П О С Т А Н О В А

Іменем України

"25" березня 2025 р.                                                                        Справа153/281/25

Провадження3/153/150/25-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В. за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

15 лютого 2025 року близько 16 години 00 хвилин по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_1 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурними та образливими словами.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка надсилалася на адресу його місця проживання. На адресу суду повернулася судова повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, ОСОБА_2 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно нього, не вчинялось, тому в силу ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається у його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_2 є її свекром, який 15 лютого 2025 року перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ображав її нецензурними словами та останнім часом безпричинно до неї чіпляється.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВАД №306676 від 15.02.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 , дані нею в судовому засідання, вважаю вину ОСОБА_2 доведеною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а його дії кваліфікую, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої особи.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_2 , враховую характер скоєного правопорушення та особу винного.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.

З врахуванням обставин справи та особи порушника ОСОБА_2 , вважаю за необхідне застосувати відносно нього захід адміністративного стягнення, який передбачений санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_2 судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 173-2, 221, 283, 284 ч.1 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя                                        Р.В. Швець