У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого  Єлфімова О.В.,

суддів:   Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,

за участю прокурора  Вергізової Л.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2011 року щодо ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

                                               ОСОБА_5,

                                                              ІНФОРМАЦІЯ_1,

      громадянку України, не судиму,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі.

    На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням на неї певних обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

    Вирішено питання про стягнення із засудженої судових витрат.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що вона, приблизно о 8 годині 20 січня 2011 року, знайшовши на автобусній зупинці в с. Червонокостянтинівка Петрівського району Кіровоградської області згорток з речовиною, схожою на коноплю, взяла його із собою та прибула до Петрівського РВ УМВС по вул. Садовій, 45 в смт. Петрове Кіровоградської області, де намагалась передати своєму співмешканцю ОСОБА_6, який утримувався в ізоляторі тимчасового тримання. Під час проведення перевірки передачі, яку ОСОБА_5 привезла своєму співмешканцю на предмет заборонених речей, працівники міліції виявили та вилучили згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, вагою 5,538 г.

У касаційній скарзі заступник прокурора області, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, порушує питання про скасування вироку місцевого суду та  направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що засуджена ОСОБА_5 вчинила умисний тяжкий злочин, ніде не працює, не навчається, а тому призначення їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України є м’яким.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який її засуджено та кваліфікація її дій у касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.

Твердження прокурора про те, що призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та її особі внаслідок м’якості, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд з достатньою повнотою врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність обставини, що пом’якшує його покарання – щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, за якою її засуджено, із застосуванням ст. 75 КК України та без призначення додаткового покарання на підставі ст. 77 КК України. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.

       Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення, а також підстав для скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд, як зазначено у касаційній скарзі прокурора, по справі не встановлено.  

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України, колегія суддів

                                        УХВАЛИЛА:

Вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області – без задоволення.

С у д д і :

        О.В. Єлфімов Є.Б. Пузиревський А.М. Крещенко