Справа № 713/712/25

Провадження №3/713/347/25

ПОСТАНОВА

іменем України

26.03.2025 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Пилип`юк І.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянство України, не працюючого, не одруженого, раніше притягувався до адміністративної відповідальності,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП,

                                                             УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №655216 від 28.02.2025 року, складеного інспектором СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 –

ОСОБА_1 , 28.02.2025 року, о 18.00 год. нецензурно виражався у бік працівників поліції, на законну вимогу про припинення правопорушення не реагував та мав намір вдарити працівника поліції.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.185 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, оскільки вважає, що поліцейські без визначених законом підстав застосували до нього фізичну силу. Підтвердив, що проживає з батьками, здійснює за ними догляд які мають вади зору, через що між ними виникають суперечки, але домашнього насильства не вчиняє. Просив адміністративну справу закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважає, що в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП з таких підстав.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна  (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення  справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 185 КУпАП встановлено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

За змістом ст.256 КУпАП та відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року №1376 у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, зокрема, у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

За змістом ст.185 КУпАП, об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у злісній непокорі саме законному розпорядженню або вимозі працівника поліції, у зв`язку з чим питання їх законності є предметом обов`язкового з`ясування під час розгляду справи про вказане адміністративне правопорушення.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у Постанові №8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (п.7).

Згідно вимог ст.262 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією), зокрема, при вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП поліцейським надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №655216 від 28.02.2025 року, протокол про адміністративне затримання серії АПЗ18 №045037 від 28.02.2025 року, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №655217 від 28.02.2025 року, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №831075 від 28.02.2025 року, копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.02.2025 року, копію рапорту поліцейського Кузика О. від 28.02.2025 року, копію письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 28.02.2025 року.

Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП доказам суд приходить до висновку, що:

у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №655216 від 28.02.2025 року не зазначено, які саме протиправні дії вчиняв ОСОБА_1 та в чому виражалася злісна непокора і якому саме розпорядженню працівника поліції, і чи перебував він при виконанні службових обов`язків;

у порушення вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 року №100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 року за №223/33194 протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.02.2025 року не зареєстрований, що викликає обґрунтовані сумніви у достовірності викладеної у ньому інформації;

письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 28.02.2025 року не містять інформації, що підлягає доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП;

у протоколі про адміністративне затримання серії АПЗ18 №045037 від 28.02.2025 року не зазначено, що затримання ОСОБА_1 було зумовлене вчиненням «злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського», а пов`язане з «припиненням правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення». Про вчинення саме ОСОБА_1 будь-яких адміністративних правопорушень, для припинення яких він був затриманий, у даному протоколі не зазначено і до матеріалів справи доказів не додано;

рапорт поліцейського Кузика О. від 28.02.2025 року не зареєстрований у Вижницькому РВП та не відноситься до джерела доказів.

Тому суд вважає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, що вказує на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону в частині викладення суті правопорушення.

За таких обставин, у діях ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі та не доведені письмовими доказами, не знайшли свого підтвердження подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015   щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі стосовно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.185, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, Суд,

                                                               ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 по ст.185 КУпАП провадженням закрити в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд  протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК