апеляційний суд автономної республіки крим
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів Іщенка В.І.,
Мамасуєвої Л.О.
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку і моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку і моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП, який мотивує тим, що 01 лютого 2005 р., приблизно о 09-30 годин, відповідач на автомобілі ВАЗ-21013, держ. НОМЕР_1, рухаючись по трасі Сімферополь-Керч, у районі 164 км. Траси, порушивши п.12.1 ПДР, здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102, держ. НОМЕР_2 під керуванням позивача, чим спричинив автомобілю останнього механічні ушкодження, які відповідно висновку експертизи складають 10185 грн. 10 коп. Крім того, за твердженням, ОСОБА_1 він поніс і інші матеріальні витрати, зокрема купував матеріали для проведення експертизи, сплатив послуги експерта, вирішуючи питання щодо ДТП він постійно їздив до смт. Леніно і витрачався на бензин, крім того, за проведення юридичної консультації він також витрачав свої кошти. Всього вказані витрати склали 692 грн. 25 коп., а з урахуванням вартості робіт з ремонту автомобіля матеріальний збиток позивача складає 10877 грн. 35 коп. добровільно відшкодовувати матеріальний збиток ОСОБА_2 відмовився. Крім того, за твердженням позивача, внаслідок ДТП він зазнав і моральних страждань, які оцінює у 10000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 22 березня 2006 р. позов ОСОБА_1 був задоволений частково: стягнуто на його користь з ОСОБА_2 матеріальний збиток у розмірі9281 грн. 37 коп.; моральну шкоду у розмірі 900 грн., а також судові витрати - 401 грн., всього - 10582 грн. 58 коп.; в решті позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Справа № 22-ц-1211-Ф/06р. Головуючий у першій інстанції
Пономаренко А.В. Суддя-доповідач Іщенко ВИ
2
На вказане судове рішення представником відповідача була подана апеляційна скарга, в якій вона просить зазначене рішення скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши з відповідача 5785 грн. 39 коп. і судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог; в решті частині позову ОСОБА_1 - відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом при вирішенні питання про відшкодування матеріального збитку, пов'язаного з ремонтом автомобіля, не було враховано, що сума 5785 грн.39 коп. була визначена експертом. Крім того, апелянт вважає, що суд неправильно вирішив питання щодо стягнення судових витрат, не стягнувши їх пропорційно задоволеним вимогам позивача, а також не повинен був стягувати з ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди, оскільки вона не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга представника відповідача - ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що в результаті порушення ОСОБА_2 п.12.1 ПДР України відбулося зіткнення його автомобіля з автомобілем ОСОБА_1, відповідач свою провину у скоєнні ДТП визнав, постанову суду від 22 лютого 2005 р. не оскаржував, штраф сплатив добровільно. Визначаючи розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю ОСОБА_1 внаслідок зазначеного ДТП, суд керувався висновками товарознавської експертизи від 17 лютого 2006 р., яка була проведена з ініціативи ОСОБА_2 у присутності сторін по справі, відповідно до висновків якої вартість ремонтних робіт автомобіля складає 9281 грн. 37 коп. і саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст. 1166 ч.І ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Провина ОСОБА_2 у порушенні ним п.12.1 ПР України і відповідно скоєнні правопорушення за ст. 124 КпАП України підтверджується як протоколом про адміністративне правопорушення, так і постановою суду від 22 лютого 2005 р., яка відповідачем не оскаржувалася і набрала законної сили.
Не можуть бути прийняті до уваги вимоги апелянта щодо зменшення відшкодування ремонтних робіт автомобіля ОСОБА_1 до 5785 грн. 39 коп., оскільки при розгляді справи у суді першої інстанції відповідач та його представник не погоджувалися з такою сумою і наполягали на проведенні повторної експертизи, відповідно до висновків якої (а.с.66-75) вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ-11022 у цінах на лютий 2005 р. складає саме суму, визначену судом у своєму рішенні. Підстав для критичного відношення до висновків експертизи № 2413 від 17 січня 2006 р. у колегії суддів немає.
Згідно зі ст. 1167 ч.І ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її заподіяла при наявності її провини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 у результаті ДТП, встановлений судом правильно відповідно до вищезазначеної норми
з
цивільного законодавства і положень ст.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р., згідно з якою розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Не може бути прийнято до уваги і вимога апелянта щодо пропорційного зменшення суми судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_2, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки судом при вирішенні сум стягнень були враховані вимоги ст. 8 8 ЦПК України і суми судових витрат були зменшенні пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є правильним і обґрунтованим, судом ретельно дослідженні обставини по справі, наявним доказам дана правильна оцінка і тому підстав для його скасування за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не вбачається.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313 314 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тягнення матеріального збитку і моральної шкоди заподіяних внаслідок ДТП-залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.