АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року вересня місяця 19 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апелляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі Головуючого судді Моісеєнко Т.І.. Суддів Іщенка В.І.
Мамасуєвої Л.О.
при секретарі: Піцик Н.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосіі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанов Відділу державної виконавчої служби м.Керчі про закінчення виконавчого провадження, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою на постанови про закінчення виконавчого провадження Державної виконавчої служби м.Керчі від 13.02.2006 року і 27.04.2006 року та зобов'язати виконавчу службу прийняти до провадження виконавчий лист, виданий 21.02.2005 року Керченським міським судомі та належним чином виконати рішення суду. Свої вимоги мотивує тим, що 21.02.2005 року Керченський міський суд постановив рішення, яким зобов'язав ОСОБА_2 не чинити перепон в здійсненні її права по вихованню онуки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до рішення опікунської ради Управління освіти Керченської міської ради від 12.05.2004 року. 14.03.2006 року їй було вручено постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.02.2006 року, з якого вбачається, що виконавче провадження НОМЕР_1 виконано, так як ОСОБА_2 не чинить перешкод в спілкуванні з онукою. Вказана постанова нею була оскаржена в порядку адміністративного судочинства, а виконавчий лист було знову передано на виконання. 08.05.2006 року вона отримала постанову від 27.04.2006 року про відмову в відкритті виконавчого провадження. Однак рішення суду належним чином не було виконано, вона не мала можливості спілкуватись з онукою.
Ухвалою Керченського міського суду від 08 червня 2006року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.02.2006 року - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить вказані ухвали скасувати і ухвалити нову ухвалу по суті, задовольнивши її вимоги, вказавши, що ухвали суду є незаконними, так як висновки суду не відповідають обставинам справи. В ухвалі суд вказав, що 20.01.2006 року в присутності всіх осіб державний виконавець роз'яснив боржнику суть рішення суду про що склав акт, а інших обов'язків на боржника не наложено. Таке твердження суду не відповідає дійсності і протирічить рішенню суду від 21.02.2005 року, відповідно до якого суд зобов'язав ОСОБА_2 не чинити перепон в спілкуванні з онукою і надати час для спілкування , передбачене рішенням опікунської ради, з 15 годщини суботи до 17 години неділі. Тлумачення рішення суду в обов'язок державного виконавця не входить. Своєю ухвалою суд позбавив її права на спілкування з онукою.
Справа № 22-Ц-1577-Ф/06 Головуючий у першій інстанції Білоусов Е.Ф.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні справи суд першої інстанції виходив з того, що 29.11.2005 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за рішенням суду від 21.02.2005 року у справі №2-639/05. Після двох невдалих спроб 21 і 30 грудня 2005 року, державному виконавцю вдалося 20.01.2006 року у присутності всіх зацікавлених осіб роз'яснити боржникові суть рішення суду і скласти про це акт. Виходячи зі змісту рішення суду ніяких інших обов'язків на боржника не покладалось, тому її доводи про те, що рішення суду не виконане - неспроможні. Аналогічна відповідь дана заявникові та прокурору на її звернення із приводу невиконання боржником рішення суду.Той факт, що в дні наступних побачень зустрічі проходили у квартирі ОСОБА_2, у присутності сторонніх осіб і з відмовою онуки йти з квартири з бабусею, що не заперечує й сама боржниця, не дає підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.02.2006 року, а є підставою для уточнення порядку участі позивачки у вихованні онуки органом опіки або судом у порядку загально-цивільного судочинства.
Колегія судців вважає висновки суду першої інстанції не обґрунтованими, оскільки вони зроблені на підставі досліджених доказів, яким надана неналежна правова оцінка. Судом встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлено ухвалу, яка не відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст.37 ч.І п.8 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до рішення Керченського міського суду АР Крим від 21.02.2005 року, яке набрало законної сили з 03.10.2005 року (а.с.5), зобов'язано ОСОБА_2. не чинити перешкод ОСОБА_1 в здійсненні її права по вихованню онуки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно рішення Опікунської ради Управління освіти Керченської міської ради НОМЕР_2(а.с.4), а відповідно до протоколу засідання опікунської ради від 29.04.2004 року, ОСОБА_1 надано право зустрічатись з онукою кожного тижня з 15 годин суботи до 17 годин неділі за АДРЕСА_1(а.с.6).
За заявою позивача Державною виконавчою службою в м.Керчі було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення суду, а постановою заступника начальника ДВС Просолковою І.А. від 13.02.2006 року виконавче провадження НОМЕР_1 про обов'язок ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 в здійсненні її права по вихованню онуки, відповідно до рішення опікунської ради, в зв'язку з закінченням, так як ОСОБА_2 роз'яснено рішення суду і вона не чинить перешкод ОСОБА_1 в спілкуванні з онукою(а.с.7).
Однак в подальшому ОСОБА_2 перешкоджала зустрічам позивача з її дочкою ОСОБА_1 і остання повторно звернулася з заявою до Державної виконавчої служби у м.Керчі про виконання рішення суду, однак постановою державного виконавця Міхєєвої Л.В. від 27.04.2006 року було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу і в відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню в зв'язку з відміткою на виконавчому документі відмірки про реальне виконання рішення суду(а.с.8). Вищевказане свідчить про те, що державним виконавцем Державної виконавчої служби м.Керчі при виконання рішення суду від 21.02.2005 року помилково і передчасно було закрито провадження по справі, а при повторному зверненні позивача з заявою про виконання рішення суду, безпідставно було відмовлено в відкритті провадження по примусовому виконанню рішення суду, відповідно до виконавчого документу, так як з постанови від 13.02.2006 року вбачається, що ОСОБА_2 рішення суду роз'яснено і вона не чинить перешкод ОСОБА_1 в спілкуванні з онукою, в той час як рішення суду зобов'язує ОСОБА_2 не чинити перешкод в спілкуванні бабусі з онукою відповідно з рішенням Опікунської ради Управління освіти Керченської міської ради, яка надала позивачу право спілкування з онукою кожного тижня у встановлений рішенням час протягом невизначеного строку і колегія суддів не може погодитися, що рішення підлягає одноразовому виконанню, а не протягом тривалого строку. А оскільки від позивача державному виконавцю не надходила заява про закінчення виконання рішення суду, постанови від 13.02.2006 року і 27.04.2006 року колегія судців не може визнати такими, що ґрунтуються на законі і вони підлягають скасуванню.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною і обгрунтованною, так як вона постановлена з порушенням вимог матеріального і процесуального закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, якою позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
Керуючись ст.302, 303, 304, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2006 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника Державної виконавчої служби м.Керчі Просолкової І.А. про закінчення виконавчого провадження від 13.02.2006 року та постанову державного виконавця Міхєєвої Л.В. про відмову в відкритті виконавчого провадження від 27.04.2006 року по виконавчому листу НОМЕР_3, виданого Керченським міським судом Автономної Республіки Крим 03.10.2005 року.
Зобов'язати Державну виконавчу службу м.Керчі відновити виконавче провадження НОМЕР_1про примусове виконання рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2005 року по справі №2-639/05р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.