РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

Іменем України

290/284/25

1-кп/290/263/25

24.03.25

24 березня 2025 рокуселище Романів

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Романівський районний суд Житомирської області засідаючи у складі: головуючого судді  ОСОБА_1

із секретарем судового засідання  ОСОБА_2

на стадії судового провадження розглянувши угоду про визнання винуватості у кримінальному проваджені №12024065470000118від 01 грудня 2024 року відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України

за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий

Сторони кримінального провадження, які брали участь на стадії підготовчого провадження:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ;

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ;

захисник-адвокат ОСОБА_5 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1.Досудовим розслідуванням встановлено, 30.11.2024 в період часу з 20 год. 30 хв по 21 год. 00 хв, ОСОБА_3 перебуваючи на території свого домоволодіння по АДРЕСА_1 та знаходячись в стані наркотичного сп`яніння, з метою вчинення хуліганських дій, з підручних матеріалів виготовив три саморобні вибухові пристрої, які складалися з каміння, тканини жовтого кольору, алюмінієвої пудри, свинцю, вуглецю та обмотані прозорою клейкою стрічкою, які зберігав в гаражному приміщенні без передбаченого законом дозволу до 21 год 00 хв 30 листопада 2024.

1.2.Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка полягала у поставленні в небезпеку життя та здоров`я людей, які знаходилися поряд із залізничними коліями, через здійснення вибухів саморобними вибуховими пристроями, свідомо нехтуючи тим, що місце ураження вибухів є громадським місцем, здійснив кидання трьох саморобних вибухових пристроїв на колії AT «Укрзалізниці Південно-Західної залізниці» ВП Козятинської дирекції залізничних перевезень станція Разіне» використовуючи саморобні вибухові пристрої, які самостійно виготовив, зберігав та переніс з гаражного приміщення до залізничних колій, біля яких в той час перебували сторонні особи.

1.3. Крім того, ОСОБА_3 під час вчинення вищеописаних хуліганських дій, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, неодноразово, без відповідного дозволу, тримаючи в руках саморобні вибухові пристрої, здійснював їх переміщення у стані, можливому для швидкого використання, а саме здійсненні вибухів.

1.4. Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 як хуліганство, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

1.5. Також дії обвинуваченого, що виразились в носінні та зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України.

1.6. Крім того, ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263-1 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

2.1.Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю.

2.2.Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, 28 лютого 2025 року між прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладена угода про визнання винуватості.

2.3. Відповідно до угоди сторони домовились, що обвинувачений беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України

2.4.Під час судового засідання обвинувачений підтвердив, що дійсно уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

2.5. В судовому засіданні, обвинувачений та прокурор просили угоду затвердити.

2.6. Захисник ОСОБА_5 підтвердив, що брав участь в створенні проєкту цієї угоди, просив суд угоду затвердити.

2.7.Судом також встановлено, що обвинувачений повністю розуміє, що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується та має відповідні права передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК.

2.8.Обвинуваченому ОСОБА_3 також роз`яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК; характер обвинувачення; узгоджений вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

2.9.Суд під час судового засідання переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

2.10.Вирішуючи питання щодо відповідності угоди вимогам КПК, судом встановлено, що кримінальні правопорушення передбачені  ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України є тяжкими злочинами. Обвинувачений під час досудового розслідування та під час судового провадження повністю визнав свою вину в інкримінованому йому правопорушенні.

2.11.Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що обвинуваченим та прокурором дотримані вимоги ст. ст. 469, 472 КПК щодо підстав та обставин для ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості. Зміст угоди повністю відповідає вимогам ст. 472 КПК. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено.

2.12.Суд не досліджує докази по кримінальному провадженню, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку, передбаченому Главою 35 КПК кримінальне провадження на підставі угод.

3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

3.1.Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття.

3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочинів у стані наркотичного сп`яніння.

4.Мотиви призначення покарання.

4.1.При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

4.2.Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у віці 22 роки. Має середню спеціальну освіту. Раніше не судимий.

4.3.Приймаючи рішення щодо покарання, з урахуванням характеристики обвинуваченого, суд вважає, що немає підстав виходити за межі узгодженого сторонами покарання.

