ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,
за участю прокурора Голюги В.В.,
захисника ОСОБА_5.,
засудженого ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 лютого 2011 року щодо нього.
Вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від
14 жовтня 2010 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в контрольно-ревізійних органах України строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд.
У вироку також вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 8 лютого 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він, працюючи на посаді старшого контролера-ревізора контрольно-ревізійного відділу у Звенигородському районі Черкаської області, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, умисно, з корисливих мотивів одержав від приватного підприємця ОСОБА_7 хабар в сумі 500 доларів США за невідображення в майбутньому акті ревізії виявлених порушень за таких обставин.
ОСОБА_6, перебуваючи на посаді старшого контролера-ревізора контрольно-ревізійного відділу у Звенигородському районі приймаючи участь згідно направлення № 143 від 26.12.2008 року у складі ревізійної групи в проведенні планової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Моринської сільської ради Звенигородського району за період з 01.09.2006 року по закінчений звітний період 2008 року, виявив порушення, допущені приватним підприємцем ОСОБА_7 при проведенні з використанням бюджетних коштів в березні, квітні та серпні 2007 року робіт з капітального ремонту приміщень Моринської дільничної лікарні.
Володіючи зазначеною інформацією, ОСОБА_6. під час зустрічі з ОСОБА_7, повідомив йому про виявлені в ході проведення зазначеної документальної ревізії допущені останнім порушення, які в подальшому будуть відображені в акті ревізії і як наслідок ОСОБА_7 повинен буде повернути до бюджету гроші в сумі близько 7313 грн. Після цього ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 отримати від нього за невідображення в майбутньому акті ревізії виявлених у нього порушень при виконанні у 2007 році ремонтних робіт приміщень Моринської дільничної лікарні в якості хабара гроші в сумі 500 доларів США, на що отримав згоду останнього. Після чого. ОСОБА_6, з метою виконання взятих на себе зобов’язань щодо невідображення виявлених порушень в майбутньому акті ревізії, порадив ОСОБА_7, як уникнути матеріальної відповідальності, а саме скласти додатковий локальний кошторис на суму близько 7313 грн.. внаслідок чого останній не повинен був би повертати ці кошти до бюджету.
23.01.2009 року близько 11 год. 30. хв. ОСОБА_6, знаходячись в своєму службовому кабінеті № 6 по пр. Шевченка, 63 в м. Звенигородка Черкаської області, одержав від ОСОБА_7 за вирішення вище вказаних питань в якості хабара гроші в сумі 500 доларів США, що по курсу НБУ складало 3850 грн.
У касаційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_6 порушує питання про скасування зазначених судових рішень та закриття кримінальної справи щодо нього у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. Вказує на істотне порушення судами вимог кримінально-процесуального закону, а саме його права на захист, а також на те, що суд в порушення вимог ст. 323, ст. 324 КПК України не звернув уваги на ряд невідповідностей та суперечностей в доказах та отримання їх незаконним шляхом, у зв’язку з чим, вони є недопустимими і не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
Заслухавши доповідь судді, засудженого та його захисника, які підтримали доводи касаційної скарги з доповненнями, пояснення прокурора Голюги В.В., яка просила судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу з доповненнями засудженого – без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги з доповненнями засудженого, колегія суддів вважає, що підстави для її задоволення відсутні.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим.
Цей висновок, зокрема ґрунтується на показаннях засудженого про вилучення у нього 23 січня 2009 року 500 доларів США, які передав йому ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що 23 січня 2009 року передав у якості хабара 500 доларів США ОСОБА_6, за те щоб останній в акті ревізії не вказував всю суму завищених ним розцінок на виконані роботи.
Про вилучення у засудженого саме тих грошових коштів, які були помічені працівниками правоохоронних органів як предмет хабара, підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були присутніми при зазначених оперативних діях як поняті.
Ці обставини також підтверджені протоколом огляду та вручення грошей ОСОБА_7, протоколом огляду місця події, при якому були вилучені 500 доларів США у ОСОБА_6 та зроблені змиви з його рук, протоколом огляду грошей та правої внутрішньої кишені піджака ОСОБА_6
Згідно висновків експертизи №2/127 від 24.02.2009 року спеціальна хімічна речовина, яка має люмінесценцію жовтого кольору і яка була виявлена на п’яти купюрах номіналом сто доларів США, на підкладці правої внутрішньої кишені піджака, на тампоні , яким проводили змиви з лівої руки ОСОБА_6, має спільну групову належність.
Про те, що Веремко є службовою особою свідчать: наказ про призначення його на посаду старшого контролера-ревізора контрольно-ревізійного відділу у Звенигородському районі, його посадова інструкція, направлення №143 згідно якому він був направлений для проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Моринської сільської ради.
З врахуванням цих та інших, наведених у вироку доказів, суд дійшов правильного висновку про доведеність вини засудженого у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України - як одержання службовою особою у будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того хто дає хабара, будь – якої дії з використанням службового становища. При цьому, суд обґрунтовано відкинув твердження засудженого, що гроші від ОСОБА_7 він отримав не в якості хабара, а як аванс за допомогу при складанні в майбутньому необхідної ОСОБА_7 будівельної документації, оскільки ці пояснення ОСОБА_6 не погоджуються із свідченнями ОСОБА_7 і фактичними обставинами скоєного злочину.
Крім того, зазначені у касаційній скарзі і доповненні до неї обставини, були предметом перевірки апеляційного суду який, з наведенням ґрунтовних мотивів, визнав їх недостовірними і вирок залишив без зміни. Ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Тому підстав вважати ОСОБА_6 необґрунтовано засудженим, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
При вирішенні цього питання суд, у відповідності до вимог
ст. 75 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, із яких убачається, що він характеризується позитивно, хворіє, до кримінальної відповідальності притягується вперше і обґрунтовано дійшов правильного висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов’язків, передбачених
п.п. 2, 3, ч.1 ст. 76 цього Кодексу.
Таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. З таким покаранням погодився апеляційний суд, з ним погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування судових рішень, колегією суддів по справі не виявлено.
Законом № 3207- (3207-17) від 7 квітня 2011 року прийнята нова редакція ч.1 ст.368 КК України, санкція якої передбачає більш м’який вид покарання.
Статтею 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили такі діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до ст.ст. 405-1, 409 КПК України таке пом’якшення покарання може мати місце в порядку виконання вироку за заявою до суду засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає виконанням покарання.
Керуючись статтями 395-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від
14 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 лютого 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
С у д д і :
Єлфімов О.В. Крещенко А.М. Пузиревський Є.Б.