Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5761/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Н.В.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 28 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету, третя особа директор Токмацького механічного технікуму ЗНТУ ОСОБА_4 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом, в якому просив визнати незаконним наказу про звільнення, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом №38-к від 15 березня 2011 року він був звільнений з посади викладача згідно з п. 3 ст. 41 КЗпП України за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Наказ вважає незаконним з підстав того, що 02 лютого 2011 року він не вчиняв аморального проступку на території Токмацького механічного технікуму ЗНТУ, фактично він є постраждалою особою, оскільки його побив колишній викладач технікуму ОСОБА_5, внаслідок чого йому були спричинені легкі тілесні ушкодження. За станом здоров'я він потребував госпіталізації та у період з 02 лютого 2011 року по 18 лютого 2011 року перебував на стаціонарному лікуванні в КУ «Токмацька ЦРЛ». З приводу протиправних дій ОСОБА_5 він звертався до правоохоронних органів - Токмацького МВ УМВС України та Токмацької міжрайонної прокуратури, де у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 було відмовлено. Адміністрація технікуму неправомірно поставила йому в провину те, що факт його побиття потребував втручання органів МВ УМВС України, присутності швидкої допомоги та набув розголосу в пресі серед громадськості міста та району. Позивач вважає, що його звернення до органів внутрішній справ із завою про скоєний злочин було обґрунтованим, швидку допомогу викликали працівники технікуму, а розголос в пресі стався через інформацію, що надійшла до преси від адміністрації технікуму та була опублікована в статті «ЧП в учебном заведении»в газеті «Народна трибуна»№11 від 17 березня 2011 року.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 28 вересня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати, та ухвалити нове. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 02 лютого 2011 року близько 09-00 год. заступник начальника по господарській частині ТМТ ОСОБА_6 покликав в свій кабінет ОСОБА_3, щоб провести з ним розмову по факту будівництва спортивного майданчика. В цей час до кабінету ОСОБА_6 зайшов ОСОБА_5, який почав також задавати питання по вищевказаному спортивному майданчику, та під час цього, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Токмацького МВ УМВС України в Запорізькій області від 06 вересня 2011 року - 02 лютого 2011 року близько 09-00 год. між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, яка переросла в обоюдну бійку, в ході якої вони один одному нанесли тілесні ушкодження. В діях ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відносно один одного вбачаються ознаки злочину передбаченого ст.ст. 125, 126 КК України.
Відповідно до акту №70 судово-медичного обстеження від 21 березня 2011 року ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження від дії тупих твердих предметів у вказаний період - 02 лютого 2011 року.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 02 лютого 2011 року вранці він запросив ОСОБА_3 в свій кабінет для бесіди з приводу збирання ОСОБА_3 грошей зі студентів на будівництво спортивного майданчика. Коли вони зайшли в його кабінет туди також зайшов викладач фізичного виховання ОСОБА_5, який також став запитувати ОСОБА_3 з приводу збирання грошей зі студентів на будівництво спортивного майданчика та між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 почалась сварка. Він намагався припинити сварку та став виштовхувати ОСОБА_5 зі свого кабінету. Коли ОСОБА_5 вже був біля дверей, ОСОБА_3 з поза нього вдарив ОСОБА_5 на що ОСОБА_5 відштовхнув його та у відповідь вдарив ОСОБА_3 Він став їх розбороняти, ОСОБА_3 вибіг з його кабінету за ним вийшов ОСОБА_5
02 лютого 2011 року викладач ОСОБА_3 не проводив другу та третю пари в групах 41-ВД-07 та 42-ВД-07 у зв'язку з бійкою, що підтверджується службовою диспетчера навчальної частини ОСОБА_7
З метою з'ясування обставин та причин виникнення бійки наказом по технікуму № 10-А від 02 лютого 2011 року створена комісія зі службового розслідування.
Згідно висновку засідання комісії зі службового розслідування від 22 лютого 2011 року вчинок викладачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 визнано аморальним для учасників педагогічного процесу та таким, що несумісний з подальшим виконанням виховних функцій, а також рекомендовано адміністрації технікуму заслухати викладачів на засіданні конференції трудового колективу з метою надання морально-етичної оцінки їх проступку з точки зору учасників педагогічного процесу до обов'язків яких входить виконання виховних функцій.
01 березня 2011 року на конференції трудового колективу технікуму, було ухвалено вважати вчинок ОСОБА_3 та ОСОБА_5 аморальним та винести їм догану та вважати вчинок ОСОБА_3 та ОСОБА_5 аморальним і вважати їх дії несумісними з виконанням обов'язків викладача.
02 березня 2011 року на спільному засіданні комісії по трудовим спорам та профспілкового комітету ТМТ ЗНТУ комісія та члени профкому прийшли до висновку, що на підставі ч. 3 ст. 41 КЗпП України даний вчинок викладачів ТМТ ЗНТУ вважати аморальним та клопотати перед адміністрацією ТМТ ЗНТУ про покарання обох учасників конфлікту згідно чинного законодавства.
10 березня 2011 року профспілковим комітетом ТМТ була надана згода на звільнення ОСОБА_3 з посади викладача згідно з п. З ст. 41 КЗпП України.
15 березня 2011 року наказом №38-к позивач ОСОБА_3 був звільнений з посади викладача згідно з п. 3 ст. 41 КЗпП України за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Аморальний проступок - це одиничний поведінковий акт, що характеризується негативним ставленням індивіда до суспільних, і в першу чергу, загальнолюдських норм моралі, порушення яких не передбачає покарання законом, а лише громадським осудом. Аморалізм - це характеристика поглядів, лінії поведінки й образу життя особистості, які ґрунтуються на нігілістичному ставленні до суспільства, і в першу чергу, до загальнолюдських норм моралі.
Як видно із матеріалів справи, суду першої інстанції було надано достатньо вказаних безспірних доказів вчинення ОСОБА_3 аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 28 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 (з наступними змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів", з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п. 3 ст. 41 КЗпП України), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
Відповідно до вимог ст. 56 Закону України "Про освіту", п.п. б, д, пункту 18 розділу III Правил внутрішнього трудового розпорядку ТМТ ЗНТУ педагогічні робітники зобов'язані: настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі; правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості інших доброчинностей; додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність студента.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що звільнення позивача ОСОБА_3 було законним та обґрунтованим, оскільки вказані дії позивача а саме участь в бійці в якій він зазнав ще й тілесних ушкоджень, в робочий час учбового закладу, де він викладав –є аморальними, не відповідність моральним засадам суспільства, правилам етики викладачів, та можливості подальшого продовження викладацької діяльності.
Доводи позивача про те, що він не вчиняв бійки та є лише потерпілим, і він не бив ОСОБА_5 не підтверджено жодним доказом окрім його слів і навпаки вказані докази вказують на наявність бійки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в учбовому закладі в робочий час. Тм більше позивач до суду з завою в рамках приватного обвинувачення не звертався і вироком суду не був визнаний як потерпілий.
Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог законодавства і відповідно до наданих суду доказів, яким він надав вірну оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 28 вересня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :