Справа № 161/23446/24

Провадження № 2/161/79/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

        24 березня 2025 року                Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі :

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Коржик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

19.12.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що вона та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.04.2024 року було розірвано. За час подружніх відносин у них із відповідачем народилося двоє спільних дітей – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з нею. На даний час вона працює на посаді майстра у ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», однак розмір заробітку позбавляє її можливості в належний спосіб забезпечувати потреби дітей. Водночас, відповідач є здоровим, працездатним, має мінливий дохід, розмір якого їй невідомий. Останній має змогу утримувати своїх дітей, проте не надає матеріальної допомоги в належному розмірі. Просить суд постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання двох дітей – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в загальному розмірі 6000 грн. щомісячно, та до досягнення дитиною повноліття.

До початку судового засідання позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, щодо постановлення заочного рішення не заперечує (а.с. 32).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, відбуває покарання в місцях позбавлення волі (а.с. 19, 31-зворот), про день, час, місце слухання справи був повідомлений належним чином та завчасно отримав позовну заяву з додатками, відзив на позовну заяву, заяви, клопотання від нього на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03.08.2008 року між позивачкою ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, який заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.04.2024 року в цивільній справі № 161/4842/24 було розірвано (а.с. 33-34).

За час шлюбу в сторін народилося двоє спільних дітей – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана обставина підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 3-4).

Після припинення подружніх відносин, неповнолітні діти сторін залишилися проживати разом зі своєю матір`ю – позивачкою ОСОБА_1 .

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як встановлено судом, сторони не можуть дійти згоди щодо порядку участі відповідача в матеріальному утриманні їх спільної неповнолітньої дитни, тобто між ними існує спір з цього питання.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, на обліку у лікарів не перебуває, будь-яких інших осіб на утриманні не має.

ОСОБА_2 з 28.12.2023 року відбуває покарання в ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» у виді 3 років позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, яке було призначено йому на підставі вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.12.2022 року в кримінальній справі № 161/12195/22 (а.с. 14-19).

Будь-які відомості про наявність у відповідача будь-яких джерел заробітку в матеріалах справи відсутні.

Неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здорові, на обліку у лікарів не перебувають, самостійних доходів не мають.

Доказів іншого сторонами в ході розгляду справи суду не надано.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на їх утримання.

Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від  20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягувати аліменти на утримання їх двох спільних дітей – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в загальному розмірі 6000 грн., але не менше між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця та до досягнення дітьми повноліття.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів є достатнім та справедливим, а також таким, що відповідає звичайним потребам малолітньої дитини.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З даною позовною заявою позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 19.12.2024 року (а.с. 1), отже саме з зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначено, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід також стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

На підставі ст.ст. 180, 181, 184 СК України, керуючись ст.ст. 10, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 280, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 (три тисячі) грн., але не менше між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожного з дітей щомісячно, починаючи з 19.12.2024 року та до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 . в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 25 березня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області         С.М. Рудська