АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2006 року                                                                                    м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,

суддів                     Іщенка В.І.,

Мамасуєвої Л.О.,

при секретарі:          Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Придніпровська залізниця" про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Керченського ПВД про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, який мотивує тим, що він був відповідачем незаконно звільнений з займаної ним посади ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі звинувачення його у провозі пасажирами вагону, в якому він був ІНФОРМАЦІЯ_1, контрабандного вантажу. Позивач вважає, що виявити контрабандний вантаж він ніяк не міг, оскільки той знаходився у багажі пасажирів, вага якого не перевищувала норми, а крім того, при перетині кордону потяг піддавався огляду з боку органів митної служби, працівниками якої будь-яких порушень виявлено не було. На думку позивача, Керченським ПВД при його звільненні були порушенні умови трудового договору, а тому він підлягає поновленню на своєму робочому місці. Крім того, ОСОБА_1 вимагає від відповідача стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 23 травня 2006 р. у позові ОСОБА_1 до Керченського ПВД було відмовлено.

ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду і подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати і постановити нове, яким задовольнити його позов у повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення суду є необгрунтованим і неправильним, постановленим з порушенням норм матеріального законодавства, а висновки суду не відповідають обставинам по справі. На думку ОСОБА_1, суд помилково відмовив у задоволенні його позову, посилаючись на показання свідка ОСОБА_2, однак, судом не було враховано, що саме цей свідок та інший ІНФОРМАЦІЯ_1 були притягнуті до адміністративної відповідальності, крім того, судом не було враховано, що, звільняючи позивача з роботи Керченським ПВД був порушений трудовий договір.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-ц-1478-Ф/06р.

Головуючий у першій інстанції

Кухарський А.І.       

Суддя-доповідач Іщенко В.І.

2

Постановляючи рішення, суд встановив, що позивач працював у Керченському пасажирському депо ДП „Придніпровська залізниця" на підставі трудового контракту від 15 грудня 2003 р. і був звільнений зі своєї посади на підстави наказу НОМЕР_1, виданого в.о. начальника Керченського пасажирського вагонного депо з 16 лютого на підставах, передбачених контрактом згідно ст.36 п.8 КЗпП України. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що 18 жовтня 2005 р. при проведені митного контролю на ст. Бєлгород, РФ, у вагоні НОМЕР_2 сполученням „Керч-Москва", де ІНФОРМАЦІЯ_1 був ОСОБА_1, перевозився надлишковий вантаж загальною вагою 3284 кг. на 35 місцях, який зі слів іншого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2, був прийнятий позивачем на станції Мелітополь від громадян для доставки у м. Москву і розміщений у тамбурі і купе ІНФОРМАЦІЯ_1ів. На думку суду, вказаний вантаж перевозився ОСОБА_1 без квитків і пасажирів, а також багажних квитанцій, про що свідчить і бланк НОМЕР_3, з якого випливає, що в вагоні НОМЕР_2 білизну на момент перетину кордону України і митного контролю отримали 17 пасажирів, а комерційний вантаж цим пасажирам не належав.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Відповідно до ст.36 ч.І п.8 КЗпП України підставою для розірвання трудового договору є такі підстави, які передбачені контрактом.

Згідно з п.17 „а" Контракту НОМЕР_4 з ІНФОРМАЦІЯ_1 пасажирського вагона Керченського пасажирського вагонного депо від 15 грудня 2006 р. підставою для розірвання цього договору є встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів або надлишкової ручної поклажі.

Твердження ОСОБА_1 щодо відсутності його провини у провозі незадекларованої ручної поклажі більшою вагою ніж це передбачено Правилами перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом України є необгрунтованим, оскільки суперечить матеріалам справи, зокрема акту про затримку потягу на станції Бєлгород ЮВжд (а.с.7), в якому вказано, що у вагоні НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 провозився незадекларований вантаж.

Крім того, звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 вагону проведено відповідно до вимог чинного трудового законодавства та трудового договору з попередженням про звільнення за два тижні відповідним наказом.

Таким чином, рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає законним і обгрунтованим і підстав для його скасування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не вбачає.

На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п.1, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Придніпровська залізниця" про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Судді колегії