Справа №2о-2/2007р.
РІШЕННЯ
іменем України
15 серпня 2007р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мельник О.О.
народних засідателів: Телепньової О.В., Горбачевської Т.В
при секретарі Дубогрій С.М.Дириченко СМ., Макаревич Я.А. Лесик І.Ю.
прокурора Мойсієнко О.В., Зінченка О.В.
представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи - відділ опіки та піклування Бориспільського міськвиконкому, ОСОБА_4, про визнання особи недієздатною,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеною заявою, і в судовому засіданні його представник підтримав письмовий текст даної заяви з усними доповненнями про те, що заявник посилається на те, що його рідна мати-ОСОБА_4 страждає на стійке психічне захворювання, внаслідок якого нездатна в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що проявляється в неадекватній та агресивній поведінці останньої, яка спілкується сама із собою, з телевізором, обвинувачує усіх близьких в посяганні на неї та на належне їй майно, безпричинно пробила молотком дирки в капітальній стіні будинку, так їх і залишивши, вслід чого направлялась на стаціонарне лікування до Київської обласної психіатричної лікарні № 1 психіатром Бориспільської ЦРЛ, який поставив їй відповідний діагноз. На даний час стан її здоров"я значно погіршився. Остання постійно звертається до органів внутрішніх справ з приводу погроз в її бік від її дочки та внука, щодо крадіжок належного їй майна, а також з приводу застосування до неї з боку доньки фізичного насильства. Тому просить визнати її недієздатною.
Заявник в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, в своїй письмовій заяві просить справу слухати у його відсутність, свої інтереси доручає представляти своєму представнику.
ОСОБА_4 в судовому засіданні проти заяви заперечує, посилаючись на те, що вона ніколи не страждала на психічне захворювання та не страждає на нього і на даний час. На обліку у лікаря-психіатра вона не перебуває. Діагноз, що зазначений в довідці, виданою лікарем-психіатром ОСОБА_5, яка знаходиться в матеріалах справи, є надуманим. Останній приходив до неї вже після видачі даного направлення та казав, що він особисто його не видавав та не підписував,, а дана заява подана до суду заявником з метою позбавлення її житла у вигляді належних їй 2-х кімнат у будинку, де вона проживає, з приводу чого у неї з її дітьми виникають конфлікти та бійки, зокрема з донькою, що змушує її звертатися до органів внутрішніх справ з заявами для відповідного реагування останніх. Крім того, додала, що в провадженні суду знаходиться справа за її позовом про виселення її доньки та онука з належного їй помешкання, і стіна в будинку розбита для можливості побудови окремого ходу в її кімнату, на підставі усної домовленості із суддею, яка розглядає справу, з метою примирення сторін.
Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав покази останньої та додав, що звернення ОСОБА_4 до органів внутрішніх справ були спричинені протиправними діями її співмешканців, за необхідністю. Крім того, на підставі її заяв одна особа була притягнута до кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 не знала про її направлення, як хворої особи, на стаціонарне лікування.
Представник заінтересованої особи вважає, що підстав для визнання ОСОБА_4 недієздатною не має, оскільки відповідно до висновку експерта дана особа не страждає на психічне захворювання, розуміє значення своїх дій та може керувати ними, враховуючи, що даний факт підтверджується також показами свідків.
Суд, заслухавши думку прокурора, який вважає, що ОСОБА_4 не слід визнавати недієздатною, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Встановлено, що заявник є рідним сином ОСОБА_4 Остання разом із своєю донькою-ОСОБА_6 та онуком проживає в АДРЕСА_1. Між ОСОБА_4 та її вищевказаними родичами постійно виникають конфлікти та сварки з приводу їх спільного проживання в одному будинку, внаслідок чого ОСОБА_4 неодноразово зверталась до органів внутрішніх справ з приводу протиправних дій її співмешканців відносно неї, які виявлялись, в т.ч. у застосуванні відносно неї фізичного насильства з боку її доньки, за що
2
остання вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2005 року була притягнута до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України.
ОСОБА_4 на психічне захворювання не страждає, і може в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Вищенаведене підтверджується даними копії свідоцтва про народження заявника (а.с.4), даними акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи №173 від 14.02.2007 року, за яким ОСОБА_4 на психічне захворювання не страждає, і може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними(а.с.104-105), даними відмовних матеріалів № 2521 від 04.08.2005р. та № 2667 від 17.07.2006р., за якими, встановлений факт постійних сварок та бійок між ОСОБА_4 та її донькою ОСОБА_6 на грунті їх спільного проживання, даними відмовного матеріалу №3605 від 26.09.2006 року, за яким, встановлений факт сварки між ОСОБА_4 та її донькою та онуком, що виникла на грунті несплати останніми комунальних послуг, даними копії вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2005 року, за яким встановлений факт нанесення ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень з боку її доньки-ОСОБА_6(а.с.23-24), даними матеріалів цивільної справи № 2-47/2007 року, з якої вбачається наявність спору між ОСОБА_4 та її донькою і онуком з приводу неможливості їх спільного проживання, показами свідків.
Так, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він є лікарем-психіатром, і у вересні 2005 року до нього, з приводу обстеження ОСОБА_4 зверталась донька останньої, на що ним, зі слів доньки хворої, був визначений попередній діагноз ОСОБА_4, а направлення на ім"я ОСОБА_4 ним особисто видано та підписано не було, можливо підпис проставляла його медсестра, за його вказівкою. Даний документ не є підставою для ствердження діагноза ОСОБА_4 Дане питання вирішує спеціальна комісія при Київській обласній психіатричній лікарні № 1.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що знає ОСОБА_4 як мати своєї подруги. Один раз вона спілкувалась з нею, і ОСОБА_4 розказувала їй про відносини в їх сім"ї, про те, що її донька її б"є, з чого вона зробила висновок, що ОСОБА_4 боїться своїх дітей. Вона бачила, що у ОСОБА_4 на носі була подряпина. Крім того, вона додала, що їй відомо, що донька ОСОБА_4 притягувалась до кримінальної відповідальності.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що є донькою ОСОБА_4, і постійно проживає з нею в належному її матері будинку. Вона зверталась до лікаря-психіатра за допомогою, оскільки турбувалась за стан здоров"я своєї матері, яка спілкувалася сама із собою, розмовляла з телевізором, неадекватно та агресивно поводила себе, а саме безпідставно звинувачувала свого внука у крадіжках, її з братом-у застосуванні до неї фізичного насильства, писала заяви до міліції, хоча викладені в них факти під час проведених перевірок не підтвердилися, а також заподіяла їй тілесні ушкодження, кидавши у неї кирпичі, пробила в стіні дирку. її мати каже, що хоче жити окремо від усіх них. Додала, що дійсно притягувалась до кримінальної відповідальності за побиття своєї матері.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 є її двоюрідною сестрою. Остання не є психічно хворою людиною. Заявник безпідставно намовляє на свою матір. У неї дуже напружені відносини із донькою. Одного разу, вона прийшла до неї побита і 10 днів проживала разом з нею У її присутності ОСОБА_4 спокійна, ніяких випадків агресії вона у останньої не помічала. Про такі випадки ніхто нічого їй не казав.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_4 та часто буває у неї вдома. їй відомо, що у ОСОБА_3 є конфлікт із донькою з приводу будинку, де вони проживають.ОСОБА_3 хоче виділити своїй доньки окрему кімнату у будинку. Вона бачила, що там начеб-то проводиться ремонт, хто його здійснює їй невідомо. Випадків агресії у поведінці ОСОБА_4, будь-яких відхилень у послідовності її розмови, а також випадків розмови останньої із телевізором, вона не помічала. Остання їй розказувала, що її донька та онук б"ють її та ображають та їй відомо, що ОСОБА_4, внаслідок такого побиття, одного разу проживала 10 днів у своєї сестри. Про крадіжки їй нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона є сусідкою ОСОБА_4, однак не спілкується з нею близько 10 років. їй відомо, що у неї з донькою є конфлікт.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що не спілкується із ОСОБА_4 з серпня 2006 року Внаслідок сварок в сім"ї останньої, відносини із донькою ОСОБА_3 у неї погіршилися. Щодо її неадекватної поведінки та випадків агресії у ОСОБА_4 їй нічого невідомо.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 є її рідною тіткою. їй відомо, що у ОСОБА_4 існує конфлікт із донькою з приводу помешкання, де вони проживають, і донька ОСОБА_4 притягувалась до кримінальної відповідальності внаслідок побиття її тітки. Щодо захворювань ОСОБА_4 їй нічого не відомо. Остання сама за собою доглядає, обробляє земельну ділянку біля будинку, веде господарство. Зі слів ОСОБА_4 знає, що
3
дира в стінці будинку пробита за мировою угодою між ОСОБА_4 та її дочою з приводу користування будинком.
На підставі ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Як вбачається з вищенаведеного, ОСОБА_4 на будь-яке психічне захворювання не страждає, здатна в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а бійки та сварки, що виникають між нею та її родичами викликані існуючим між ними конфліктом з приводу користування помешканням, в якому вони спільно проживають.
В зв"язку з чим суд критично оцінює покази заявника, його представника та свідка ОСОБА_6 про те, що численні скарги ОСОБА_4 викликані наявністю у останньої психічної хвороби, оскільки дані скарги є однією з форм реакції ОСОБА_4 на вищевказану конфліктну сітуацію.
Інші ж прояви будь-якої психічної хороби також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні жодним з доказів.
А посилання на те, що ОСОБА_4 безпричинно пробила стіну в будинку, як на ознаку психічного захворювання спростовується як самою ОСОБА_4 так і іншими доказами, в т.ч. наявністю на розгляді в проваджені Бориспільського міськрайсуду житлового спору між нею та її рідними, і дана пробоїна є одним з варіантів намагання вирішити даний спір.
Також, в суду немає підстав сумніватись в правдивості та об"єктивності висновку судово-психіатричної експертизи, оскільки даний висновок зроблений на підставі всіх наявних в справі, доказів, які в повній мірі та об"єктивно досліджені і враховуючи, що даний висновок співпадає з думкою всіх заінтересованих осіб, прокурора та з іншими доказами по справі.
Тому, враховуючи, що ОСОБА_4 не має хронічного, стійкого психічного розладу, здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підстав визнання її недіїздатною суд не вбачає, і в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.39 ЦК України, ст.ст.10,11,60,62,64,212-215,240-241 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3, заінтересовані особи - відділ опіки та піклування Бориспільського міськвиконкому, ОСОБА_4, про визнання особи недієздатною - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київскої області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.