апеляційний суд автономної республіки крим
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 року м. Феодосія
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
судців: Іщенка В.І.,
Мамасуєвої Л.О.
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Крименерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення строку визнання ордеру на квартиру недійсним, визнання ордеру на квартиру недійсним, скасування реєстрації, виселення з квартири, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго", Молодіжного житлового комплексу „Прометей" про визнання права користування квартирою, зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Крименерго" на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ВАТ „Крименерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виселення без надання іншого жилого приміщення, які мотивовані тим, що позивачу належить на праві власності приміщення за АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі Феодосійського РЕМ відповідно до свідоцтва про право власності, який був виданий Феодосійським міськвиконкомом 22.11.2001 р.
Вказане рішенням Феодосійського міськвиконкому НОМЕР_1 було визнано гуртожитком для тимчасового проживання малих родин працівників підприємства.
Вказане приміщення відповідно до рішення профспілкового комітету і адміністрації підприємства було надано співробітниці Феодосійського РЕМ для тимчасового приживання, де вона прописалася сама 28 березня 2001 р., а 20 листопада 2002 р. прописала свого сина - ОСОБА_2. Перед вселенням до спірного приміщення відповідачка продала свою приватизовану квартиру, тим самим, на думку позивача, погіршивши умови свого проживання. 26 листопада 2002 р. відповідачка припинила трудові відносини з ВАТ „Крименерго", перевівшись до ДАК „Чорноморнафтагаз", і з 27 листопада 2002 р. стала постійно проживати у м. Сімферополі по вул.
Справа № 22-ц-1534-Ф/06р. Головуючий у першій інстанції
Кисельова О.М.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
2
АДРЕСА_2, а у березні 2003 р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 ОСОБА_2 був поселений до спірного приміщення на час проживання там його матері і не знаходиться у трудових відносинах з ВАТ „Крименерго", тому позивач вважає, що ОСОБА_1 має бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням і має бути виселена з нього.
Згодом ВАТ „Крименерго" доповнило позов вимогами щодо виселення -з займаного приміщення ОСОБА_3, ОСОБА_2 без надання їм іншого житлового приміщення, а також визнання недійсним ордеру від 22 березня 2001 р. на право зайняття родиною із однієї людини житлової площі по АДРЕСА_1, а також про поновлення строку визнання ордеру недійсним, як це передбачено ст.59 ЖК України.
ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися до ВАТ Крименерго" та МЖК „Прометей" із зустрічним позовом про визнання права користування квартирою, визнання наймачем та зобов'язання укласти договір найму квартири з наданням житлово-комунальних послуг. Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що між ВАТ „Крименерго" та МЖК „Прометей" 06 січня 1997 р. була укладена угода про будівництво 2-кімнатної квартири, яка повинна була надана ОСОБА_1 за умови відпрацювання трудової програми відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР НОМЕР_2 та розпорядження Ради Міністрів УРСР НОМЕР_3. Вказана трудова програма ОСОБА_1 була відпрацьована, однак, ВАТ „Крименерго" не були виконанні їх зобов'язання щодо надання їй квартири. У вказаному приміщенні, яке має статус квартири, були прописані, крім ОСОБА_1, також і ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на думку позивачів, вони прописані і мешкають у спірному приміщенні на законних підставах, тому їх вищезазначені позовні вимоги є обгрунтованими.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 05 червня 2006 р. в задоволенні позову ВАТ „Крименерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ВАТ Дрименерго" та КП МЖК „Прометей" про визнання права користування квартирою та зобов'язання укласти договір найму - задоволений: визнано права користування АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3; визнано ОСОБА_1 наймачем і зобов язані ВА1 „Крименерго" та КП МЖК „Прометей" укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення.
ВАТ Крименерго", не погодившись з таким рішенням суду, подало апеляційну скаргу в якій просить вказане рішення скасувати та постановити нове, задовольнивши позовні вимоги ВАТ „Крименерго" у повному обсязі. В обгрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам по справі, судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, крім того, апелянт посилається на те, що при новому розгляді справи суд прийняв рішення, протилежне першому, яке було скасовано судом апеляційної інстанції, посилаючись на ті ж самі докази, однак, при цьому у справі нових доказів не додавалося.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ВАТ „Крименерго", ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,.судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ „Крименерго" не підлягає задоволенню з наступних підстав. Висновки суду першої інстанції зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
з
При вирішенні справи судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Виконкому Феодосійської міської ради АР Крим НОМЕР_4 було затверджено акт Державної технічної комісії про готовність до експлуатації будинку по АДРЕСА_1. П.4.2 зазначеного рішення МБТІ було зобов'язано зареєструвати право власності на вказаний будинок за Феодосійськими електричними мережами ДАЕК „Крименерго" на АДРЕСА_1. За актом прийому-передачі від 10 лютого 2001 р. АДРЕСА_1 у вказаному будинку була передана КП МЖК „Прометей" Феодосійським електромережам відповідно до додаткової угоди від 06 січня 1997 р., за умовами якої ДАЕК „Крименерго" виконує роботи з устрою дорожнього покриття та тротуарів біля будинку по АДРЕСА_1, в рахунок дольової участі в будівництві двохкімнатної АДРЕСА_1 для ОСОБА_1 Вказана додаткова угода існує і ніким не була оспорена та не визнана недійсною, крім того на її підставі спірна квартира передається до Феодосійського РЕМ і подальшому права на неї оформлюються за Феодосійським РЕМ ВАТ „Крименерго".
Крім того, на думку суду першої інстанції, ВАТ „Крименерго" пропущений строк на звернення до суду з вимогою про визнання ордеру від 21 березня 2001 р., який був наданий ОСОБА_1 недійсним.
Відповідно до ст.59 ч.2 ЖК України вимогу про визнання ордеру недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ордер на квартиру по АДРЕСА_1 був виданий ОСОБА_1 21 березня 2001 р., а позов ВАТ „Крименерго" з відповідними вимогами був наданий до суду першої інстанції 31 серпня 2004 р., тобто позивачем був пропущений строк позовної давності, встановлений житловим законодавством.
Відповідно із вищезазначеним, вимоги про визнання ордеру на квартиру недійсним, як і інші вимоги ВАТ „Крименерго" не підлягають задоволенню і з тих підстав, що позивачем не доведено, що вказаний ордер ОСОБА_1 отримала з допомогою фальсифікацій документів про потребу у поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері житлове приміщення, тощо.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є правильним, відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства, при його постановленні судом враховані всі обставини по справі, а наданим доказам дана належна правова оцінка, тому підстав для скасування рішення за апеляційною скаргою ВАТ „Крименерго" із задоволенням його позову у повному обсязі немає.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Крименерго" відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2006 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Крименерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення строку визнання ордеру на квартиру недійсним, визнання ордеру на квартиру недійсним, скасування реєстрації, виселення з квартири, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго", Молодіжного
4
житлового комплексу „Прометей" про визнання права користування квартирою, зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя