ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 березня 2025 року   ЛуцькСправа № 140/2838/25

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа Військова частина НОМЕР_3 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шох Кристина Антонівна звернулася в інтересах  ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа Військова частина НОМЕР_3 , в якому просить:

1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 03.10.2024 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;

2. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року;

3. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.03.2022 року по 13.11.2023 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;

4. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2024 року по 03.10.2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року та відповідно до ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” з урахуванням інших видів грошового забезпечення, які не мають разового характеру з урахуванням раніше виплачених сум;

5. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 14.11.2023 року по 03.10.2024 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;

6. зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року та відповідно до ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” з урахуванням інших видів грошового забезпечення, які не мають разового характеру;

7. зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 02.03.2022 року по 13.11.2023 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява містить такі недоліки.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)”.

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення” КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

Таким чином, з 01.07.2023 відновлено перебіг строку звернення до суду з вимогами про стягнення належної працівнику заробітної плати.

Як слідує з матеріалів позову, позивач у період з 02.03.2022 по 13.11.2023 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_3 та перебував на грошовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 . Оскільки позивач 13.11.2023 звільнений з військової служби, тому при звільненні зі служби та отриманні грошового забезпечення мав би бути обізнаний про порушення своїх прав.

Також позивач у період з 14.11.2023 по 03.10.2024 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та перебував на грошовому забезпеченні цього відповідача. Оскільки позивач 03.10.2024 звільнений з військової служби, тому при звільненні зі служби та отриманні грошового забезпечення мав би бути обізнаний про порушення своїх прав.

Разом з тим, позивач через представника звернувся до суду за допомогою системи “Електронний суд” з даним адміністративним позовом з позовними вимогами до відповідачів про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення та грошових допомог у належному розмірі лише 18.03.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 233 КЗпП, а саме щодо позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення за період після 19 липня 2022 року.

Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно сталої та послідовної судової практики підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність тих обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об`єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали б від волевиявлення особи.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав (поважних причин) пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин, або ж уточити позовні вимоги з урахуванням строку звернення до суду.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа Військова частина НОМЕР_3 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя                                                                                                  Н. В. Стецик