Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1716/24

20 березня 2025 року                                                селище Богородчани

       Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в інтересах якого діє представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

                                               встановив:

19 грудня 2024 року представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - адвокат Ткаченко Ю.О. звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості до відповідачки ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 22 січня 2021 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до змісту якого позикодавець - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав відповідачці ОСОБА_1 строком на 30 днів грошові кошти у розмірі 7000,00 гривень з обумовленою сторонами процентною ставкою - 1,99% на день.

Зазначає, що вказаний Договір було укладено шляхом накладення електронного підпису відповідачки ОСОБА_1 у вигляді одноразового ідентифікатора.

Представник позивача стверджує, що 22 січня 2021 року на виконання умов вищевказаного Договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) здійснив перерахування кредитних коштів у розмірі 7000,00 гривень на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 .

Таким чином, представник позивача вважає, що позикодавець - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (первісний кредитор) свої зобов`язання за вищевказаним Договором позики виконав в повному обсязі.

Разом з тим, вказує, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за вищевказаним Договором не виконала, зокрема не повернула у встановлені Договором позики строки (протягом 30 днів) суму позики та відсотки за користування кредитом, які становлять 1,99% за кожний день користування кредитом, що стало підставою для нарахування відсотків відповідно до пункту 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до змісту якого Товариство має право нараховувати відсотки на суму боргу за кожен день прострочення, але не більше ніж 90 календарних днів.

Стверджує, що враховуючи вищевказані обставини станом на 17 грудня 2021 року, враховуючи здійснені Відповідачкою платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 1886,50 грн., загальна заборгованість відповідачки перед позивачем становить 21296,10 грн., яка складається з: 7000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 14296,00 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Вказує, що 26 жовтня 2021 року між первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» було укладено Договір факторингу №2610, за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №3136349 від 22 січня 2021 року, де боржником виступає відповідачка ОСОБА_1 .

В подальшому, зокрема 03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №3136349 від 22 січня 2021 року, де боржником виступає відповідачка ОСОБА_1 .

Таким чином, до позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики №3136349 від 22 січня 2021 року, що становить 21301,00 грн.

На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в особі представника позивача - адвоката Ткаченко Ю.О., просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за Договором позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року у розмірі 21301,00 грн., яка складається з: 7000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 14301,00 грн. – заборгованість за відсотками. Крім цього, стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., а також витрати по сплаті судового збір у розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в судове засідання не з`явилась, однак директор ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - Гедзь О.В. спрямувала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, вимоги позову підтримують у повному обсязі та просять суд його задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом надіслання виклику за адресою реєстрації, що підтверджено матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомила, своїм правом на подання відзиву відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України не скористалась.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

За приписами ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

Так, судом встановлено, 22 січня 2021 року між відповідачкою ОСОБА_1 та первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до змісту якого позикодавець - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується надати відповідачці ОСОБА_1 строком на 30 днів грошові кошти у розмірі 7000,00 гривень з обумовленою сторонами базовою процентною ставкою - 1,99% на день; процентною ставкою за понадстрокове користування кредитом - 2,70% на день; орієнтовною реальною процентною ставкою 178,85% на день; орієнтовною загальною вартістю кредиту; датою повернення позики (останній день) – 21 лютого 2021 року (а.с.17).

Вищевказаний договір був підписаний 22 січня 2021 року о 14:17:25 електронним підписом ОСОБА_1 у формі одноразового ідентифікатора № DBnk9aez31, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію (а.с.39).

Відповідно до копії платіжної інструкції від 22 січня 2021 року (а.с.44) вбачається, що 22 січня 2021 року первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на виконання умов вищевказаного договору, були перераховані на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 вищезазначені кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн.

Зазначене підтверджується Довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» Вих. №КД-000002166/ТНПП від 14 листопада 2024 року (а.с.43). 

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги вищезазначені досліджені судом документи, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_1 , в передбаченому законом порядку, уклала з первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вищевказаний Договір позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року, що підтверджується накладенням останньою на Договорі свого електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора.

Таким чином, суд приходить до висновку, що первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в передбаченому законом порядку було укладено вищевказаний Договір позики, а також виконано його умови, зокрема надано в розпорядження відповідачці кредитні кошти в розмірі 7000,00 гривень шляхом їх перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Разом з тим, відповідачка свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконала, у зв`язку із чим у останньої виникла заборгованість за вищевказаним Договором позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року, яка згідно розрахунку позивача станом на 17 грудня 2021 року становить 21296,10 гривень та складається з: 7000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 14296,10 грн. – сума заборгованості за відсотками (а.с.8-12).

Суд проаналізувавши вищевказані розрахунки заборгованості, що були спрямовані представником позивача до суду, приходить до висновку, що позивачем було невірно розраховано заборгованість відповідачки ОСОБА_1 в частині нарахованих їй відсотків за користування кредитом, виходячи з наступного.

Так, позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» обґрунтовуючи розмір заборгованості за кредитом, в тому числі й щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 відсотків за користування вищезазначеним кредитом, посилається на те, що остання, підписавши своїм електронним підписом Договір позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року, погодилась і з Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Разом з тим, суд не може погодитись із зазначеним висновком позивача виходячи з наступного.

