наступним. Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 24.05.2001 р. вона є власницею літнього будиночку N 8, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 198,0 кв.м., на який розташовано вказаний літній будиночок, згідно договору оренди земельної ділянки від 14.01.2002 р. передана у оренду для обслуговування літнього будиночку N 8, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Протягом 2002-2007 р.р. вона за рахунок власних коштів здійснила реконструкцію вказаного літнього будиночку, у зв'язку з чим збільшилася його площа. З метою проведення правової реєстрації об'єкта нерухомості, просить суд визнати за нею право власності на літній будиночок N 8, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася згідно письмової заяви, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі у відповідності до вищевикладеного.
Представник відповідача виконкому Сакської міської Ради у судове засідання не з'явився згідно письмової заяви, позов визнав, проти задоволення позову не заперечив, у зв'язку з чим згідно ст. 130 ЦПК України, суд ухвалює рішення, розглядаючи справу по суті у попередньому судовому засіданні.
Перевіривщши та дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено таке.
Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Згідно до вимог чинного законодавства України, правовий режим власності, порядок придбання права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном визначаються законами.
Як передбачає ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Як передбачено ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В силу ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим.
Судом беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 24.05.2001 р. є власницею літнього будиночку N 8, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Також судом встановлено, що земельна ділянка площею 198,0 кв.м., на який розташовано вказаний літній будиночок, згідно договору оренди земельної ділянки від 14.01.2002 р. передана позивачу ОСОБА_1 у оренду для обслуговування літнього будиночку N 8, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).
Суд також встановив, що позивач ОСОБА_1 протягом 2002-2007 р.р. за рахунок власних коштів здійснила реконструкцію вказаного літнього будиночку, у зв'язку з чим збільшилася його площа. та отримала на них технічний паспорт КРП “БРТІ м. Євпаторія”.
Як встановлено судом з технічного висновку ДПДІ “Кримпроектреконструкція” літній будинок N 8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зведено з дотриманням будівельних норм та правил, будівельні роботи виконано у повному обсязі (а.с. 15, 17-18).
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворену річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
В силу ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може звернутися з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, що засвідчує його право власності.
Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, враховуючи, що спір по вказаному майну між іншими особами відсутній, доказів неправомірності володіння позивачем вказаним майном під час судового розгляду справи не встановлено, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 316, 325 331, 376, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 58-60, 208-209, 212, 214 ЦПК Украіни, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 у цілому на літній будиночок N 8 літ. “А” (загальною площею 251,1 кв.м.), розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.
Суддя: