Справа № 369/12805/24 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/2499/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2025 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі

суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальні провадження № 12024116390000138 від 05.07.2024 року та № 12024116390000161 від 24.08.2024 року за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік;

- вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн;

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі;

на підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді штрафу розміром 17000 (сімнадцять тисяч) грн - визначено виконувати самостійно;

вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

Відповідно до вироку, ОСОБА_7 05.07.2024 року, перебуваючи в лісопарковій зоні неподалік с. Шевченкове Бучанського району Київської області (більш точне місце та час не встановлені), знайшов та зірвав рослини зеленого кольору, що росли неподалік стежки на узбіччі, усвідомлюючи при цьому, що зірвані ним рослини є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, чим незаконно придбав вказаний наркотичний засіб для власного вживання без мети збуту, після чого зірвані коноплі ОСОБА_7 поклав у портфель, який мав з собою, та рушив вулицями с. Білогородка Бучанського району Київської області, коли о 13.26 год він був зупинений працівниками поліції на вул. Жовтневій, які під час обшуку виявили та вилучили у ОСОБА_7 з портфелю раніше зірвані рослини зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта містять в собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 67,25 г.

Крім того, 17.07.2024 року приблизно о 12.30 год ОСОБА_7 , перебуваючи в лісосмузі с. Білогородка Бучанського району Київської області, на узбіччі дороги (більш точного місця та часу не встановлено), знайшов та підібрав прозорий поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору всередині, усвідомлюючи, що підібране ним є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, тим самим незаконно придбав вказану речовину для власного вживання без мети збуту, після чого підібраний пакет поклав до кишені футболки, в яку був одягнений, та, зберігаючи в такий спосіб при собі, рушив вулицями с. Білогородка Бучанського району Київської області та зберігав до 15.07 год цього ж дня - до моменту його затримання працівниками поліції в порядку ст. 298-2 КПК України на вул. Георгіївській в с. Білогородка Бучанського району Київської області, які в ході особистого обшуку ОСОБА_7 виявили та вилучили знайдений ним прозорий поліетиленовий пакет з психотропною речовиною, яка відповідно до висновку експерта містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою в речовині 0,259 г.

Крім цього, ОСОБА_7 24.08.2024 року приблизно о 13 години, проходячи повз кладовища в с. Білогородка Бучанського району Київської області, біля дерева знайшов та підібрав поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною світло-бежевого кольору, усвідомлюючи, що підібране ним являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, тим самим незаконно придбав вказану речовину для власного вживання без мети збуту, після чого підібраний пакет поклав до лівої кишені шортів, в які був одягнутий, та, зберігав в такий спосіб при собі до 15.01 год цього ж дня - до моменту його затримання працівниками поліції в порядку ст. 298-2 КПК України на вул. Єдиній в с. Білогородка Бучанського району Київської області, які в ході особистого обшуку ОСОБА_7 виявили та вилучили знайдений ним пакет з психотропною речовиною, яка відповідно до висновку експерта містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP масою в речовині 0,312 г.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, доведеність вини обвинуваченого та правильність правової кваліфікації його дій, вважає, що вирок підлягає зміні в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказав про те, що оскільки обвинувачений вчинив нові кримінальні правопорушення до відбуття покарання за попереднім вироком (штраф, призначений вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2023 року станом на час ухвалення оскаржуваного вироку не сплачено), то суд повинен був застосувати положення ст. 71 КК України та призначити покарання за сукупністю вироків, визначивши, що згідно з ч. 3 ст. 72 КК України штраф підлягає самостійному виконанню. Відтак просив оскаржуваний вирок змінити в частині призначеного покарання та визначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 1 року обмеження волі та штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно. В решті вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Рішення суду в частині доведеності вини ОСОБА_7 , правильності кваліфікації його дій та призначення покарання за ч. 1 ст. 309 КК України учасниками судового провадження також не оспорюється. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, а саме не застосування судом положень ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому, згідно з правилами складання покарань, визначених ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю вироків чи кримінальних правопорушень складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, однак вказане не тільки не виключає можливості застосування положень ст. 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків, але й прямо вказує на необхідність такого застосування, оскільки ч. 3 ст. 72 КК України передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань (постанова ВС від 09.08.2020 року у справі № 359/4720/20).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., яке, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, а також пояснень прокурора в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_9 не відбув.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, за які ОСОБА_9 визнаний винним та засуджений оскаржуваним вироком, вчинені ним 05.07.2024 року, 07.07.2024 року та 24.08.2024 року, тобто після постановлення вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2023 року.

З урахуванням того, що ОСОБА_9 вчинив нові кримінальні правопорушення до відбуття покарання у виді штрафу за попереднім вироком, суд першої інстанції після призначення йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, мав визначити обвинуваченому ОСОБА_8 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання за цим вироком покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2023 року, у виді 1 року обмеження волі та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України визначити виконувати самостійно.

Наведене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому покарання, а саме незастосування судом першої інстанції положень ст. 71 КК України, які підлягали застосуванню, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для зміни судового рішення.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінити, в решті вирок суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання за даним вироком невідбутого покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2023 року, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

В решті вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4