Так, матеріали справи не містять письмових підтверджень того, що саме вищевказані спрямовані до суду позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.18-38) розуміла відповідачка ОСОБА_1 , підписуючи вищевказаний Договір позики від 22 січня 2021 року.

При цьому, судом враховує, що зазначене в Договорі позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року посилання на вищевказані Правила (https://mycredit.ua/ru/documents-license/) та було виявлено, що зазначене посилання містить Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в редакції від 10 жовтня 2024 року.

За таких обставин, встановити з якими саме Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нібито погодилась відповідачка, не вбачається можливим.

Таким чином, надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на переконання суду, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою вищевказаного Договору позики, враховуючи й те, що вони не підписані відповідачкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03 липня 2019 року, а також в постанові Верховного Суду від 13.01.2025 року по справі № 336/6542/21 (провадження № 61-1635св24).

За наведених обставин, а також враховуючи відсутність у вищевказаному Договорі позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року пункту, відповідно до змісту якого Товариство має право нараховувати відсотки на суму боргу за кожен день прострочення, але не більше ніж 90 календарних днів, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем відсотки за користування кредитом слід перерахувати, зменшивши дні їх нарахування до 30 днів.

Таким чином, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за відсотками за користування кредитом становить 7000,00 грн. (30 х 1,99% х 7000), що складає 4179 грн. та з врахуванням сплачених відповідачкою відсотків (розрахунок заборгованості а.с.8-12), а саме: 21 лютого 2021 року у розмірі 514,50 грн.;29 березня 2021 року 411,60 грн.;10 квітня 2024 року у розмірі 240,10 грн., становить: 4179 -514,50-411,60-240,10=3013 грн. 80 коп.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3136349 від 22 січня 2021 року становить 10013,80 грн., з яких: 7000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3013,80 грн. – сума заборгованості за відсотками.

При цьому, судом встановлено, 26 жовтня 2021 року між первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» було укладено Договір факторингу №2610 (а.с.46-54) за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року, де боржником виступає відповідачка ОСОБА_1 , що підтверджується також Актом прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року (а.с.59), Актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованостей в електронному вигляді за Договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року (а.с.61), а також Реєстром прав вимоги №2 від 26 жовтня 2021 року (а.с.62-64).

Також, в подальшому, зокрема 03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №030423-ФК (а.с.69-77), за умовами якого позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року, де боржником виступає відповідачка ОСОБА_1 , що підтверджується також Актом прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року (а.с.82), Актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованостей в електронному вигляді за Договором факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року (а.с.81), а також Реєстром заборгованості від 03 квітня 2023 року (а.с.84-86).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в передбаченому законом порядку, перейшло право вимоги первісного кредитора – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до відповідачки ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що позивач має право на звернення до суду із зазначеним позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про наявність у відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за Договором позики №3136349 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 22 січня 2021 року у розмірі 10013,80 грн., з яких: 7000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3013,80 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та судового збору, то суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 01.11.2024 року між позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в особі директора ОСОБА_3 , та адвокатом Ткаченко Ю.О., було укладено Договір про надання правничої допомоги №01-11/24 (а.с.89-94).

Згідно з наданими представником позивача Актом №1-П прийому-передачі наданої правничої допомоги, Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 02.12.2024 року (а.с.96-98), вбачається, що адвокатом Ткаченко Ю.О. було надано ряд послуг з правової допомоги, в тому числі й щодо спору про стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 зокрема: вивчено наявні у клієнта документи, проведення їх аналіз; визначено правову позицію та проаналізовано судову практику; сформовано позовну заяву, підготовлено та складено позовну заяву. Загальна вартість послуг адвоката становить 3500,00 грн.

Зазначені кошти за надані адвокатом послуги з правничої допомоги були сплачені позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що підтверджується копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579930913.1 від 12.12.2024 року (а.с.103).

Проаналізувавши вищевказані докази понесених витрат у розмірі 3500,00 гривень, суд вважає їх обсяг співмірним зі складністю справи, затраченим адвокатом часом на підготовку до справи, а також таким, що відповідає критерію розумності таких витрат.

Разом з цим, суд, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, зменшує зазначені витрати у розмірі 3500,00 гривень пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, витрати на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становлять 1645 грн., що складає 47,0% (відсоток задоволених вимог), від 3500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Крім цього, з відповідачки  ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача сплачений останніми при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1138 грн., виходячи з розміру(47%) задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 229, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 599, 625, 627, 629,638, 1048,1049, 1054 ЦК України, суд –

                                               ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором позики №3136349 від 22 січня 2021 року у розмірі 10313, 80 (десять тисяч триста тринадцять) гривень (вісімдесят) копійок, з яких: 7000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3313,80 гривень – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати, понесені позивачем за надані останнім послуги з правничої допомоги в розмірі 1645,00 (одна тисяча шістсот сорок п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) гривень.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 24 березня 2025 року.

Суддя: