ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/582/25 Справа № 212/2016/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року                                                                м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.02.2025 року про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 12025041730000154 від 02.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, офіційно не працюючого, маючого середньо-технічну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:

-29.08.2022 р. Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком від 06.07.2022 р. та вироком від 20.07.2022 р., остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого 09.12.2024 р. по відбуттю строку покарання

у вигляді тримання під вартою до 22.04.2025 року включно з визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., -

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

В провадженні СВ ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12025041730000154 від 02.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

24.02.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.02.2025 року задоволено клопотання слідчої та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12025041730000154 від 02.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України до 22.04.2025 року включно з визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

На вказану ухвалу слідчого судді підозрюваний ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що слідчий суддя не врахував фізичний стан підозрюваного, його хвороби та те, що останній має адресу прописки по вул. Мальвовій, буд. 26, м. Кривий Ріг. Також зазначає, що має бажання вступити до лав ЗСУ в 17 танкову бригаду для захисту Батьківщини. Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати йому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Позиції учасників судового провадження

       Захисник підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи із такого.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема запобіжні заходи.

Запобіжний захід застосовується/продовжується з метою унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися у майбутньому.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8  підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Додані до клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою матеріали, які обґрунтовують дане клопотання, у сукупності містять дані, які дають підстави об`єктивному спостерігачу вважати, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідування.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagoz v. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні «Murray v. the United Kingdom».

Враховуючи, що суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у причетності ОСОБА_8 до інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме: протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 10.02.2025 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.02.2025 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.02.2025 р.; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.02.2025 р.; матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що слідчим суддею було встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на тяжкість підозри, можливе майбутнє покарання, стадію досудового розслідування, яке триває та продовжують збиратися докази, наявність свідків, про яких обізнаний підозрюваний.

Слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, на підставі досліджених під час судового засідання ризиків та індивідуальних особливостей кримінального провадження і підозрюваного, дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів та ставити під сумнів правильність таких висновків підстав не вбачає.

При цьому, колегія суддів погоджується і з розміром визначеного слідчим суддею альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн., та вважає, що вказаний розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Що стосується доводів апелянта про його незадовільний стан здоров`я, то вони, на переконання колегії суддів, в даному випадку не можуть бути підставою для зміни чи відмови в застосуванні запобіжного заходу, з огляду на відсутність медичних відомостей про неможливість перебування підозрюваного під вартою.

Враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів для підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, його вік, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків, матеріальне становище, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а перебування останнього на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є беззаперечною підставою для продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що також спростовує доводи апеляційної скарги підозрюваного в цій частині.

Бажання підозрюваного ОСОБА_8 проходити службу в ЗСУ на даному етапі кримінального провадження не є підставою для зміни йому запобіжного заходу.

Таким чином, доводами апеляційної скарги не спростовано правильність висновків слідчого судді щодо наявності підстав для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, і обставин, за яких клопотання слідчого не підлягало б задоволенню під час апеляційного перегляду не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею було постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу підозрюваного  ОСОБА_8 без задоволення.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

                                       ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

       Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.02.2025 року про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 12025041730000154 від 02.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою до 22.04.2025 року включно з визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. залишити без змін.

       Судді: