Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2418/23

Провадження №: 1-кп/332/53/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080020000312 від 29.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Біленьке Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, військовослужбовця за мобілізацією, який проходив службу на посаді номера обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини  НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

встановив:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01 травня 2022 року за № 38 солдата ОСОБА_4 з 01 травня 2022 року зараховано в списки особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення. Під час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обіймав посаду номера обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан продовжено та діє до цього часу.

Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

В період часу з 05 серпня 2022 року по 23 серпня 2022 року солдат ОСОБА_4 перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Клініка сімейний лікар Широківської сільської ради» Запорізького району Запорізької області, в зв`язку з чим солдат ОСОБА_4 повинен був повернутися з лікувального закладу до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 (місця служби) на околиці села (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану) Запорізької області 24 серпня 2022 року.

Однак, солдат ОСОБА_4 , 24 серпня 2022 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, будучи зобов`язаним з`явитися на службу, не з`явився до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 (місця служби) на околиці села (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану) Запорізької області, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав, про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 (місця служби) до 06 жовтня 2022 року, а саме до моменту звернення до КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, де останній перебував на лікуванні до 29 жовтня 2022.

Таким чином, в період часу з 24 серпня 2022 року по 05 жовтня 2022 року номер обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, в порушення вимог ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, діючи умисно з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, не з`явився вчасно без поважних причин до місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 (місця служби) на околиці села (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану) Запорізької області, обов`язки військової служби не виконував, до місця несення військової служби безпідставно не прибував, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення до місця несення військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління не здійснив, за наявності реальної можливості для цього.

В подальшому, 14 жовтня 2022 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, добровільно та з власної ініціативи прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі із з`явленням із зізнанням.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.5 ст.407 КК України, як нез`явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно без поважних причин на службу, вчинене в умовах воєнного стану (в редакції чинній до 26.01.2023).

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в порядку ч.5 ст.401 КК України, оскільки він бажає повернутися до військової служби та виконувати бойові завдання. До клопотання надав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 щодо продовження проходження військової служби ОСОБА_4 . Провадження у справі просить закрити.

Захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали позицію обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_4 судом було роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, про які він заявив передбачає закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і що в такому разі він буде зобов`язаний продовжувати проходити військову службу, а в разі повторного вчинення кримінального правопорушення положення закону, передбачені ч.5 ст.401 КК України до нього більше не можуть бути застосовані.

Після роз`яснення вказаних положень кримінального та кримінально-процесуального закону обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, та зазначив, що заперечень проти звільнення обвинуваченого від відповідальності не має.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Як слідує з положень ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно зі ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан.

Також Президентом України було видано Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01 травня 2022 року за № 38 солдата ОСОБА_4 з 01 травня 2022 року зараховано в списки особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення. Під час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обіймав посаду номера обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї.

Згідно зі ст.65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання та заявив, що він виявив бажання продовжити військову службу.

Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 , військова частина згодна прийняти ОСОБА_4 для продовження проходження військової служби.

Крім цього, судом з`ясовано, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.

Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, виявив бажання повернутися до військової служби, наявність згоди від командира військової частини НОМЕР_2 (письмова згода за №237 від 01.02.2025), суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст.401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

Згідно з положенням ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувався, цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 370-372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, для продовження проходження військової служби.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080020000312 від 29.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , за ч.5 ст.407 КК України – закрити.

Зобов`язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання зазначеною ухвалою законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_4 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд м.Запоріжжя. Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 24 березня 2025 року

Суддя:                                                         ОСОБА_1