Справа №11-721/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Стародубцева
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Доповідач - Забара
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Забари І. К.,
суддів - Борсая В. М., Сахнюка В. Г.,
з участю прокурора - Паливоди Л.В.
потерпілого ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 вересня 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави в особі фінансового управління Шосткинської міської ради 6191 грн. 46 коп., на користь ОСОБА_1 2613 грн. 01 коп. за завдану майнову шкоду та 20000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 2757 грн. 22 коп. за завдану майнову шкоду та 20000 грн. за завдану моральну шкоду.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 24456 грн. на додаткові витрати пов’язані з майбутнім лікуванням залишено без розгляду, -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
18 липня 2008 року близько 21-40 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем «HYUNDAI SANTA FE» д.н. НОМЕР_3, рухаючись по вул. П.Комуни з боку вул. Воронізька в м. Шостка, в районі магазину «Затишок», по вул. П.Комуни 16 в м. Шостка, здійснюючи поворот ліворуч, внаслідок порушення пунктів 2.3. «б», 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з мотоциклом «Ява 350» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення: водію мотоцикла «Ява 350» ОСОБА_1 були завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани обличчя, травматичної екстракції 2 та 1 зубів зліва зверху і 1 зубу справа зверху, при огляді експертом виявлено рубець (слід колишньої рани) по середній лінії обличчя починаючи від лобової області до підборіддя, ці ушкодження призвели до утворення рубця (рубців) на обличчі які є непоправними ушкодженнями і можуть бути розцінені як тяжке тілесне ушкодження, коли буде визнано знівечення обличчя; пасажиру мотоцикла «Ява 350» ОСОБА_5 – тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння у вигляді тяжкої ЗЧМТ, лінійного перелому лівої скроневої кістки, забою головного мозку, гострої епидуральної гематоми зліва, закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням, розриву правого яєчка.
В поданій апеляції адвокат ОСОБА_2, посилаючись на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, просить вирок суду скасувати, справу повернути прокурору для провадження додаткового розслідування, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. При цьому вказує, що в порушення вимог ст.130 КПК України дії ОСОБА_4 слідчим було перекваліфіковано з ч.1 ст.286 КК України на ч.2 ст.286 КК України, в справі відсутні будь-які дані щодо притягнення чи не притягнення потерпілого ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України; було порушено право обвинуваченого на захист; судом не було виконано вказівки колегії суддів, викладені в ухвалі Верховного Суду України від 03.06.2010 року; судом покладено в основу вироку не ті показання свідків, які були надані в судовому засіданні, а ті, які містяться в обвинувальному висновку; не було з’ясовано великий перелік питань, з’ясування яких має значення для правильного вирішення справи; не було проведено комплексної судової авто-технічно-трасологічної експертизи.
Прокурор, який браву участь у розгляді справи судом першої інстанції, у зміненій апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, неправильним застосуванням кримінального закону та однобічністю і неповнотою судового слідства. При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що під час судового розгляду справи факт порушення експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, не знайшов свого підтвердження, у зв’язку з чим підлягає виключенню з обвинувачення засудженого. Крім того, вказує, що судом при призначенні покарання не було враховано, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, вину не визнав, у скоєному не розкаявся, шкоду потерпілим не відшкодував. Також посилається на те, що суд першої інстанції не виконав вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду України при скасуванні попереднього вироку.
Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_1 та прокурора на часткову підтримку поданих апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі п.1 ч.1 ст.367 КПК України однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства є підставою для скасування або зміни вироку суду при розгляді справи в апеляційному суді.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.368 КПК України дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09.10.2009 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.2 ст.286 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 24.12.2009 року вказаний вирок залишено без зміни.
Ухвалою Верховного Суду України від 03.06.2010 року вищевказані вирок суду щодо ОСОБА_4 та ухвала апеляційного суду скасовані, а справу направлено на новий судовий розгляд.
Відповідно до зазначеної ухвали Верховного Суду України районному суду були надані вказівки під час нового розгляду справи щодо необхідності встановлення механізму скоєння ДТП, усунення суперечностей, які містяться у висновках експертів шляхом призначення комплексної судово-автотехнічної експертизи, перевірки доводів адвоката, викладених в його касаційній скарзі.
В той же час, судом першої інстанції зазначені вказівки Верховного Суду України не були взяті до уваги і відповідно не виконані, і зроблено передчасний висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.268 КК України.
В ході судового розгляду справи комплексної судово-автотехнічної експертизи проведено не було, механізм скоєння ДТП не встановлено.
Крім того, призначаючи ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки та до вступу вироку в законну силу, змінючи запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою, суд першої інстанції також не звернув уваги на позицію Верховного Суду України з цього приводу про те, що виправлення засудженого, з урахуванням вини потерпілого, можливе без ізоляції від суспільства.
З наведених же підстав є необґрунтованими і доводи апеляції прокурора про надмірну м’якість призначеного судом ОСОБА_4 покарання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду не можна визнати законним та обґрунтованим і тому він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Інші доводи, викладені в поданих по справі апеляціях підлягають перевірці та оцінці судом під час нового судового розгляду справи.
Крім того, колегія суддів вважає, що підстави для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відсутні, тому вказаний запобіжний захід слід змінити на підписку про невиїзд.
Керуючись ст.362, 367, 368, 377 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляції адвоката ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 вересня 2011 року відносно ОСОБА_4 скасувати в зв’язку з однобічністю і неповнотою судового слідства, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з під варти в залі суду негайно.
СУДДІ:
Забара І. К. Борсай В. М. Сахнюк В. Г.