4.4.Відповідно, враховуючи викладені обставини, в тому числі обставини, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, а також враховуючи угоду про визнання винуватості, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено покарання визначення в угоді про визнання винуватості.

4.5.Призначення вказаного покарання, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

4.6.Підстав для відмови в угоді та призначення більш суворого покарання, суд не знаходить.

5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

5.1.Враховуючи вид покарання суд вважає, що підстав для обрання будь-якого запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили немає.

5.2. У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про розподіл судових витрат, а саме, стягнення з ОСОБА_3 витрат на проведення комплексної судової вибухо-технічної експертизи матеріалів, речовин виробів (висновок № 12287/24-3412288/24-82 від 16 січня 2025 року) які становлять 16 660,16 грн.

5.3. Обвинувачений та захисник не заперечували проти розподілу судових витрат.

5.4. Також прокурором заявлено клопотання про вирішення долі речових доказів по справіна підставі ст.ст.100, 174 КПК України.

5.5. Обвинувачений та його захисник не заперечували проти цього клопотання.

5.6. Судом встановлено, що ухвалою Чуднівського районного суду від 18 грудня 2024 року накладено арешт на майно подане в межах кримінального провадження № 12024065470000118 від 01.12.2024.

5.7. Сторони кримінального провадження просили суд зняти арешт та повернути власнику лише мобільний телефон марки «Air Ultra» з сім картою. Решту доказів просили залишити в матеріалах справи.

5.8. Суд керуючись ст. 100 та 174 КПК України, вважає, що клопотання про повернення мобільного телефону ОСОБА_3 повинно бути задоволене.

5.9.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1. Рішення судді.

1.1.Затвердити угоду від 28 лютого 2025 року про визнання винуватості, укладену між Прокурором Чуднівської окружної прокуратури  ОСОБА_6 та  ОСОБА_3 у кримінальному проваджені  № 12024065470000118 від 01 грудня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 4 статті 296, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 263-1 Кримінального кодексу України.

1.2.Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у пред`явлених обвинуваченнях та призначити йому покарання:

1) за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

2) за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

3) за ч. 1 ст. 263-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки позбавлення волі.

1.3. Відповідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

1.4. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені  п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

1) Періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2) Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 4) Працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу).

2. Розподіл судових витрат та вирішення долі речових доказів.

2.1 Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави 16 660,16 грн (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят гривень, 16 коп.) витрат на проведення комплексної судової вибухо-технічної експертизи матеріалів, речовин виробів.

2.2. Скасувати  арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року, на тимчасове вилучене майно, а саме: 1) мобільний телефон марки "Air Ultra" в корпусі сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3  з сім картою №  НОМЕР_4 , 2) обгорілий пакунок в паперовому корпусі, який покритий липкою технічною стрічкою (скотч), 3) каміння з нашаруванням сірого та оранжевого кольору, 4) змиви речовини сірого та оранжевого кольору, 5) зразки сірої та оранжевої речовини, 6) залишки паперового згортка з нашаруванням сірого кольору, який обгорнутий липкою прозорою стрічкою, 7) залишки пакування з тканинного матеріалу жовтого кольору, який замотано липкою прозорою стрічкою з нашаруванням сірого та оранжевого кольору, 8) зіскоби речовини сірого кольору, 9) камінці з нашаруванням речовини сірого кольору, яке вилучено в ході проведення огляду місця події від 30.11.2024 за адресою АДРЕСА_2 , 10)фрагмент тканини жовтого кольору, суху речовину оранжевого кольору в металевій мисці, 11)моток прозорої липкої стрічки, 12) суху речовину сірого кольору в пластиковій банці, 13) фрагмент паперу біло сріблястого кольору, яке вилучено в ході проведення огляду місця події від 01.12.2024 території домогосподарства по АДРЕСА_2 , власником якого, є ОСОБА_7 .

2.3. Речові докази:

1) мобільний телефон марки "Air Ultra" в корпусі сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім картою № НОМЕР_4 після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_3 .

2) Решту речових доказів залишити в матеріалах кримінального провадження 12024065470000118від 01 грудня 2024 року.

3. Роз`яснення суду щодо набрання вироком законної сили.

3.1. Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.

3.2.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

3.3. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

3.4. Судом також роз`яснено обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК.

СУДДЯОСОБА_8