Справа № 2-5437/11

Справа № 2-5437/11

                                    У Х В А Л А

"22" листопада 2011 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Макарчук В.В., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”  до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:        

        У жовтні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (надалі –ПАТ КБ “ПриватБанк”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

        Позивачем одночасно з поданням позовної заяви подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1, а також тимчасово обмежити відповідачу право виїзду за межі України до моменту виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором, укладеного з закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, правонаступником якого є ПАТ КБ “ПриватБанк”.

        Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява ПАТ КБ “ПриватБанк” про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

        Ч.2 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

        Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

        Заявником не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що утруднюють чи можуть зробити неможливим в майбутньому виконання рішення у справі, у зв’язку з чим необхідно накласти арешт на майно, що належить відповідачеві. Крім того, позивач не зазначає яке саме нерухоме чи рухоме майно належить на праві власності ОСОБА_1.

        Ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

        Ч.2 ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994 року №3857-XII передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

        Проте позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності у ОСОБА_1 закордонного паспорту та наміру виїхати за межі України, а заява про забезпечення позову не містить підстав та обґрунтування необхідності застосування вказаних обмежень.

        За таких обставин, керуючись ст.33 Конституції України, ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994 року №3857-XII, ст.ст.151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

                                                               У Х В А Л И В:

        У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовити.

        Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

  Суддя                                                                                                                                    В.В. Макарчук