Справа № 296/11425/24

1-і/296/107/25

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2025 рокум .Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді                                               ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання                              ОСОБА_2 ,

прокурора                                                               ОСОБА_3 ,

захисника                                                               ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                                                     ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12024060400002306 від 26.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,                  

                                                      встановив:

У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження внесеному в ЄРДР за №12024060400002306 від 26.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого завершується 28.03.2025 року.

Оскільки судовий розгляд не завершено, прокурор 24.03.2025 року звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на 60 днів.

В обґрунтування клопотання вказав на доцільність продовження даного виду запобіжного заходу, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Ризики, які враховувалися судом при застосуванні відносно ОСОБА_5   запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились. На думку сторони обвинувачення існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України – переховування від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення у разі визнання його винуватості, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також обвинувачений схильний до вчинення інших правопорушень.

Обвинувачений та захисник щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 19.09.2024 відносно ОСОБА_5 застосовано  запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався судом та строк дії якого закінчується 28.03.2025.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд при вирішенні питання, на виконання вимог ст.178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку правопорушень, в яких обвинувачується останній, що відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину.

З урахуванням того, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, немає сталих та міцних соціальних зв`язків, ніде не працює, будь-якого майна у власності не має, не має зв`язків сімейного та побутового рівня з високим ступенем зобов`язальних відносин.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу, виходячи із необхідності забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутність даних про зменшення чи відсутність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України. 

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, обставин, які б свідчили про те, що на даний час необхідність у раніше обраному запобіжному заході відпала, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369 КПК України, суд,- 

                                                               постановив:            

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО Житомирської УВП №8 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 22 травня  2025 року (включно).

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, та направити до СІЗО при ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8  для виконання та вручення обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою в той же строк з моменту вручення копії даної ухвали.   

Головуючий суддя                                                                                ОСОБА_1