УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2025 Справа №607/5867/25 Провадження №1-кс/607/1777/2025

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РПУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення розміру застави, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Улан-Уде Республіка Буратія рф, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 (зі слів), із середньою спеціальною освітою, не працюючої, розлученої, яка має на утриманні одну малолітню дитину, у відповідності до ст. 89 КК України не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2025 старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення розміру застави щодо підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025211040000605 від 21.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за процесуального керівництва Тернопільської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040000605 від 21.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2025 в передобідню пору доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , в стані сильного алкогольного сп`яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово, під час словесного конфлікту із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті останній. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 21.03.2025 в передобідню пору доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово під час словесного конфлікту із ОСОБА_7 , знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи з прямим умислом, маючи на меті позбавити ОСОБА_7 життя, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи у руці металевий табурет, умисно, цілеспрямовано і рішуче нанесла ОСОБА_7 декілька ударів (більше трьох) табуретом в потиличну та потилично-скроневу ділянки голови. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , утримуючи в своїй руці кухонний ніж, нанесла потерпілій одне ножове поранення в передню поверхню живота, в результаті чого спричинила їй проникаюче поранення грудей та живота з ушкодженням серцевої сорочки та правого шлуночка серця, що призвело до гемоперикарду і тампонади серця кров`ю. Поранення передньої поверхні живота відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння та призвело до смерті потерпілої ОСОБА_7 .

Слідчий у клопотанні зазначає, що за таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

За даним фактом, 21.03.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040000605 за кримінально правовою кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

21.03.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 20 год. 47 хв. 21.03.2025) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

22.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

З урахуванням викладеного та даних про особу підозрювану ОСОБА_4 , на думку слідчого, є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також виконання покладених на підозрювану ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, тому їй необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, з урахуванням наведених ризиків, а також того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, слідчий з посиланням на положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, зазначає про наявність підстав не визначати розмір застави підозрюваній ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.

Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваній.

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_4 обґрунтованими та зазначив, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо застосування відносно неї найсуворішого запобіжного заходу та просила застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з утриманням в місцях попереднього ув`язнення.

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у даному кримінальному провадженні, а також недоведеність зазначених слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Мотивуючи свої доводи щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри за ч. 1 ст. 115 КК України захисник вказав на відсутність у вказаному кримінальному провадженні висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи на підтвердження причини смерті потерпілої та тяжкості отриманих нею тілесних ушкоджень. Крім того, зазначив про те, що органом досудового розслідування не проведено перевірку щодо можливої причетності інших осіб до вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення. За наведеного та посилаючись на наявність на утриманні в підозрюваної ОСОБА_4 малолітньої дитини, захисник просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід або визначити розмір застави.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. При цьому слідчий суддя повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040000605 від 21.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

21.03.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 20 год. 47 хв. 21.03.2025) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

22.03.2025 ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025211040000605 від 21.03.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 22.03.2025; протокол огляду місця події від 21.03.2025; лікарське свідоцтво про смерть №143 від 22.03.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 21.03.2025; інші долучені до клопотання матеріали кримінального провадження.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною ОСОБА_4 такого кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, підозрюваною та її захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на її непричетність до злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Надаючи оцінку доводам захисника щодо відсутності у матеріалах кримінального провадження висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи на підтвердження причини смерті потерпілої та тяжкості отриманих нею тілесних ушкоджень, слідчий суддя зазначає, що згідно з положеннями кримінального процесуального закону, на етапі обрання запобіжного заходу не вимагається наявність у матеріалах кримінального провадження повного комплексу доказів вчинення особою інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише таких, які дають слідчому судді вагомі підстави вважати підозру обґрунтованою та свідчать про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Відтак, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та розмір покарання, яке їй загрожує, підозрювана може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території України та поза її межами, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги відомості про особу підозрювану ОСОБА_4 , яка, будучи особою працездатного віку, ніде не працює, а відтак постійного законного джерела доходу (прибутку) не має, а також відсутність у неї міцних соціальних зв`язків, що в цілому свідчить про те, що остання може вчинити інше кримінальне правопорушення.

За наведеного, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.

Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваної ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Надаючи оцінку наведеним в судовому засіданні захисником доводам на захист підозрюваної ОСОБА_4 про можливість застосування щодо останньої більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя враховує, що за встановлених в судовому засіданні обставин та ризиків, більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати належну процесуальну поведінку підозрюваної.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваної; відсутність міцних соціальних зв`язків в підозрюваної; наявність на утриманні підозрюваної малолітньої дитини; відсутність у підозрюваної постійного місця роботи; репутацію підозрюваної; відсутність судимостей у підозрюваної; ризик продовження та повторення протиправної поведінки.

Крім того, будь-яких доказів того, що стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_4 виключає її утримання під вартою, слідчому судді не надано.

Слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У зв`язку з цим, слідчий суддя враховує мотив та спосіб вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.

Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, у зв`язку з наявністю обставини, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення підозрюваній ОСОБА_4 застави у даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні обставини вчинення інкримінованого їй злочину в сукупності з обсягом встановлених у цьому випадку ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РПУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави – задовольнити.

Застосувати щодо  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 20 год. 47 хв. 19.05.2025, без визначення розміру застави, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1