ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа№ 910/2384/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

Секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

За участю представників: не з`явились,

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 (повний текст рішення складено 15.10.2024)

у справі №910/2384/24 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про зобов`язання припинити дії та стягнення 772 306,89 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 у справі №910/2384/24 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Іоннікова І.А.), повний текст якої складено 05.03.2025, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/2384/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/2384/24 залишено без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги покладено на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Також постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 у справі №910/2384/24 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Іоннікова І.А.), повний текст якої складено 05.03.2025, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/2384/24 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/2384/24 залишено без змін.

24.02.2025 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» звернулось до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.02.2025 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2384/24 у судовому засіданні на 11.03.2025, встановлено учасникам справи строк для подачі своїх пояснень або заперечень щодо поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2384/24 до 07.03.2025.

04.03.2025 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач просить суд відмовити у її задоволенні.

У судове засідання, призначене на 11.03.2025, представники сторін не з`явилися.

Представник позивача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду заяви був обізнаний, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 27.02.2025 до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд».

11.03.2025 від представника Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, враховуючи зміст наведених правових норм, суд, розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду апеляційної скарги, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.

Колегія суддів зазначає, що відповідач у поданому клопотанні про відкладення розгляду справи посилається на положення частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не вказуючи при цьому жодних причин неможливості забезпечення явки його представника у судове засідання з поданням відповідних доказів.

Водночас, за змістом частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на зазначене, колегія суддів відмовляє представнику відповідача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви та доходить висновку про можливість її розгляду без участі представників сторін.

У судовому засіданні 11.03.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини додаткової постанови.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/2384/24, дійшов таких висновків.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Колегією суддів установлено, що у відзиві на апеляційну скаргу від 24.01.2025 представником позивача адвокатом Музикою М.П. зазначено, що судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції становлять 40 000,00 грн, докази понесення яких будуть подані після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Так, після прийняття 18.02.2025 постанов Північним апеляційним господарським судом у даній справі адвокатом позивача Музикою М.П., керуючись положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, 24.02.2025 через підсистему «Електронний суд» було подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Вказану заяву було подано у встановлений законом строк (протягом п`яти днів з дати ухвалення постанови судом апеляційної інстанції).

До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/2384/24 представником позивача додані копії договору про надання правничої допомоги №01/02-2 від 01.02.2024, укладеного між Адвокатом Музикою М.П. та ТОВ «СіПіДжі Енерджі», додаткової угоди №1 від 17.01.2025 до Договору №01/02-2 від 01.02.2024, акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 21.02.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001326 від 11.01.2019, ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1328860 від 29.11.2024, докази відправки заяви відповідачу (квитанції про доставку документів до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд»).

Судом установлено, що з метою надання правничої допомоги між ТОВ «СіПіДжі Енерджі» та Адвокатом Музикою М.П. укладено Договір про надання правничої допомоги №01/02-2 від 01.02.2024 (далі, Договір) та Додаткову угоду №1 до нього від 17.01.2025, за змістом яких адвокат взяв на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу щодо захисту його інтересів у Північному апеляційному господарському суді у судовій справі №910/2384/24.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №01/02-2 від 01.02.2024 адвокат на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання такої правої (професійної правничої) допомоги:

- усного та письмового консультування;

- складання проектів необхідних процесуальних документів та консультування в процесі складання клієнтом скарг, претензій (вимог), позовних заяв, мирових угод, заперечень, клопотань, тощо;

- представляє в установленому порядку інтереси клієнта в господарських судах;

- консультує з питань вибору правової стратегії захисту інтересів клієнта;

- надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності.

Згідно пункту 1.2. додаткової угоди №1 від 17.01.2025 за надання професійної правничої допомоги у Північному апеляційному господарському суді у судовій справі №910/2384/24 клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 40 000,00 грн. Остаточна сума визначається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

21 лютого 2025 року адвокат Музика М.П. та Товариство з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» склали та підписали акт №2 приймання-передачі наданих послуг до договору №01/02-2 від 01.02.2024, яким визначили, що надана адвокатом Музикою М.П. професійна правнича допомога згідно Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01/02-2 від 01 лютого 2024 року, Додаткової угоди №1 від 17.01.2025 року до згаданого Договору включала в себе:

- вивчення та аналіз апеляційної скарги, поданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/2384/24;

- аналіз судової практики та вибір стратегії представництва інтересів Клієнта;

- підготовка та подання в інтересах Клієнта відзиву на апеляційну скаргу, подану Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/2384/24;

- представництво інтересів Клієнта під час судового засідання у Північному апеляційному господарському суді у судовій справі №910/2384/24;

За актом від 21 лютого 2025 року надана професійна правнича допомога згідно Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №01/02-2 від 01 лютого 2024 року, Додаткової угоди № 1 від 17.01.2025 року до Договору про надання

правової (професійної правничої) допомоги №01/02-2 від 01 лютого 2024 року становить 40 000 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок).

При цьому, згідно з пунктом 1.3. додаткової угоди №1 від 17.01.2025 оплата за надання професійної правничої допомоги, передбаченої пунктом 1.1. цієї додаткової угоди, здійснюється не пізніше 10 календарних днів з дня ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови за наслідком розгляду апеляційної скарги відповідача у судовій справі №910/2384/24.

Отже, з огляду на подані представником позивача документи, матеріалами справи підтверджується факт надання Адвокатом позивачу правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції на загальну суму 40 000,00 грн.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, висновки якої враховуються судом згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на це суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у його заяві від 04.03.2025, стосовно того, що за відсутності доказів оплати позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн відсутні підстави стягувати їх з відповідача.

Водночас, у поданих до суду апеляційної інстанції запереченнях представниця відповідача зазначила, що надання послуг з вивчення та аналізу апеляційної скарги, аналізу судової практики та вибір стратегії представництва інтересів Клієнта не передбачено Договором.

Суд не приймає ці доводи до уваги, оскільки надання таких послуг фактично охоплюється послугами з «представлення в установленому порядку інтересів клієнта в господарських судах», «консультування з питань вибору правової стратегії захисту інтересів клієнта», які передбачені пунктом 2.1. Договору.

Водночас, обґрунтованих доводів щодо неспівмірності заявлених до стягнення витрат обсягу фактично наданих послуг, непропорційності цих витрат до предмета спору, невідповідності їх критерію розумності, відповідач не наводить.

Невідповідності заявленої до стягнення позивачем суми (40 000,00 грн) критеріям співмірності та дійсної необхідності судом апеляційної інстанції не встановлено, заявлена позивачем сума є розумним розміром витрат позивача на послуги адвоката в даній справі, враховуючи значення даної справи для сторін, обсяг підготовленого відзиву, а також те, що за своєю категорією дану справу не можна віднести до справ незначної складності.

Розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн становить близько 5% від ціни позову, а тому їх розмір не може вважатися непропорційним до предмета спору.

Враховуючи зазначене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2384/24 задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СіПіДжі Енерджі» (03162, місто Київ, вулиця Зодчих, будинок 50А, офіс 1; ідентифікаційний код 35897999) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/2384/24 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 25.03.2025.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко